Рішення № 98043569, 01.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 р. Справа№200/3655/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення № 1145 від 23.02.2021 року про відмову в призначенні пенсії, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1145 від 23 лютого 2021 року про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 19 лютого 2021 року про призначення пенсії незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 розділу XIV України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, як суб`єкту владних повноважень щодо не зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, наступних періодів:

1) проходження військової служби за контрактом з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2020 року та з 24 лютого 2020 року по 19 лютого 2021 року (день звернення за призначенням пенсії) до стажу роботи за спеціальністю;

2) безоплатні відпустки – 1 день у жовтні 2007 року, 1 день у грудні 2009 року, 1 день у квітні 2010 року, 3 дні у липні 2010 року, 2 дні у серпні 2010 року, 1 день у грудні 2010 року, 2 дні у лютому 2011 року, 2 дні у листопаді 2015 року, 1 день у жовтні 2016 року, 4 дні у грудні 2016 року, 1 день у лютому 2017 року, 1 день у березні 2017 року та 1 день у квітні 2017 року; простої – 8 днів у липні 2014 року; РВК – 1 день у серпні 2016 року;

3) навчання в учбовому пункті без оплати по підземній тарифній ставці – 11 днів у травні 2007 року;

4) періодів роботи відповідно до постанови КМУ № 81 від 22 лютого 1992 року “Про заходи щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення” та Роз`яснення від 20 січня 1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;

5) на пільгових умовах один місяць служби за три місяці відповідно до п.п. “а” п. 3 Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 час проходження служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

- визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, як суб`єкту владних повноважень, щодо не зарахування до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби з 29 жовтня 2002 року по 27 квітня 2004 року та період проходження військової служби за контрактом з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2020 року та з 24 лютого 2020 року по 19 лютого 2021 року (день звернення за призначенням пенсії);

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах наступні періоди:

1) проходження військової служби за контрактом з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2020 року та з 24 лютого 2020 року по 19 лютого 2021 року (день звернення за призначенням пенсії) до стажу роботи за спеціальністю;

2) безоплатні відпустки – 1 день у жовтні 2007 року, 1 день у грудні 2009 року, 1 день у квітні 2010 року, 3 дні у липні 2010 року, 2 дні у серпні 2010 року, 1 день у грудні 2010 року, 2 дні у лютому 2011 року, 2 дні у листопаді 2015 року, 1 день у жовтні 2016 року, 4 дні у грудні 2016 року, 1 день у лютому 2017 року, 1 день у березні 2017 року та 1 день у квітні 2017 року; простої – 8 днів у липні 2014 року; РВК – 1 день у серпні 2016 року;

3) навчання в учбовому пункті без оплати по підземній тарифній ставці – 11 днів у травні 2007 року;

4) періодів роботи відповідно до постанови КМУ № 81 від 22 лютого 1992 року “Про заходи щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення” та Роз`яснення від 20 січня 1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;

5) на пільгових умовах один місяць служби за три місяці відповідно до п.п. “а” п. 3 Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 час проходження служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 29 жовтня 2002 року по 27 квітня 2004 року та період проходження військової служби за контрактом з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2020 року та з 24 лютого 2020 року по 19 лютого 2021 року (день звернення за призначенням пенсії).

Позов обґрунтований тим, що 19 лютого 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», додавши до неї необхідні документи.

Проте, зазначає позивач, рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23 лютого 2021 року № 1145 йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком.

Так, зазначає позивач, спірним рішенням до його страхового стажу не було зараховано період проходження позивачем строкової військової служби з 29.10.2002 року по 27.04.2004 року з тих підстав, що сканована копія військового квитка має виправлення в даті початку проходження військової служби.

До пільгового стажу позивача не було зараховано період його роботи з 24.12.2008 року по 20.07.2009 року в ТОВ «Донуглепоставка», оскільки ним не було надано довідку, що підтверджує пільговий характер роботи.

Крім того, вказує позивач, відповідачем не було зараховано до пільгового стажу період роботи з 18.12.2007 року по 28.10.2008 року в ТОВ «Донбасуглепроходка», оскільки позивачем не надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для встановлення місцезнаходження підприємства.

Поряд з цим, до пільгового стажу позивача відповідачем не було зараховано безоплатні відпустки – 1 день – 10.2007 року; 1 день – 12.2009 року; 1 день – 04.2010 року; 3 дні – 07.2010 року; 2 дні – 08.2010 року;1 день – 12.2010 року; 2 дні – 02.2011 року; 2 дні – 11.2015 року;1 день – 10.2016 року; 4 дні – 12.2016 року; 1 день – 02.2017 року; 1 день – 03.2017 року; 1 день – 04.2017 року; простої – 8 днів – 07.2014 року; РВК – 1 день – 08.2016 року, а також період навчання 11 днів.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними рахуючи, що його трудова книжка, в якій відображені всі записи про трудову діяльність у вугільній сфері, є основним документом, що підтверджує його трудову діяльність, а також вказуючи на те, що його військовий квиток не має жодного виправлення позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, відповідач заперечив проти задоволення позовних у повному обсязі, навівши доводи, аналогічні викладеним у спірному рішенні, та зазначив, що 19.02.2021 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії незалежно від віку згідно ч.З ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням управління від 23.02.2021 року №1145 ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 25 років, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відзначив відповідач, відповідно до наданих документів та на підставі ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж позивача складає - 16 років 06 місяців 16 днів, у тому числі пільговий - 14 років 09 місяців 23 дні.

Зазначає що, до страхового стажу позивача не враховано період проходження строкової військової служби з 29.10.2002р. по 27.04.2004р., так як в сканованій копії військового квитка виправлено дату початку проходження військової служби.

До пільгового стажу позивача не враховано безоплатні відпустки - 1 день – 10.2007 року; 1 день – 12.2009 року; 1 день – 04.2010 року; 3 дні – 07.2010 року; 2 дні – 08.2010 року;1 день – 12.2010 року; 2 дні – 02.2011 року; 2 дні – 11.2015 року;1 день – 10.2016 року; 4 дні – 12.2016 року; 1 день – 02.2017 року; 1 день – 03.2017 року; 1 день – 04.2017 року; простої – 8 днів – 07.2014 року; РВК – 1 день – 08.2016 року, з тих підстав, що у наданих позивачем документах відсутні відомості про надання позивачу відпусток без збереження заробітної плати, простої у зв`язку з виробничою необхідністю.

Відповідач звернув увагу суду на те, що період проходження позивачем військової служби за контрактом з 26.04.2017 року по 26.04.2020 року та з 24.02.2020 року по 11.02.2021 року зараховано до страхового та пільгового стажу позивача на підставі довідки, що видана ДП ВК «Краснолиманська» від 11.02.2021 року № 25 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії.

Підсумовуючи, відповідач вказує, що у зв`язку із тим, що у позивача відсутній необхідний відповідний пільговий стаж – 25 років, відповідачем було правомірно відмовлено останньому в призначенні пенсії, а тому відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позову в повному обсязі.

Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), Донецький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 06 квітня 2021 року залишив його без руху, надавши позивачеві строк для усунення його недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 06 квітня 2021 року позивачем надано суду оригінал квитанції про сплату судового збору на суму – 908 грн., а також позовну заяву з уточненням позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд:

- скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1145 від 23 лютого 2021 року про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 19 лютого 2021 року про призначення пенсії незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 розділу XIV України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, як суб`єкту владних повноважень щодо не зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, наступних періодів:

1) проходження військової служби за контрактом з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2020 року та з 24 лютого 2020 року по 19 лютого 2021 року (день звернення за призначенням пенсії) до стажу роботи за спеціальністю;

2) безоплатні відпустки – 1 день у жовтні 2007 року, 1 день у грудні 2009 року, 1 день у квітні 2010 року, 3 дні у липні 2010 року, 2 дні у серпні 2010 року, 1 день у грудні 2010 року, 2 дні у лютому 2011 року, 2 дні у листопаді 2015 року, 1 день у жовтні 2016 року, 4 дні у грудні 2016 року, 1 день у лютому 2017 року, 1 день у березні 2017 року та 1 день у квітні 2017 року; простої – 8 днів у липні 2014 року; РВК – 1 день у серпні 2016 року;

3) навчання в учбовому пункті без оплати по підземній тарифній ставці – 11 днів у травні 2007 року;

4) періодів роботи відповідно до постанови КМУ № 81 від 22 лютого 1992 року “Про заходи щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення” та Роз`яснення від 20 січня 1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;

5) на пільгових умовах один місяць служби за три місяці відповідно до п.п. “а” п. 3 Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 час проходження служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

- визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, як суб`єкту владних повноважень, щодо не зарахування до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби з 29 жовтня 2002 року по 27 квітня 2004 року та період проходження військової служби за контрактом з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2020 року та з 24 лютого 2020 року по 19 лютого 2021 року (день звернення за призначенням пенсії);

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах наступні періоди:

1) проходження військової служби за контрактом з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2020 року та з 24 лютого 2020 року по 19 лютого 2021 року (день звернення за призначенням пенсії) до стажу роботи за спеціальністю;

