Рішення № 98044539, 02.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2773/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 28 травня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – УПФУ в Попаснянському районі) з такими позовними вимогами:

1) визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 15 квітня 2020 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 »;

2) зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії позивачу від 07 квітня 2021 року, зарахувавши при цьому до пільгового підземного стажу (тобто до стажу, передбаченого частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») наступні періоди роботи: з 13.03.1995 по 16.04.1995 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею шахти імені Артема Виробничого об`єднання «Луганськвугілля»; з 17.04.1995 по 20.10.1995 гірником підземним з повним робочим днем під землею шахти імені Артема Виробничого об`єднання «Луганськвугілля»; з 28.05.1998 по 11.08.1998 гірником підземним з повним робочим днем під землею на ДВАТ шахта «Комісарівська» Виробничого об`єднання «Луганськвугілля»; з 01.11.2020 по 07.04.2021 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах так як на момент звернення набув необхідний пільговий підземний стаж - понад 25 років.

Рішенням від 15 квітня 2021 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії.

Відповідач не зарахував до пільгового стажу ОСОБА_1 вищевказані періоди роботи у зв`язку з відсутністю архівних документів та ненадання довідок про підтвердження пільгового характеру праці, а також через те, що архіви цих підприємств перебувають на тимчасово окупованій території. При цьому, відповідач відмовився приймати довідки про підтвердження пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею від 03 березня 2016 року № 130-132 через їх видачу на тимчасово окупованій території. Також відповідач не зарахував до пільгового підземного стажу роботу позивача на ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» в період з 01.11.2020 по 07.04.2021 (дата звернення із заявою про призначення пенсії) гірником очисного забою через те, що страховиком ще не сплачено страхові внески за цей період.

Позивач з цим рішенням не згоден та вважає, що в УПФУ в Попаснянському районі не було правових підстав вимагати надання позивачем уточнюючих довідок, адже у трудовій книжці пільговий характер праці зазначений, є всі застережні записи про роботу з повним робочим днем під землею. Крім того у відповідних записах немає жодних виправлень, помарок тощо, які б могли викликати сумнів у справжності записів.

Щодо сплати страхових внесків, то позивач вважає, що відповідальність за несвоєчасну чи не в повному обсязі сплату страхових внесків законодавством покладена на страхувальника, який здійснив нарахування та утримання цього внеску з заробітної плати позивача. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником своїх обов`язків щодо належної сплати страхових внесків, тому наявність відповідної заборгованості за підприємством не може бути підставою для незарахування до страхового стажу таких періодів роботи застрахованої особи.

Ухвалою від 02 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 25-26).

Позивачем 08 червня 2021 року подано уточнену позовну заяву (арк. спр. 29-33).

Ухвалою від 10 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 36-37).

Від УПФУ в Попаснянському районі 30 червня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 42-47).

ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах згідно з частиною третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», разом з якою надав: трудову книжку від 31.01.1995 серії НОМЕР_1 ; військовий квиток від 15.11.1995 серії НОМЕР_2 ; архівну довідку за період навчання від 27.07.2020 № 03/23; довідки від 27.05.2020 № 1929/01-26 та № 1938/01-26, видані трудовим архівом Лисичанської міської ради про роботу на ДП «Шахта «Матроська» за період з 21.07.2000 по 04.03.2004; довідку про підтвердження пільгового стажу від 26.05.2020 № 336, видану відокремленим підрозділом «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля» за період роботи з 27.07.2004 по 01.11.2004; довідки від 06.04.2021 № 200-202 про підтвердження пільгового стажу, видані відокремленим підрозділом «Шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» за період роботи з 08.11.2004 по 06.04.2021.

За результатами розгляду та опрацювання заяви позивача та доданих до неї документів Управлінням прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи за списком № 1, а саме 25 років.

Так позивач станом на 07 квітня 2021 року мав страховий стаж роботи 43 роки 10 місяців 2 дні, у тому числі: відпрацьований страховий стаж - 24 роки 10 місяців 2 дні; стаж на пільгових умовах за списком № 1 - 19 років 05 місяців 6 днів (із них 17 років 08 місяців 15 днів на підземних роботах на провідних професіях, 1 рік 08 місяці 13 днів - підземні роботи по постанові 202). До страхового стажу позивача управлінням зараховано такі періоди роботи: з 01.09.1992 по 30.05.1994, з 07.07.1997 по 27.01.1998, з 23.01.1995 по 23.10.1995, з 16.11.1995 по 25.06.1997, з 28.05.1998 по 11.08.1998. До пільгового стажу роботи за списком № 1 зараховано періоди роботи: з 21.07.2000 по 30.03.2003, з 05.04.2003 по 04.03.2004, з 05.03.2004 по 04.04.2004, з 27.07.2004 по 01.11.2004, з 08.11.2004 по 31.10.2020 за виключенням провини підприємства, донор, медогляд, навчальної відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, відсутності на роботі в зв`язку з небезпекою для життя та здоров`я (АТО), навчання в НКК, тобто тих періодів роботи протягом яких позивач не перебував повний робочий день на підземних відкритих гірничих роботах.

Відповідач погоджується, що в трудовій книжці позивача наявні записи про його роботу з 13.03.1995 по 16.04.1995, з 17.04.1995 по 20.10.1995, з 28.05.1998 по 11.08.1998, однак, зауважує, що трудова книжка не є основним документом, що підтверджує стаж роботи окремих категорій працівників, спеціальний стаж або пільговий. В трудовій книжці відсутні певні дані про фактори, які визначають право на пенсію на пільгових умовах (наприклад, робота з відповідними або шкідливими речовинами відповідних категорій небезпеки, про виконання робіт певним способом або в певних умовах, або повний робочий день, що є виключно необхідною умовою та ін.). Таким чином записи в трудовій книжці лише підтверджують період знаходження працівника в трудових відносинах з підприємством, а не тривалість пільгового стажу. Тому в Порядку № 637 і передбачено окремий розділ «Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників». До заяви про призначення пенсії позивачем не додано довідок уточнюючих пільговий характер роботи, відсутні також відомості про спец стаж та нарахування заробітної плати згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу. Наявність будь-якої професії в списках № 1 і № 2, зазначення її в трудовій книжці без документального підтвердження зайнятості повний робочий день в шкідливих умовах і в яких саме умовах, не дає права працівнику на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідач вважає, що факт порушення відповідачем чинного законодавства в межах спірних правовідносин відсутній, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться призначення пенсії, а тому покладення обов`язку на відповідача діяти не у відповідності до Порядку, означає спонукання до порушень способу, що визначений законодавством.

Ухвалою від 02 липня 2021 року допущено заміну УПФУ в Попаснянському районі його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – ГУПФУ в Луганській області).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України, картки фізичної особи-платника податків встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (арк. спр. 7-9).

Позивач звернувся до УПФУ в Попаснянському районі із заявою від 07 квітня 2021 року про призначення пенсії, разом з якою надав: трудову книжку від 31.01.1995 серії НОМЕР_1 ; військовий квиток від 15.11.1995 серії НОМЕР_2 ; архівну довідку за період навчання від 27.07.2020 № 03/23; довідки трудового архіву Лисичанської міської ради від 27.05.2020 № 1929/01-26 та № 1938/01-26 про роботу на ДП «Шахта «Матроська» за період з 21.07.2000 по 04.03.2004; довідку ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля» від 26.05.2020 № 336 про підтвердження пільгового стажу за період роботи з 27.07.2004 по 01.11.2004; довідки ВП «Шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» від 06.04.2021 № 200-202 про підтвердження пільгового стажу за період роботи з 08.11.2004 по 06.04.2021 (арк. спр. 55-58, 63-71).

З розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 встановлено, що страховий стаж позивача складає 24 роки 11 місяців 8 днів, у тому числі стаж на пільгових умовах за списком № 1 - 19 років 05 місяців 6 днів; до страхового стажу позивача зараховано такі періоди роботи: з 01.09.1992 по 30.05.1994, з 23.01.1995 по 23.10.1995, з 16.11.1995 по 25.06.1997, з 07.07.1997 по 27.01.1998, з 28.05.1998 по 11.08.1998; до пільгового стажу роботи за списком № 1 зараховано періоди роботи: з 21.07.2000 по 30.03.2003, з 05.04.2003 по 04.03.2004, з 05.03.2004 по 04.04.2004, з 27.07.2004 по 01.11.2004, з 08.11.2004 по 31.10.2020 (арк. спр. 49-51).

Рішенням УПФУ в Попаснянському районі від 15 квітня 2021 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи за списком № 1, а саме 25 років (арк. спр. 10-12, 71 зворот-72).

Як вказано в рішенні, періоди роботи з 13.03.1995 по 23.10.1995, з 28.05.1998 по 11.08.1998 зараховано до страхового стажу та не зараховано до пільгового стажу роботи за списком № 1 у зв`язку з відсутністю довідок, що підтверджують пільгові періоди роботи; період роботи з 31.03.2003 по 04.04.2003 зараховано до страхового стажу та не зараховано до пільгового стажу у зв`язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати згідно з рішенням комісії при ГУПФУ в Луганській області; через ненадання довідок, що уточнюють пільговий характер роботи, відсутність відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (Форма ОК5) період роботи з 12.05.2004 по 15.07.2004 не зараховано ні до страхового стажу, ні до пільгового стажу за списком № 1.

Підстави для незарахування періодів роботи позивача з 01.11.2020 по 07.04.2021 (дата звернення із заявою про призначення пенсії) в оскаржуваному рішенні не вказані.

Дослідженням трудової книжки позивача від 31.01.1995 серії НОМЕР_1 встановлено, що в ній за спірний період роботи позивача наявні такі записи:

Шахта імені Артема виробничого об`єднання «Луганськвугілля»

запис № 1 від 23.01.1995 – прийнятий учнем поверхневого електрослюсаря 1 розряду, наказ від 23.01.1995 № 54;

запис № 2 від 13.03.1995 – переведений учнем гірника підземного 1 розряду, переведення від 13.03.1995 № 70;

з 13.03.1995 по 17.04.1995 навчався на курсах підземного гірника ІІІ розряду в Перевальськом учбово-курсовому комбінаті;

запис № 3 від 17.04.1995 – переведений підземним гірником ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, наказ від 19.04.1995 № 327к;

запис № 4 від 20.10.1985 – звільнений за власним бажанням, наказ від 23.10.1995 № 745;

ДВАТ «Шахта «Комісарівська» виробничого об`єднання «Луганськвугілля»

запис № 10 від 28.05.1998 – прийнятий гірником підземним з повним робочим днем під землею, наказ від 01.06.1998 № 312к;

запис № 11 від 11.08.1998 – звільнений за власним бажанням, наказ від 03.08.1998 № 455к;

ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля»

запис № 23 від 08.11.2004 – прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею, наказ від 17.11.2004 № 252к;

записи № № 24, 26, 28, 29, 30 про проведення атестації робочого місця гірника очисного забою за умовами праці, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1 (арк. спр. 13-18).

Позивач в позовній заяві стверджує, що разом із заявою про призначення пенсії надав до УПФУ в Попаснянському районі довідки ВП «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» від 03 березня 2016 року №№ 130-132, якими підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 23.01.1995 по 20.10.1995 працював на «Шахті імені Артема» виробничого об`єднання «Луганськвугілля», у тому числі виконував роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1, а саме: з 13.03.1995 по 16.04.1995 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 17.04.1995 по 20.10.1995 гірником підземним з повним робочим днем під землею. У вказаних періодах у відпустці без збереження заробітної плати не перебував, у страйках участі не брав, на сторонні роботи не відволікався, виконання державних обов`язків у вересні - 1 день, у жовтні – 2 дні, прогули у жовтні – 2 дні (арк. спр. 19-21).

В розписці-повідомленні до заяви про призначення пенсії відомості про надання вказаних довідок відсутні.

Однак, у відзиві на позовну заяву відповідач факт надання позивачем довідок ВП «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» від 03 березня 2016 року №№ 130-132 та відмову УПФУ в Попаснянському районі їх прийняти не заперечує.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Абзацами першим та другим пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 59 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до якого включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю) (пункт І Списків).

Порядок ведення трудових книжок працівників визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства (пункт 1.5 Інструкції).

Пунктом 2.2 Інструкції визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (пункт 2.4 Інструкції).

Пунктом 2.14 Інструкції визначено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці.

При цьому, значення трудової книжки як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Отже, відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постановах від 10 березня 2015 року у справі № 21-51а15, від 17 березня 2015 року у справі № 21-585а14 року, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-3287а15, від 12 квітня 2016 року № 21-6501а15, а також правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 23 січня 2017 року у справі № 732/2003/14, від 30 січня 2018 року у справі № 506/384/17, від 05 червня 2018 року у справі № 466/455/17.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Так, з оскаржуваного рішення судом встановлено, що відповідач відмовляє в зарахуванні до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи позивача на «Шахті імені Артема» виробничого об`єднання «Луганськвугілля» з 13.03.1995 по 16.04.1995 - учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею та з 17.04.1995 по 20.10.1995 - гірником підземним з повним робочим днем під землею; на ДВАТ шахта «Комісарівська» Виробничого об`єднання «Луганськвугілля» з 28.05.1998 по 11.08.1998 - гірником підземним з повним робочим днем під землею.

Проте дослідженням записів в трудовій книжці від 31.01.1995 серії НОМЕР_1 суд встановив, що записи про роботу позивача на «Шахті імені Артема» виробничого об`єднання «Луганськвугілля» та ДВАТ «Шахта «Комісарівська» виробничого об`єднання «Луганськвугілля» містять всю необхідну інформацію про безпосередню зайнятість позивача протягом повного робочого дня на підземних гірничих роботах, тому суд дійшов висновку, що цей період роботи має зараховуватися відповідачем до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з абзацом першим частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу. Так визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність таких записів.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а та від 17 липня 2018 року у справі № 220/989/17.

Крім того, як вже вищевказано, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністров України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» тягар відповідальності за порушення порядку ведення трудових книжок покладається на відповідальну посадову особу роботодавця, а не на працівника.

Суд також погоджується з твердженнями позивача, що оскільки записи в його трудовій книжці позивача містять всю необхідну інформацію про виконувану ним роботу, відповідач безпідставно вимагає надання уточнюючої довідки, надання якої передбачено пунктом 20 Порядку № 637.

Більш того, судом встановлено, що позивач намагався надати до УПФУ в Попаснянському районі довідки, що уточнюють його роботу на «Шахті імені Артема» виробничого об`єднання «Луганськвугілля», однак відповідач відмовляє в їх прийняття та врахуванні вказаної в цих довідках інформації.

Суд з такою відмовою не погоджується та вважає за потрібне зазначити, що вказані довідки видані підприємством, яке утворене на підставі та у відповідності з вимогами законодавства України, відомості про яке наявні в ЄДРПОУ. Розташування ВП «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» на тимчасово неконтрольованій території Луганської області не звільняє УПФУ в Попаснянському районі від обов`язку врахувати вказану в цих довідках інформацію.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, б 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer V. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Враховуючи те, що рішення Європейського Суду з прав людини є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17.

Отже, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Суд зауважує, що надані позивачем трудова книжка від 31.01.1995 серії НОМЕР_1 , довідки ВП «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» від 03 березня 2016 року № № 130-132 у своїй сукупності доповнюють один одного, вказана в цих документах інформація є узгодженою, тому суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не враховує вказану в довідках інформацію та відмовляє в зарахуванні до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи позивача на «Шахті імені Артема» виробничого об`єднання «Луганськвугілля».

Що стосується періоду роботи позивача на ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» з 01.11.2020 по 07.04.2021 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, суд зауважує, що оскаржуване рішення не містить мотивів незарахування цього періоду роботи до пільгового стажу за списком № 1.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що УПФУ в Попаснянському районі при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано вимог Закону № 1058-IV, Закону № 1788-ХІІ та Порядку № 22-1 щодо прийняття рішення органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, відповідно, й про невідповідність рішення відповідача принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин суд вважає позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування рішення УПФУ в Попаснянському районі від 15 квітня 2021 року про відмову в призначенні пенсії обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Як наслідок задоволення цієї вимоги, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07 квітня 2021 року про призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV із зарахуванням до пільгового стажу позивача за списком № 1 періодів роботи з 13.03.1995 по 16.04.1995 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею на «Шахті імені Артема» Виробничого об`єднання «Луганськвугілля»; з 17.04.1995 по 20.10.1995 гірником підземним з повним робочим днем під землею на «Шахті імені Артема» Виробничого об`єднання «Луганськвугілля»; з 28.05.1998 по 11.08.1998 гірником підземним з повним робочим днем під землею на ДВАТ «Шахта «Комісарівська» Виробничого об`єднання «Луганськвугілля».

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 період роботи з 01.11.2020 по 06.04.2021 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля», суд вважає таку вимогу передчасною, оскільки, як вже вище вказано оскаржене рішення в цій частині не містить жодних мотивів.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на визначення підстав, за яких певні періоді роботи зараховуються чи не зараховуються до страхового стажу (пільгового стажу за списком № 1) особи, та відсутність в адміністративного суду повноважень перебирати на себе дискреційні повноваження пенсійного органу, суд відмовляє в задоволенні цієї частини вимог, як передчасних.

Належним та ефективним способом захисту прав позивача в цій частині є зобов`язання відповідача вирішити питання щодо зарахування до пільгвого стажу за списком № 1 періоду роботи позивача з 01.11.2020 по 06.04.2021 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля».

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для задоволення позову в повному обсязі, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 25 травня 2021 року (арк. спр. 6).

Разом з тим, з позовної заяви слідує, що позивачем заявлено декілька вимог немайнового характеру, які є пов`язаними між собою.

Відповідно, задоволення хоча б однієї вимоги немайнового характеру має наслідком стягнення судового збору у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461) про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 15 квітня 2021 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07 квітня 2021 року із зарахуванням до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи: з 13.03.1995 по 16.04.1995 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею на «Шахті імені Артема» Виробничого об`єднання «Луганськвугілля»; з 17.04.1995 по 20.10.1995 гірником підземним з повним робочим днем під землею на «Шахті імені Артема» Виробничого об`єднання «Луганськвугілля»; з 28.05.1998 по 11.08.1998 гірником підземним з повним робочим днем під землею на ДВАТ «Шахта «Комісарівська» Виробничого об`єднання «Луганськвугілля»; та вирішенням питання щодо зарахування до пільгового стажу за списком № 1 періоду з 01.11.2020 по 07.04.2021 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова