Ухвала суду № 98044246, 01.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

01 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2893/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.,

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Національне агентство з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452)

про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 за допомогою підсистеми "Електронний Суд" звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить:

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення його як суб`єкта декларування, а саме особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо повідомлення №47-02/31107/21 від 11.05.2021 року про неподання ним декларації за 2020 рік;

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції, які виражені у його зобов`язанні подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України "Про запобігання корупції".

Ухвалою судді від 11.06.2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 КАС України, та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви з викладенням у ній позовних вимог та способу захисту/відновлення прав відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, копії виправленої позовної заяви для відповідача та документу про доплату судового зору у розмірі 1816 грн.

На виконання цієї ухвали позивач у межах установленого судом строку подав до суду нову позовну заяву, в якій сформулював такі позовні вимоги:

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення ОСОБА_1 суб`єктом декларування відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", що були вчинені шляхом направлення повідомлення від 12.05.2021 року за №47-02/31547/21 із зобов`язанням подати декларацію як особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, визначеному частиною першою статтею 45 Закону України "Про запобігання корупції";

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції не вчиняти дії, передбачені Законом України "Про запобігання корупції", в тому числі статтею 51-2 цього Закону по відношенню до ОСОБА_1 як до особи, зазначеної в частині 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції".

Оскільки недоліки позовної заяви усунуто, тому відповідно до частини 3 статті 169 КАС України вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

Переданий на вирішення суду спір згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів. Справа відповідно до статей 20, 22, 25 КАС України підсудна Кіровоградському окружному адміністративному суду.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, передбачених статтями 169, 170 КАС України, не встановлено.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказав третіми особами Кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури Кіровоградської області, недержавну комерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, Раду адвокатів Кіровоградської області, в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 та голову Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 , стверджуючи, що рішення суду може вплинути на їхні права та обов`язки.

Статус третіх осіб як учасників справи визначений у статті 49 КАС України.

Частинами 2, 4 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Статтею 50 КАС України передбачені наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

У позовній заяві не наведено підстав, які свідчать, що у зв`язку з розглядом даної адміністративної справи у сторін (позивача чи відповідача) за рішенням суду виникне право заявити вимоги до органів та посадових осіб, що вказані позивачем третіми особами, або останні зможуть заявити вимоги до сторін, що є обов`язковою ознакою матеріально-правової заінтересованості третьої особи та передумовою залучення її до участі у справі. Суд вважає, що зазначені позивачем органи та посадові особи не є учасниками спірних публічно-правових відносин, переданих на вирішення суду, а їхня компетенція та зв`язок зі сторонами не є підставою для залучення цих органів та посадових осіб до участі у справі в якості третіх осіб.

У позовній заяві позивач просив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Частинами 1, 2, 3, 5 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

За визначенням, наведеним у пункті 20 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частинами 2, 3 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказана справа не відноситься до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, є справою незначної складності (п.10. ч. 6 ст.12 КАС України), а тому її слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Керуючись статтями 171, 174, 248, 256, 260-262, 294 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3. Встановити відповідачу порядок та строки для виконання процесуальних дій:

3.1. протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:

- подати до суду відзив на позов (щодо його визнання чи заперечення) у порядку, передбаченому статтями 162, 175 КАС України, та наявні докази (якщо вони не надані позивачем) у порядку, передбаченому статтею 79 КАС України;

- одночасно направити копії відзиву та письмових доказів позивачу;

- разом з відзивом подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

3.2. у разі отримання відповіді позивача на відзив - протягом 3 днів від дня його отримання:

- подати до суду заперечення у порядку, передбаченому статтею 164 КАС України, та додаткові докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення;

- одночасно направити копії заперечення та додаткових письмових доказів позивачу;

- разом з запереченням подати до суду документи, що підтверджують надіслання заперечення і доданих до нього доказів позивачу.

4. Встановити позивачу порядок та строки для виконання процесуальних дій:

4.1. у разі отримання відзиву відповідача на позов - протягом 5 днів з дня його отримання:

- подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому статтею 163 КАС України, та додаткові докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь;

- одночасно направити копії відповіді на відзив та додаткових письмових доказів відповідачу;

- разом з відповіддю на відзив подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) цієї відповіді і доданих до неї доказів відповідачу.

5. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

7. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Справу буде розглянуто без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

8. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

9. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1170/.

10. Копію ухвали надіслати учасникам справи. Відповідачу надіслати також копію адміністративного позову разом із доданими до нього документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш