Рішення № 98044006, 01.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 липня 2021 року Справа № 808/3166/17 СН/280/60/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просив визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № 45346-13, прийняте Запорізькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн.;

податкову вимогу форми «Ф», прийняту Головним управлінням ДФС у Запорізькій області від 14 вересня 2017 року № 3396-17/829 про сплату податкового боргу з транспортного податку у сумі 25000 грн.;

рішення від 18 вересня 2017 року № 970 про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 13.06.2014 позивачу на праві власності належить автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказує, що контролюючим органом винесено позивачу податкове повідомлення-рішення №45346-13 від 30.06.2016, яким визначено податкове зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 25000,00 грн., яке позивач вважає неправомірним, оскільки ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України. При цьому, транспортний податок стягується з власників легкових автомобілів вартість яких перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Зауважує, що оскільки у відповідача відсутні відомості про пробіг автомобіля та інші його параметри, необхідні для розрахунку вартості, то відсутні і обґрунтовані підстави для нарахування податкового зобов`язання. З огляду на оскарження податкового повідомлення-рішення, позивач вважає передчасними і винесені податкову вимогу форми «Ф» №3396-17/829 від 14.09.2017 про сплату податкового боргу з транспортного податку в сумі 25000,00 грн. і Рішення №970 від 18.09.2017 про опис майна у податкову заставу.

Ухвалою суду від 21.12.2020 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначене судове засідання на 20 січня 2021 року, зобов`язано Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області надати до першого судового засідання інформацію про вартість автомобіля ОСОБА_1 , яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, з урахуванням висновків Верховного Суду про неналежність та достатність такого доказу як роздруківка з веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

20 січня 2020 року вирішено замінити відповідачів – Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та ГУ ДФС у Запорізькій області на їх правонаступника – Головне управлінням ДПС у Запорізькій області (далі – ГУ ДПС у Запорізькій області), судове засідання по справі відкласти на 09 лютого 2021 року.

ГУ ДПС у Запорізькій області позов не визнало, 29 січня 2021 року надало до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх. №5622), у якому із посиланням на приписи ст.267 Податкового кодексу України, Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 «Про затвердження Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» вказує, що листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 17.02.2016 №929/7/08-01-17¬01-09 до Запорізької ОДПІ подано відомості, необхідні для розрахунку та справляння транспортного податку фізичними особами у 2016 році, які було завантажено до ІТС «Податковий блок», які містять інформацію щодо марки моделі, модифікації, року випуску, об`єму двигуна та дати здійснення реєстраційної дії. Наголошує, що інформація щодо середньо ринкової вартості транспортного засобу отримується органом, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику на офіційному веб-сайті міністерства економічного розвитку (www.me.gov.ua розділ «Розрахунок середньоринкової вартості») відповідно до заданих параметрів транспортного засобу (марки, моделі та року випуску). Пояснює, що відповідно до відомостей про платників транспортного податку та об`єкти оподаткування, наявних у АІС «Податковий блок», зазначено, що на ОСОБА_1 зареєстрований з 13.06.2014 легковий автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з об`ємом двигуна 4461 куб.см., згідно з розрахунком, наданим офіційним веб-сайтом Міністерства економічного розвитку, середньоринкова вартість якого становить 1312837,75 грн. Враховуючи вищевикладене, вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення № 45346-13 від 30.06.2016 щодо нарахування податкових зобов`язань з транспортного податку фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 25000,00 грн. є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає сплаті, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Згідно з ухвалою суду від 09.02.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки, третя особа), судове засідання відкладено на 02 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 02.03.2021 вирішено замінити відповідача – ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника – Головне управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44118663) (далі – ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач).

Відповідно до ухвали суду від 02.03.2021 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 23 березня 2021 року.

23 березня 2021 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 23.03.2021 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 15 квітня 2021 року.

15 квітня 2021 року провадження у справі поновлено.

Згідно з ухвалою суду від 15.04.2021 витребувано від третьої особи інформацію щодо середньоринкової вартості легкового автомобіля для цілей оподаткування транспортним податком у 2016 році – марка: Toyota, модель: Land Cruiser 200, рік випуску: 2014, об`єм двигуна: 4461 см кубічний, тип пального D.

