Рішення № 98043990, 22.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 червня 2021 року 12:20Справа № 280/1542/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Клименка А.Р., представників

позивача Фуклєвої А.В.

відповідача Ковальок О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та скасування акту опису майна,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі – позивач, АТ «ЗАлК», комбінат) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо опису майна Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у податкову заставу, оформленого Актом опису майна від 24.12.2019 №53 - незаконними;

скасувати Акт опису майна Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» від 24.12.2019 №53 Головного управління ДПС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог АТ «ЗАлК» посилається на те, що згідно п.11 Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 податковий керуючий (або інша посадова (службова) особа контролюючого органу) здійснює додатковий опис майна у податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 глави 9 розділу II Кодексу у разі, якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення податкового боргу платника податків. При цьому, Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області та ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області вже було описано майно комбінату у податкову заставу актами від 21.04.2016 №14 та від 31.08.2016 №1, від 18.08.2015 №26 та від 11.07.2016 №1/2131. Однак, всупереч зазначеного пункту 11 Порядку застосування податкової застави податковими органами, продажу описаного вказаними актами майна в рахунок погашення податкового боргу АТ «ЗАлК» не проведено. Отже, з урахуванням факту відсутності продажу описаного у податкову заставу майна комбінату та у зв`язку з відсутністю відомостей щодо недостатності отриманих від такого продажу грошових коштів для погашення податкового боргу позивача у податкової відсутнє право на опис майна у податкову заставу Актом від 24.12.2019 №53. Також, спірний акт підписано ОСОБА_1 , яка у період з 01.07.2019 по 03.02.2020 обіймала посаду головного бухгалтера АТ «ЗАлК». Водночас, з урахуванням приписів статуту товариства, уповноваженою особою комбінату, яка має право підписувати акти опису (доопису) майна у податкову заставу є саме керівник підприємства. Крім того, на оскаржуваному акті відсутня печатка комбінату, що також є порушенням вимог податкового законодавства (за умови відсутності підписів двох понятих). Також, 28.12.2016 постановою Кабінету Міністрів України АТ «ЗАлК» включено до переліку підприємств, які підлягають приватизації у 2017 році. Отже, враховуючи обмеження, встановлені п. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», дії відповідача відносно опису майна підприємства, яке наразі знаходиться в процесі приватизації, у податкову заставу (з метою його подальшого продажу) є протиправними та такими, що несуть ризик зриву державної програми приватизації. З урахуванням вищевикладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.03.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.03.2021 Акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» поновлено строк звернення до суду із позовною заявою; відкрито провадження у справі №280/1542/21; призначено підготовче засідання на 21.04.2021.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 12.04.2021 №20827) посилається на те, що складання спірного акту опису майна зумовлене наявністю у позивача податкового боргу, який виник у 2015 році і має тенденцію до зростання. Станом на 30.11.2018 АТ«ЗАЛК» мав заборгованість перед бюджетом у сумі 85 444 384,75 грн. На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України складено податкові вимоги форми Ю від 10.07.2015 № 636-23, від 09.07.2018 № 325-25 та від 01.07.2015 № 610-23, які направлені позивачу засобами поштового зв`язку та повернуті з відміткою про вручення. З метаю забезпечення погашення податкового боргу АТ «ЗАлК» протягом 2015 - 2016 років у податкову заставу описано активи позивача на суму 39 266 389,8 грн. (акти опису від 11.07.2016 № 1/2131, від 18.08.2015 № 26, від 31.08.2016 № 1, від 21.04.2016 № 14, від 01.02.2016 № 2). Таким чином, станом на 30.11.2018 балансова вартість майна АТ «ЗАлК», що описано у податкову заставу, не забезпечувала погашення податкового боргу. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі № 280/5096/18 листом від 19.11.2019 №011-0985 АТ «ЗАлК» надано перелік майна (майновий комплекс згідно з додатками, що складається з адміністративного відділення, відділу випарювання та спікання, відділу вилуговування, відділу декомпозиції, складу бокситів, дільниці перекачування глинозему - всього 1356 одиниць) загальною вартістю 68 626 279,15 грн. для проведення податковим керуючим доопису до суми податкового боргу у податкову заставу, який підписано членом дирекції - в.о. генерального директора ОСОБА_2 . На підставі наданих АТ «ЗАЛК» активів для до опису майна у податкову заставу складено акт опису у податкову заставу від 24.12.2019 №53, який підписано посадовою особою та скріплено печаткою АТ «ЗАлК». На момент підписання акту опису майна від 24.12.2019 №53, згідно реєстраційних даних ІС «Податковий блок», посадовими особами на АТ «ЗАлК» значилися: керівник - ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_3 . Крім того, посадові особи АТ «ЗАлК» листом від 20.11.2020 № 021.00-1392, погодившись з актом опису майна у податкову заставу від 24.12.2019 №53, звернулись з проханням на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області замінити описані у податкову заставу необоротні активи на ліквідні основні засоби. Вказує, що відповідно до п. 8 р. ІІ Порядку застосування податкової застави податковими органами у разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису майна на суму, що відповідає сумі податкового боргу платника податків. Також зауважує, що п. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не регулює спірні правовідносини, враховуючи той факт, що за змістом п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає згідно з цим кодексом та не потребує письмового оформлення, більше того, законодавець не ставить в залежність виникнення права податкової застави від згоди на це органів управління підприємства або органу приватизації. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 21.04.2021 замінено відповідача з Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) на його правонаступника – Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663); відкладено підготовче засідання до 19.05.2021.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. від 23.07.2020 №22801), в якій він спростовує аргументи відповідача з підстав, наведених у позовній заяві.

Протокольною ухвалою суду від 19.05.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 26.05.2021.

Протокольною ухвалою суду від 26.05.2021 відкладено розгляд справи до 22.06.2021.

16.06.2021 від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог (вх. №34374), в якій позовні вимоги викладені наступним чином: виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис щодо встановлення обтяження згідно з Актом опису у податкову заставу від 24.12.2019 №53.

22.06.2021 від відповідача надійшли заперечення на заяву про зміну позовних вимог (вх. №35173) та відзив на позовну заяву (вх. №35171).

Протокольною ухвалою суду, на підставі ч. 2 ст. 204 КАС України, заяву про зміну позовних вимог залишено без розгляду.

У судовому засіданні 22.06.2021 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності з`ясував наступне.

Податковим керуючим ОСОБА_4 , призначеним наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 11.12.2019 №1029, на підставі рішення в.о. начальника Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21.04.2016 №41 про опис майна у податкову заставу платника податків АТ «ЗАлК» проведено опис майна позивача, за результатами якого складено Акт опису майна від 24.12.2019 №53 на загальну суму 68 626 279,15 грн. (усього 1356 одиниць). Вказаний акт підписано податковим керуючим та представником платника податків ОСОБА_3 , затверджено уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області Оленою Михайличенко та скріплено печатками контролюючого органу та підприємства.

Не погодившись із вказаним актом, АТ «ЗАлК» звернулося до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Згідно підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України; тут та надалі у редакції, чинній на момент складання спірного акту) податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами підпунтків 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 вказаної статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до пункту 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно приписів пункту 91.3 статті 91 вказаного Кодексу податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Умови припинення податкової застави визначені статтею 93 ПК України.

Так, відповідно до пункту 93.1 вказаної статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

За приписами пункту 93.2 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.

При цьому, підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, серед іншого, оскаржується Акт опису майна від 24.12.2019 №53.

Разом з тим, акт опису майна лише фіксує певний перелік майна та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Складання акту опису, по суті полягає у викладенні/відображенні на паперовому носії певної інформації, що є фактично технічним процесом створення документа та завершальною стадією виконання організаційно-технічних дій по завершенню створення документу.

Таким чином, суд вважає, що акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт як і дії по його складенню не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі. У спірній ситуації належним способом захисту може бути визначено зобов`язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу. Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.02.2020 у справі №560/495/19, від 20.08.2020 у справі №808/2726/16.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для скасування Акту опису майна Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» від 24.12.2019 №53 Головного управління ДПС у Запорізькій області відсутні.

Враховуючи, що вимоги про визнання дій Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо опису майна Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у податкову заставу, оформленого Актом опису майна від 24.12.2019 №53 - незаконними є похідними, підстави для задоволення останніх – відсутні.

При цьому, посилання позивача, викладені у позовній заяві, суд не приймає, оскільки вказані обставини можуть бути підставою для позовної заяви про виключення з державного реєстру відповідного запису щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «ЗАлК».

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування акту опису майна – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 01.07.2021.

Суддя Ю.П. Бойченко