Рішення № 98044261, 15.06.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2044/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А", вул. Перша Виставкова,29М, м. Кропивницький,25014

до відповідача: Дніпровської митниці Держмитслужби, вул. Княгині Ольги,22, м. Дніро, 49038

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110280/2021/000018/2 від 11.02.2021 р.

Ухвалою суду від 05.05.2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з проведенням судового засідання (а.с.54).

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вказує на те, що, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідач жодним чином не визначив конкретних обставин, які викликали сумніви щодо заявленої митної вартості і не визначив причини неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих позивачем документів.

Вказує, що всі необхідні документи для підтвердження даних, на підставі яких відповідач мав визначити митну вартість товару по першому методу були надані.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що під час здійснення митного оформлення товару, який надійшов на адресу позивача, шляхом порівняння митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, інформація щодо яких виявлена в митній декларації №UA110280/2021/000839 від 10.02.2021 р., встановлено що заявлена митна вартість товарів нижча, ніж вартість ідентичного товару, оформленого митним органом України в митному режимі “імпорт”. Вказані обставини викликали сумніви стосовно заявленої декларантом митної вартості, що і зумовило прийняття оскаржуваних рішень (а.с.62-69).

Від представників сторін до суду надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.89,95).

Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.11.2020 між компанією "May Agro Tohumculuk San ve Tic.A.S" /Туреччина/(продавцем) та ТОВ "Агроресурс-А" (покупцем) укладено контракт №PS-20/25, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - насіння соняшнику в асортименті та кількості, відповідно до Додатку №1 до цього контракту (а.с.13-21).

Відповідно до умов контракту, визначених в п.4.3 покупець зобов`язаний провести передплату в розмірі 166 800 дол. США вартості товару до 20.02.2021 року.

В подальшому, позивач, відповідно до умов контракту та інвойсу від 28.01.2021 року №MYI2021000000038, отримав товар – насіння соняшнику для сівби в асортименті загальною вагою – 18 613,26 кг на суму 131 000 дол. США, торгівельної марки MAY.

Загальна сума контракту складає – 556 000 дол. США.

На виконання умов контракту ТОВ "Агроресурс-А" через уповноважену особу декларанта подано до Дніпровської митниці /митниий пост «Кропивницький»/ митну декларацію для оформлення товарів, які надійшли на адресу позивача.

Відповідно до митної декларації № UA110280/2021/000839 від 08.02.2021 був заявлений до оформлення товар - насіння соняшнику, гібриди 1 покоління для сівби, в режимі імпорт (а.с.78).

За результатами перевірки митної декларації та документів доданих до неї, відповідачем, після проведення консультацій, прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2021/000018/2 від 11.02.2021р., яким митну вартості товару скориговано на підставі ст. 59 Митного кодексу України за ціною договору щодо ідентичних товарів (а.с.10).

Слід зазначити, що позивачем визначено в прохальній частині оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA110280/2021/000018/2 від 11.02.2021 року, тоді як до матеріалів справи надано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA110000/2021/000018/2 від 11.02.2021 року.

У зв`язку з коригуванням митної вартості позивачем було складено нову митну декларацію №UA110280/2021/000977 та подано її до митного оформлення (а.с.79).

Незгода позивача із рішенням про коригування митної вартості зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 34-1 ч. 1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом, поданий до митного оформлення товар імпортовано згідно зовнішньоекономічного контракту від 26.11.2020 року за №PS-20/25, укладеного між компанією May Agro Tohumculuk San ve Tic.A.S та ТОВ "Агроресурс-А". Умовами вказаного контракту встановлено, що загальна вартість товару становить 556 000 дол. США. При цьому, п. 4.3 визначено, що покупець має здійснити передплату в розмірі 166 800 дол. США вартості товару до 20.02.2021 року. Комерційним інвойсом від 28.01.2021 р. за №MYI2021000000038 передбачено здійснення передплати у розмірі 30 %.

Отже, згідно з вказаними документами, станом на 10.02.2021 товариством "Агроресурс – А" мала бути проведена попередня оплата.

Під час судового розгляду справи встановлено, що банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару, до митного оформлення не надано.

Відповідачем вказано, що з урахуванням положень ст. 55 МК України, посадовими особами митного органу проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «насіння соняшнику – гібрид Armada, гібрид M96CL02, гібрид М98CL88» ТОВ "Агроресурс – А" з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено та інформація про що наявна в митному органі та виявлено, що заявлений рівень митної вартості зазначеного товару найнижчий, ніж вартості та їх рівні всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» - в максимально наближені терміни до дати експорту товару в Україну та з урахуванням того, що даний товар має «сезонний характер». Митним органом встановлено, що в березні 2020 року здійснено митні оформлення ідентичного товару – «насіння соняшнику – гібрид Armada, гібрид M96CL02, гібрид М98CL88» ТОВ "Агроресурс-А" за вищими рівнями контрактної, та, як наслідок, митної вартості.

В зв`язку з викладеним, декларанту було повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів подати /за наявності/ наступні додаткові документи:

- якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності – інші платіжні/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявносіт інші платіжні/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації,

-каталоги, специфікцікації, прейскуранти /прайс-листи/ виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вказаний запит ТОВ "Агроресурс-А" було надано наступні додаткові документи:

- копію митної декларації країни відправлення від 29.01.2021 р. №21160100ЕХ008589,

- лист від 08.02.2021р. б/н щодо цін на продукцію;

- заява про надання гарантії від 21.01.2021 р. №1 /щодо оплати товару/;

- платіжне доручення від 19.01.2021 р. №14;

- комерційна пропозиція від 10.11.2020 року №PS -20/209

- лист ТОВ "Агроресурс-А" від 10.02.2021 р. №7;

- лист компанії May Agro Tohumculuk San ve Tic.A.S від 11.02.2021 року №PS -21/088.

Зі змісту листа від 08.02.2021р. встановлено, що він містить інформацію щодо цін на 4 види гібридів, вартість яких вказана без комерційних умов постачання (а.с.33). Вказаним листом передбачено надання ТОВ "Агроресурс – А" спеціальних цін, але умов надання зазначених цін не наведено. Комерційна пропозиція від 10.11.2020 року за № PS -20/209 адресного спрямування та також не містить інформацію щодо комерційних умов постачання (Інкотермс, обсягів) відповідно до яких сформовано вартість товару.

Отже, митний орган дійшов висновку, що декларантом не надано всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари, відповідно до ч. 3 ст.53 МК України

Зі змісту листа компанії May Agro Tohumculuk San ve Tic.A.S від 11.02.2021 року за № PS -21/088 встановлено, що зниження цін на насіння соняшнику застосовано для всіх офіційних дистриб`юторів в Україні. Однак листом від 08.02.2021 року б/н було вказано про прийняття рішення щодо погодження спеціальних цін для ТОВ "Агроресурс – А".

Під час судового розгляду, фактори такі, як підвищення урожайності на 40 %, зниження цін світових брендів посівного матеріалу на 30% не підтверджено документально та належним чином не обґрунтовані, а тому правомірно не взяті митним органом до уваги.

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 статті 54 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій, відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Згідно ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін “ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті” стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Суд зауважує, що по товару «насіння » наявні розбіжності у зазначенні ціни товару, що викликає сумнів у достовірності заявленої інформації. Зокрема, в ціні товару у графі 42 вказано "131000" (а.с.78), тоді як в договорі в якості передплати вказано суму – 166800 дол. США (а.с.14).

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті №14 від 19.01.2021 року сплата становила 166800 дол. США (а.с.24).

Всупереч доводів позивача, вказані розбіжності підтверджуються графою 42 митної декларації.

За результатом розгляду додатково наданих документів митний орган вказав, що надані до митного контролю додаткові документи не містять інформації, яка підтверджує числові значення як складових (витрати на транспортування, страхування, інше) заявленої митної вартості товару так і відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару).

Суд зазначає, що запропонувавши позивачу надати додаткові документи, митниця сприяла обґрунтувати митну вартість та визначитися щодо застосування методів визначення такої вартості.

За положеннями ст. 52 МК України, відомості про складові митної вартості повинні бути документально підтверджені.

Судом встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару «насіння соняшнику» /код товару згідно УКТЗЕД 1206001000/ - 7,037 USD за кг /комерційні умови поставки DAP Кропивницький/. Разом з тим, в ПК «Інспектор» виявлено митні оформлення ТОВ "Агроресурс-А" /а.с.80/, згідно з якими контрактна вартість товару на ідентичних умовах поставки була вищою, ніж заявлена за МД від 10.02.2021 року №UA110280/2021/000839.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до п.2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до п.2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (Ь), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (а) і (Ь) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на аналогічний товар.

Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялася.

Сама така інформація про вже прийняті та визначені митним органом митні вартості товарів міститься в центральній базі митних оформлень Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) і виключно ця цінова інформація використовується в якості джерела для обчислення митної вартості за другорядними методами « 2а» (за ціною договору щодо ідентичних товарів), « 26» (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та « 2ґ» (резервним), що цілком узгоджується з чинним митним законодавством.

Так, відповідно до ч.2 ст.59 МК України, «Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів», при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.

Також, відповідно до ч.1 ст.60 МК України «Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів», у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена, згідно з положеннями ст.58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.55 МК України, «Коригування митної вартості товарів», прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Згідно наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» (зареєстрованого в Мінюсті 01.06.2012 за № 883/21190), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості, відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України, з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо.

При цьому, слід зазначити, що база ЄАІС містить не безвідносну середньостатистичну інформацію, а перелік всіх митних оформлень з усією відповідною інформацією, у тому числі про коригування митної вартості (до прикладу, скоригована митницею митна декларація містить у 43 графі один з другорядних методів і в 44 графі - посилання на відповідне рішення про коригування; скоригована самостійно декларантом - містить у 43 графі один з другорядних методів) тощо.

Слід також зазначити, що у разі самостійного заявлення декларантом митної вартості за другорядними методами « 2а» (за ціною договору щодо ідентичних товарів), « 26» (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та « 2ґ» (резервним), в декларації митної вартості декларант також повинен навести реквізити раніше оформлених митних декларацій.

Таким чином, чинним митним законодавством чітко регламентовано використання раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостей при визначенні митної вартості товарів. При цьому, для органу доходів і зборів джерелом такої інформації є централізована база митних оформлень ЄАІС, а для декларанта - інформація про раніше оформлені ним митні декларації.

При цьому вірним є застосування норм матеріального права яке наведене в постанові Верховного Суду України від 07.09.2012 року у справі №21-242а12, згідно якої обмін інформацією між декларантом та митним органом в ході проведення консультацій для обґрунтування вибору підстав для визначення митної вартості здійснюється в тому числі шляхом витребування митним органом додаткових документів.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020р. по справі №809/1557/17, від 10.06.2020р. по справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020р. по справі №520/2133/19, від 10.04.2020р. по справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин відповідачем доведено правомірність рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2021/000018/2 від 11.02.2021 року, відповідно, позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими належними та допустимими доказами, відтак у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко