Ухвала суду № 98044337, 01.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

01 липня 2021 року Справа № 340/3444/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позову ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини А 2269 Національної гвардії України (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати його нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (07.08.2015) по день фактичного розрахунку (09.11.2020), виходячи з грошового забезпечення за два повних останніх місяців перед звільненням.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №340/2704/20 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

Вказане рішення набрало законної сили 24.02.2021.

Як вказано позивачем у позові та підтверджується випискою по картковому рахунку, вищевказану грошову компенсацію в сумі 2451,77 грн. відповідач виплатив позивачеві 09.11.2020, тобто саме в цей день з ним проведено повний розрахунок, що і не заперечується.

При цьому, як зазначено в позові, спір про виплачену суму компенсації відсутній.

Згідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Ч. 5 ст. 122 КАС України вказує, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з роз`ясненнями Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 22.02.2012 у справі № 1-5/2012, перебіг строку для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Оскільки відповідач фактично розрахувався з позивачем 09.11.2020, що не заперечується, то строк на звернення до суду, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 120 КАС України, почав свій перебіг з наступного дня, тобто з 10.11.2020.

Позивач звернувся до суду із даним позовом 24.06.2021, тобто з пропущенням місячного строку звернення до адміністративного суду.

Разом із тим, вказані у позовній заяві обставини про те, що кошти в сумі 2451,77 грн. надійшли на картковий рахунок позивача з коментарем "Заробітна плата", а тому позивач дізнався про те, що йому виплачено кошти на виконання саме судового рішення по справі № 340/2704/20 лише 07.06.2021 не спростовують того, що позивач не міг знати, що відповідач, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. Крім того, позивач не був позбавлений можливості поцікавитись щодо підстав надходження 09.11.2020 на його картковий рахунок 2451,77 грн.

Згідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Згідно до вимог ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько