Ухвала суду № 98044016, 01.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Справа № 280/2834/21 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Артоуз О.О., розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовною ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 3029 Національної гвардії України (69006 м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 113, ЄДРПОУ 08803661) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини 3029 Національної гвардії України (далі – відповідач) відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини 3029 Національної гвардії України, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру за належне йому для отримання жиле приміщення та прийняття відповідного рішення; зобов`язати військову частину 3029 Національної гвардії України розглянути заяву ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру за належне йому для отримання жиле приміщення та прийняти відповідне рішення.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3675 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3029 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено: визнано протиправною бездіяльність Військової частини 3029 Національної гвардії України щодо розгляду заяви ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру за належне йому для отримання жиле приміщення та прийняття відповідного рішення; зобов`язано військову частину 3029 Національної гвардії України розглянути заяву ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру за належне йому для отримання жиле приміщення та прийняти відповідне рішення.

22.06.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якого позивач просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі щодо розподілу судових витрат понесених позивачем у зв`язку з підготовкою, написанням та поданням позову та відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 23.06.2021 призначено судове засідання для розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення у письмовому порядку.

Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розглядаючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 3675 грн. суд встановив.

01.04.2021 між адвокатом Косточка С.О. та ОСОБА_1 укладено Договір №01/04 про надання правничої допомоги, предметом якого є надання правничої допомоги в адміністративній справі за позовом клієнта до Військової частини 3029 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Між сторонами Договору підписано Звіт №06/04 про виконані адвокатом роботи та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті клієнтом. Так, відповідно до вказаного звіту адвокатом здійснено наступну роботу: проведення юридичної консультації Клієнту стосовно звернення до суду з адміністративним позовом до Військової частини 3029 Національної гвардії України про визнання та аналіз наданих доказів, написання позовної заяви та подання до суду. Загальна тривалість витраченого часу склав 245 хв., вартість години – 900 грн., всього до сплати 3675 грн.

06.04.2021 відповідно до квитанції на оплату виконаних адвокатом робіт позивачем сплачено 3675 грн.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В межах розгляду даної справи представником позивача було здійснено представництво та надано інші види правової допомоги (складання процесуальних документів).

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Визначаючись щодо обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має надати оцінку обґрунтованості розміру заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу в контексті пропорційності їх складності правовому супроводу справи та враховуючи зміст та обсяг наданих послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд вважає документально підтвердженими та співмірними із обсягом виконаної роботи та затраченого часу витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 3675 грн.

Тому, вимоги про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 3675,00 грн. підлягають задоволенню.

Відтак, заява ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат суд підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 132, 135, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі – задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по справі.

Стягнути з Військової частини 3029 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3675 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 01.07.2021.

Суддя О.О. Артоуз