Ухвала суду № 98044641, 30.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5031/21

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

30 червня 2021 рокум. ЛьвівСуддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. одержавши позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- Визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2009 – 2018 років в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби (25.05.2012) та на час звільнення, із військової служби (01.08.2020) у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням; винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби (25.05.2017) у розмірі 50% від встановленого розміру; допомоги на оздоровлення, у червні 2016 року та серпні 2017 року у розмірі 5422,73 грн. та 5504,9 грн. без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, надбавку за кваліфікацію з грудня 2009 року по листопад 2010 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу, з грудня 2010 року по квітень 2015 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу, з травня 2015 року по березень 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» класна кваліфікація «Майстер» -11 відсотків посадового окладу;

- Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 25.05.2012, у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням;

- Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 25.05.2017, у розмірі 2 посадових окладів та окладів за військовим званням, з урахуванням виплачених сум;

- Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у червні 2016 року та серпні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати;

- Визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за нестримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».

- Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту. Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за нестримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від13.03,2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01.01.2020 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02,2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації». Ухвалою судді від 29.01.2021 року позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків з підстав, що:

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідачів та зобов`язання винити дії відповідачам за період 2009 – 2018 роки, проте до суду із вказаним позовом позивач звернувся лише 20.03.2021 року, тобто із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Проте позивачем до позову не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З позовної заяви вбачається, що така містить дев`ять позовних вимог немайнового характеру, за які позивач має сплатити судовий збір в сумі 8172,00 грн.

У наданому до позовної заяви копії ордера серії ВС № 1049061 зазначено: «про надання правової допомоги ОСОБА_1 на підставі: договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 108/20 від 07.12.2020 року у Галузевий державний архів ДПС України, ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області, Жовківський РВК, В/Ч 2144, Львівський окружний адміністративний суд».

22.04.2021 року на адресу надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви наступного змісту:

Предметом спору у справі № 380/5031/21 за позовом ОСОБА_1 є визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів щодо невиплати, або виплати позивачу під час проходження військової служби та звільнення із неї грошового забезпечення у меншому ніж законодавчо визначеному розмірі та зобов`язання вчинити дії - виплатити грошове забезпечення (надбавка за кваліфікацію, винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби, допомога на оздоровлення, підйомна допомога, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати).

Представник позивача зазначає, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти ріш6ення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акті, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Також представник позивача обґрунтовуючи свою позицію рішеннями судів та законодавством вважає, що допомога на оздоровлення, додаткові грошові види забезпечення та виплати передбачені саме законодавством з питань грошового забезпечення військовослужбовців та виплата таких проводиться із фонду грошового забезпечення, то такі виплати у тому числі із питань оподаткування прирівнюються до заробітної плати (грошового забезпечення) та включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у місяці в якому здійснено їх фактичне нарахування. Із огляду на зазначене за характером та предметом спору справа № 380/4249/21, є справою про стягнення заробітної плати у яких позивачі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору.

Що стосується строків звернення до суду, то в силу ч. ч. 1, 3 ст. 122 КАС України та ч. 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом при постановлені ухвали не враховуються вказані представником позивача аргументи з наступних підстав:

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, законодавцем чітко встановлено предмет позову, який звільняється від сплати судового збору. Пункт 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір закріплює дві категорії справ, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому законодавство не звільняє особу від обов`язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Жодна з 9 позовних вимог зазначених в позовній заяві не містить чіткі вимоги про стягнення заробітної плати. Визнання судом протиправних дій чи бездіяльності, а також зобов`язання вчинити певні дії, не мають юридичного наслідку, як стягнення конкретної суми заробітної плати.

Отже, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, оскільки не надав до суду оригіналу документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також судом не враховуються заперечення позивача щодо подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску. Суть таких заперечень полягає лише в тому що в силу ч. ч. 1, 3 ст. 122 КАС України та ч. 2 статті 233 Кодексу Законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

На сумку суду, позивач не вправі розширювати тлумачення норм закону, які чітко встановлюють, до якого предмету позову та у яких випадках працівник має право звернутися до суду з позовом без обмеження будь-яким строком.

Так частина 2 статті 233 Кодексу Законів про працю України чітко встановлює, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як вже встановлено судом, жодна з 9 позовних вимог зазначених в позовній заяві не містить чіткі вимоги про стягнення заробітної плати, а також, що позивач звернувся до суду лише 01.04.2021 року з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідачів за період 2009 – 2018 роки. Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В цій частині позивач також не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, оскільки не надав до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Відтак позивач – ОСОБА_1 станом на 30.06.2021 року не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, клопотання про продовження процесуального строку встановленого судом та оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 8172,00 грн. не подав, відтак вказану позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.

Керуючись ст.ст. 169, 248 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, повернути.

Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з бюджету сплачений судовий збір згідно квитанції ПН №215600426655 від 06.03.2021 року в розмірі 908,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Гавдик З.В.