Ухвалою суду від 15.04.2021 судове засідання в справі відкладено на 18 травня 2021 року.

07 травня 2021 року від Мінекономіки на адресу суду надійшла інформація щодо середньоринкової вартості легкового автомобіля (вх. №25992).

Представник позивача звернувся до суду із заявою (вх. від 18.05.2021 №27970) про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 18 травня 2021 року, не з`явився, про встановлену дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне надалі вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Toyota Land Cruiser 200, 2014 року випуску, з об`ємом двигуна 4461 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип пального D, право власності на який зареєстровано 13 червня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

30 червня 2016 року Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №45346-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за податковий період 2016 рік в розмірі 25000,00 грн. Вказане рішення направлено поштою 08.08.2016 з повідомленням про вручення, але кореспонденцію було повернуто до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, 14 вересня 2017 року, у зв`язку з наявною заборгованістю позивача перед бюджетом, ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкову вимогу № 3396-17/829 про сплату податкового боргу з транспортного податку у сумі 25000,00 грн.

У подальшому, 18 вересня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області винесено Рішення № 970 про опис майна, що перебуває у власності позивача, у податкову заставу.

Не погоджуючись з рішеннями Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та ГУ ДФС у Запорізькій області позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду, у якому просить їх скасувати.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Проте, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2017 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2020 касаційну скаргу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області задоволено частково: постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 скасовано, а справу вирішено направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції визнав, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановивши фактичні обставини. Поза увагою судів попередніх інстанцій, на думку суду касаційної інстанції, залишились встановлення обставин про вартість автомобіля позивача та про те, чи були враховані податковим органом та чи підтверджуються належними та допустимими доказами усі обов`язкові для здійснення розрахунку складові (марка, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, пробіг легкового автомобіля), передбачені статтею 267 Податкового кодексу України. У зв`язку з чим Верховний Суд зазначив про необхідність витребувати у відповідача або у Мінекономрозвитку, інформацію, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а також враховуючи той факт, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу, який здійснюється Мінекономрозвитку, безпосередньо впливає на визначення об`єкту оподаткування транспортним податком, суд першої інстанції при новому розгляді справи має вирішити питання про залучення до участі у справі Мінекономрозвитку в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Крім того, не надано оцінку того, які дані використовувалися податковим органом при обчисленні вартості автомобіля позивача, не встановлено чи звертався платник податку до податкового органу з заявою про проведення звірки даних щодо даного автомобіля у разі виявлення розбіжностей.

Відповідно до положень статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

01 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).

Водночас, 24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком.

Так, згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 № 909-VIII) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378,00 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»), отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1 033 500,00 грн.

Таким чином, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзацом 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).

Згідно з пунктом 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така ж сама правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №804/112/17 та від 13.03.2018 у справі №826/93000/16.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до приписів статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На виконання постанови Верховного Суду від 03.12.2020 витребувано у Мінекономіки інформацію щодо середньоринкової вартості легкового автомобіля для цілей оподаткування транспортним податком у 2016 році – марка: Toyota, модель: Land Cruiser 200, рік випуску: 2014, об`єм двигуна: 4461 см кубічний, тип пального D.

У своїх письмових поясненнях (вх. №25992 від 07.05.2021) Мінекономрозвитку наголошує, що згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі - Методика), для цілей оподаткування транспортним податком у 2016 році Мінекономрозвитку було розраховано середньоринкову вартість автомобіля та подано ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - Інформація), та забезпечено роботу офіційного веб-сайту Міністерства в режимі, який давав змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг 9далі- Калькулятор). Враховуючи, що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літру, а тому об`єм циліндрів двигуна автомобіля 4461 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 4,5 літра. Пояснює, що згідно з Інформацією середньоринкова вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 200 з об`ємом циліндрів двигуна 4,5 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач до 4 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року. Вказує, що через відсутність в ухвалі суду даних про фактичний пробіг автомобіля у 2016 році надати конкретну інформацію щодо його середньоринкової вартості немає можливості. Розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 200 з об`ємом циліндрів двигуна 4,5, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2014 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів (додаток 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403) становила 1150000,00 грн. (з ПДВ). Також зауважує, що згідно з пунктом 12 Методики (у редакції 2016 року) коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Отже, для визначення об`єкта оподаткування транспортним податком в розпорядженні контролюючого органу має бути інформація про середньоринкову вартість певного автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу.

Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом, а згідно зі статтею 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що всі показники визначення середньоринкової вартості авто є змінними, а оскільки остання залежить від ціни нового транспортного засобу в Україні, коефіцієнту коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації та коефіцієнту коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.

Контролюючим органом до матеріалів справи надано роздруківку з офіційного Інтернет-сайту Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA), відповідно до якої автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200 з об`ємом циліндрів двигуна 4,5, дизель, 2014 року випуску є об`єктом оподаткування транспортним податком за 2016 рік.

Втім, надана контролюючим органом інформація, відхиляється судом, як належний та допустимий доказ того, що середньоринкова вартість належного позивачу автомобіля станом на 01 січня 2016 року становила понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, адже здійснений Мінекономрозвитку розрахунок середньоринкової вартості автомобіля не включає в себе такого показника, як пробіг автомобіля, що суперечить Методиці визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 вказав, що судом апеляційної інстанції цілком обґрунтовано не прийнято до уваги відомості, які були надані контролюючому органу Регіональним сервісним центром в Запорізькій області Міністерства внутрішніх справ України, оскільки вона не містить інформацію щодо фактичної вартості автомобіля, який належить позивачу. Так, вказана інформація стосується транспортних засобів 2011-2015 року випуску вартість яких, при першій реєстрації, за даними сплати до пенсійного фонду, перевищує 1000000 грн. Тобто, інформація Сервісного центру МВС України стосується не вартості автомобілів станом на 01 січня 2016 року, а вартості автомобілів станом на час першої реєстрації.

Під час нового розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем не надано до суду жодного додаткового документу чи інформації, які б містили відомості про включення у графу пробіг, км - фактичного або нормативного (середньорічного пробігу) транспортного засобу, з урахуванням дати його реєстрації.

Тобто, представником відповідача не доведено віднесення автомобіля марки 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з об`ємом двигуна 4461 куб.см., до об`єкту оподаткування транспортним податком у 2016 році, з урахуванням критерію середньоринкової вартості автомобіля.

Вищевказані обставини свідчать про протиправність винесення податкового повідомлення-рішення.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога – письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 2 підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, зокрема, пункт 87.3 статті 87 Податкового кодексу України, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

За правилами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

В спірному випадку надсилання позивачеві оскаржуваної вимоги №3396-17/829 від 14.09.2017 та прийняття відповідачем рішення №970 від 18.09.2017 про опис майна у податкову заставу обумовлено, як встановлено вище, тим, що станом на вказану дату у позивач виник податковий борг у зв`язку із несплатою транспортного податку в сумі 25000,00 грн.

Таким чином, наслідком скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн. за податковий період 2016 рік, є скасування вимоги №3396-17/829 від 14.09.2017 та рішення №970 від 18.09.2017 про опис майна у податкову заставу, оскільки ці рішення прийняті контролюючим органом з підстав не сплати позивачем у встановлений Законом строк заборгованості з транспортного податку з фізичних осіб за податковий період 2016 рік.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем сплачений судовий збір в загальній сумі 1920,20 грн. Доказом сплати судового збору, у визначеному розмірі, є квитанції від 13.10.2017 №0.0.868743024.1 та №32 від 30.10.2017, яка містяться в матеріалах справи.

Крім того, за подання апеляційної скарги позивачем сплачений судовий збір в сумі 2880,00 грн., що підтверджується квитанцією від 06.02.2018 №0.0.956484702.1, яка містяться в матеріалах справи.

За таких умов, судовий збір у розмірі 4800,00 грн., сплачений позивачем, стягується відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – відповідача по справі.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №45346-13, прийняте Запорізькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.

3. Визнати протиправними та скасувати вимогу від 14.09.2017 №3396-17/829 ро сплату ОСОБА_1 податкового боргу з транспортного податку у сумі 25000,00 грн. та рішення від 18.09.2017 №970 про опис майна у податкову заставу, які прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

4. Судові витрати у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 01.07.2021.

Суддя Ю.П. Бойченко