Ухвала суду № 98043943, 29.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

29 червня 2021 року (12:45)Справа № 0840/3202/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

секретар судового засідання – Лузан К.Ю.,

за участю представника позивача – Бистрова Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану у порядку ст. 383 КАС України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №0840/3202/18 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме:

визнано протиправним та скасовано наказ Фонду Державного майна України від 06 липня 2018 року №144-р «Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 06.07.2018;

стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.07.2018 по 25.09.2019 у сумі 273341,82грн.(двісті сімдесят три тисячі триста сорок одна грн. 82 коп.);

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного у межах суми стягнення за один місяць - 26072,64грн. допущено судом до негайного виконання.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишено без задоволення; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №0840/3202/18 залишено без змін.

За наслідками касаційного перегляду, Постановою Верховного Суду від 31.05.2018, касаційну скаргу Фонду Державного майна України залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 залишено без змін.

10.03.2020 до суду від позивача надійшла заява у порядку ст. 383 КАС України, у якій заявник просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Фонду Державного майна України від 08.10.2020 №366-р «Про поновлення ОСОБА_1 ».

Ухвалою суду від 29.06.2021 заяву ОСОБА_1 , подану у порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправним та скасування наказ Фонду Державного майна України від 08.10.2020 №366-р «Про поновлення ОСОБА_1 » - задоволено частково; визнано протиправним наказ Фонду Державного майна України від 08.10.2020 №366-р «Про поновлення ОСОБА_1 ».

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, задоволення заяви позивача, у порядку ст. 383 КАС України передбачає постановлення окремої ухвали, у порядку ст. 249 КАС України.

Суд зазначає, що під час розгляду заяви позивача у порядку ст. 383 КАС України встановлено, що відповідачем 1 виданий протиправний наказ від 08.10.2020 №366-р «Про поновлення ОСОБА_1 », яким позивача поновлено на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях з 06.07.2018.

При цьому, таким наказ виданий всупереч рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №0840/3202/18, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 та постановою Верховного Суду від 31.05.2018, оскільки, відповідно до вказаного рішення позивача поновлено на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 06.07.2018.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Також у справах «Сук проти України» та «Бурдов проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов`язань.

Ураховуючи зазначене, видання відповідачем 1 наказу від 08.10.2020 №366-р «Про поновлення ОСОБА_1 », яким позивача поновлено на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях з 06.07.2018, – суперечить рішенню Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019, яке набрало законної сили, оскільки відповідно до вказаного рішення позивач мав бути поновлений на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 06.07.2018.

Вказане у сукупності є підставою для висновку суду щодо порушення Фондом Державного майна України приписів ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до ч.5 ст. 249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

На підставі викладеного, суд вважає, що наявні підстави для прийняття окремої ухвали.

Керуючись ст.ст. 248, 249 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Постановити окрему ухвалу щодо порушення Фондом державного майна України ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №0840/3202/18.

Зобов`язати Фонд державного майна України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню прав та закону, шляхом прийняття рішення/наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 06.07.2018, у відповідності до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2018 №0840/3202/18.

Про вжиті заходи повідомити Запорізький окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 01.07.2021.

Суддя Ю.В.Калашник