2) безоплатні відпустки – 1 день у жовтні 2007 року, 1 день у грудні 2009 року, 1 день у квітні 2010 року, 3 дні у липні 2010 року, 2 дні у серпні 2010 року, 1 день у грудні 2010 року, 2 дні у лютому 2011 року, 2 дні у листопаді 2015 року, 1 день у жовтні 2016 року, 4 дні у грудні 2016 року, 1 день у лютому 2017 року, 1 день у березні 2017 року та 1 день у квітні 2017 року; простої – 8 днів у липні 2014 року; РВК – 1 день у серпні 2016 року;

3) навчання в учбовому пункті без оплати по підземній тарифній ставці – 11 днів у травні 2007 року;

4) періодів роботи відповідно до постанови КМУ № 81 від 22 лютого 1992 року “Про заходи щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення” та Роз`яснення від 20 січня 1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;

5) на пільгових умовах один місяць служби за три місяці відповідно до п.п. “а” п. 3 Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 час проходження служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 29 жовтня 2002 року по 27 квітня 2004 року та період проходження військової служби за контрактом з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2020 року та з 24 лютого 2020 року по 19 лютого 2021 року (день звернення за призначенням пенсії).

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, отже, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, та сторонами не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, серія: НОМЕР_1 (а.с. 7-зв. бік а.с. 8, 92-95).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , що видане 19 березня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с. 10).

З матеріалів справи встановлено, та сторонами не заперечується, що 19 лютого 2021 року позивач звернувся до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою, яка була зареєстрована за № 1145, про призначення пенсії незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 74).

Рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23 лютого 2021 року № 1145 про відмову в призначенні пенсії, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії незалежно від віку за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу в підземних умовах – 25 років.

Зазначено, що до страхового стажу позивача не враховано період проходження ним строкової військової служби з 29.10.2002р. по 27.04.2004р., так як в сканованій копії військового квитка виправлено дату початку проходження військової служби.

До пільгового стажу позивача не зараховано період його роботи з 24.12.2008 року по 20.07.2009 року в ТОВ «Донуглепоставка», оскільки ним не було надано довідку, що підтверджує пільговий характер роботи.

Також не зараховано до пільгового стажу період роботи з 18.12.2007 року по 28.10.2008 року в ТОВ «Донбасуглепроходка», оскільки позивачем не надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для встановлення місцезнаходження підприємства.

Крім того, до пільгового стажу позивача не зараховано безоплатні відпустки – 1 день – 10.2007 року; 1 день – 12.2009 року; 1 день – 04.2010 року; 3 дні – 07.2010 року; 2 дні – 08.2010 року;1 день – 12.2010 року; 2 дні – 02.2011 року; 2 дні – 11.2015 року;1 день – 10.2016 року; 4 дні – 12.2016 року; 1 день – 02.2017 року; 1 день – 03.2017 року; 1 день – 04.2017 року; простої – 8 днів – 07.2014 року; РВК – 1 день – 08.2016 року без зазначення підстав не зарахування.

Також у рішенні зазначено, що заявник набуде право на пенсію за віком згідно частини 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`якове державне пенсійне страхування» при умові продовження роботи на підземних умовах та наявності необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років, або за умов ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`якове державне пенсійне страхування» (а.с. 12-14).

Згідно із записами у трудовій книжці, серія: НОМЕР_3 , виданій 07 липня 2002 року на ім`я ОСОБА_1 , містяться записи про роботу позивача, у періоди, зокрема:

- з 18 грудня 2007 року по 28 жовтня 2008 року на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Донбасвуглепрохідка»;

- з 24 грудня 2008 року по 20 липня 2009 року на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Донвуглепостачання».

Також в трудовій книжці позивача наявний запис про проходження ним служби в рядах ВСУ з 29 жовтня 2002 року по 27 квітня 2004 року (а.с. 33-зв. бік а.с. 34, 111-114).

Проходження позивачем строкової військової служби у період з 29 жовтня 2002 року по 27 квітня 2004 року підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 , що виданий Красноармійським військовим комісаріатом Донецької області (а.с. 35-36, 106-110, 122-126).

Витягом з наказу Командира військової частини пп В0963 (по стройовій частині) від 26 квітня 2007 року № 91 позивача наказано вважати таким, що 26 квітня 2017 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (а.с.37, 38).

26 квітня 2017 року позивачем укладено з Міністерством оборони України в особі командира військової частини пп В0963 контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки (а.с. 39-зв. бік а.с. 40).

24 лютого 2020 року позивачем укладено з Міністерством оборони України в особі начальника-Військово-медичного клінічного центру Західного регіону контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на один рік (а.с. 42- зв. бік а.с. 43).

Із довідки від 15 січня 2021 року за вих. № 95 арх. відображена інформація, зокрема про те, що позивач перебував у безкоштовній відпустці у жовтні 2007 року – 1день (а.с. 19).

Довідкою від 01 лютого 2021 року, що видана ПАТ «Шахтоуправлінням «Покровське» за вих. № 11 підтверджуються спуски позивача в шахту у період його роботи з 01 грудня 2007 року по 01 листопада 200 року (а.с. 32, 80).

В матеріалах справи також наявна довідка без дати та реєстраційного номеру, що видана ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» відображені 8 днів простою підприємства у липні 2014 року (а.с. 83).

Довідкою, що видана позивачу ПАТ «Шахтоуправлінням «Покровське», підтверджується 8 днів простою у липні 2014 року (а.с. 26, 83).

В довідці від 03 лютого 2021 року за вих. № 42, що видана ТОВ «Краснолиманське» , зазначено про те, що позивач працював повний робочий день на підземних роботах. Також зазначено про те, що позивач з 08 травня 2007 року по 18 травня 2007 року попередньо навчався з ТБ. Також мається твердження про те, що позивач працював з 08 травня 2007 року по 03 грудня 2007 року за професією прохідник дільниці з підготовчих робіт та виконував роботи на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування вугілля за професією прохідник підземної дільниці (а.с. 20, 131).

Довідкою від 04 лютого 2021 року № 81, що видана 8 окремою автомобільною санітарною ротою Міністерства оборони України підтверджується безпосередня участь позивача в період з 06 вересня 2017 року по 16.12.2017 року та з 25.12.2018 року по 30.04.2018 року в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с. 134, 135, 140, 141).

Довідкою від 04 лютого 2021 року № 82, що видана 8 окремою автомобільною санітарною ротою Міністерства оборони України підтверджується участь позивача в період з 30 квітня 2018 року по 15.08.2018 року, з 31.08.2018 року по 07.10.2018 року,з 09.10.2018 року по 29.12.2018 року, з 15.01.209 року по 20.07.2019 року, з 04.08.2019 року по 24.12.2019 року, з 11.01.2020 року по 03.08.2020 року, з 18.08.2020 року по 23.09.2020 року, з 28.09.2020 року по 07.01.2021 року, з 18.01.2021 року по час складання цієї довідки у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (а.с. 102-103-104-105, 136-137, 138-139, 142-143, 144-145).

Із довідки «Про спуски в шахти» від 11 лютого 2021 року за вих. № 26 арх., що видана ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» встановлено, що позивач працював повний робочий день у період з 08 грудня 2014 року по травень 2017 року. Крім того у довідці зазначено, що позивач перебував у безоплатних відпустках, зокрема, у листопаді 2015 року – 2 дні, у жовтні 2016 року – 1 день. у грудні 2016 року – 4 дні, у лютому 2017 року – 1 день, у березні 2017 року – 1 день, у квітні 2017 року – 1 день. Також відображений 1 день проходження позивачем РВК у серпні 2016 року (а.с. 24, 86).

У довідці «про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11 лютого 2021 року № 26 арх., що видана ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» відображена інформація про період роботи позивача з повним робочим днем в шахті з 27 липня 2009 року по 16 вересня 2011 року. Також у довідці відображена інформація про перебування позивача у безкоштовних відпустках, зокрема, 1 день у грудні 2009 року, 1 день у квітні 2010 року, 3 дні у липні 2010 року, 2 дні у серпні 2010 року, 1 день у грудні 2010 року, 2 дні у лютому 2011 року (а.с. 21-зв. бік а.с. 21).

Як встановлено судом на підставі витягу з електронної пенсійної справи, що був надісланий позивачеві 25 лютого 2021 року за вих. № 0581-04-8/6271 одночасно із копією спірного рішення, зокрема до пільгового стажу роботи позивача зараховано період його роботи з 11.03.2017 року по 11.02.2021 року.

Не зараховано до пільгового стажу роботи позивача період з 18 грудня 2007 року по 28 жовтня 2008 року на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Донбасвуглепрохідка» та з 24 грудня 2008 року по 20 липня 2009 року на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Донвуглепостачання», а також безоплатні відпустки – 1 день у жовтні 2007 року, 1 день у грудні 2009 року, 1 день у квітні 2010 року, 3 дні у липні 2010 року, 2 дні у серпні 2010 року, 1 день у грудні 2010 року, 2 дні у лютому 2011 року, 2 дні у листопаді 2015 року, 1 день у жовтні 2016 року, 4 дні у грудні 2016 року, 1 день у лютому 2017 року, 1 день у березні 2017 року та 1 день у квітні 2017 року, простої – 8 днів у липні 2014 року, РВК – 1 день у серпні 2016 року; навчання в учбовому пункті без оплати по підземній тарифній ставці – 11 днів у травні 2007 року.

Не зараховано до страхового стажу позивача період проходження ним строкової військової служби з 29.10.2002 року по 27.04.2004 року (а.с. 15 – зв. бік а.с. 15).

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж роботи позивача, в тому числі за періоди роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» за 2007-2008 роки за кодом - ЗП3013А1 та в Товаристві з обмеженою відповідальністю « Донвуглепостачання» за 2008-2009 роки за кодом -ЗП3014А2.

Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905), код підстави ЗП3013А1 з 05 січня 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії від 23 лютого 2021 року № 1145, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058).

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058 діяв у редакції від 01 січня 2020 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень (позиція 1.1а).

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - Список № 202).

За наслідками аналізу норм ст. 14 Закону № 1788 (положення якої аналогічні нормам ч. 3 ст. 114 Закону № 1058) та Списку № 202, Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 227/1732/17 зазначив таке:

Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-ХІІ пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи .

Суд зазначає, що до розділу І. Підземні гірничі роботи в шахті і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт Списку № 202 включені такі професії (посади): усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю) .

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що періоди роботи за професією (посадою) прохідника та машиніста гірничих виїмкових машин підземного з повним робочим днем в шахті (під землею) враховуються до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 цього Закону.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

П. 6 Постанови № 656 установлено, що в трудову книжку вносяться такі відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи або посади, на яку прийнятий працівник, здійснюються: для робочих відповідно до найменування професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робочих; для службовців відповідно до найменування посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.

Згідно з п. п. 2.2., 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, до трудової книжки, зокрема, вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

У графі 3 розділу Відомості про роботу як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій . Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами абз. 1-2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з абз. 4 п. 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

П. 10 Порядку № 383 передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти наступних висновків.

Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Щодо правомірності відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача з 24.12.2008 року по 20.07.2009 року в ТОВ «Донуглепоставка» та з 18.12.2007 року по 28.10.2008 року в ТОВ «Донбасуглепроходка» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд встановив, що з 18 грудня 2007 року по 28 жовтня 2008 року позивач працював на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Донбасвуглепрохідка», а з 24 грудня 2008 року по 20 липня 2009 року позивач працював на посаді прохідника з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Донвуглепостачання».

Професії (посади) прохідника підземного та машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем під землею, зайняті на виробництві - гірничі роботи з видобутку вугілля, передбачені Списком 1, розділ 1, підрозділ 1, пункт 1.1а та Списком № 202 і дають право на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

Отже, позивач має право на зарахування цих періодів до його спеціального (пільгового) стажу.

Щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу часу перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати, днів простою слід зауважити таке.

Відповідач відмовив у зарахуванні до пільгового стажу позивача: 1 день – 10.2007 року; 1 дні – 12.2009 року; 1 день – 04.2010 року; 3 дні – 07.2010 року; 2 дні – 08.2010 року;1 день – 12.2010 року; 2 дні – 02.2011 року; 2 дні – 11.2015 року;1 день – 10.2016 року; 4 дні – 12.2016 року; 1 день – 02.2017 року; 1 день – 03.2017 року; 1 день – 04.2017 року перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати, а також простої – 8 днів – 07.2014 року, який припадав на період роботи з повним робочим днем в шахті,

Відповідно до ст. 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про відпустки за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як свідчить роз`яснення Міністерства соціальної політики України, наведене у листі від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16, періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Це відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/19-а.

Отже, позивач має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, днів відпустки без збереження заробітної плати та днів простою, за умови що 1) вони пов`язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.

Як вбачається зі спірного рішення відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача 21 день один перебування позивачем у безкоштовній відпустці та 8 днів простою, що в загальній сумі складає 29 календарних днів, отже відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу позивача періоди перебування ним у безкоштовних відпустках та період простою підприємства на якому останній працював.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду знаходження ним на РВК 1 день суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено проходження позивачем 1 дня РВК у серпні 2016 року.

Гарантії, встановлені частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України , спрямовані (призначені) на те, щоб гарантувати, зокрема, права громадян на працю, які в цей складний для держави період повинні виконати (і виконують) свій конституційний обов`язок щодо військової служби з тим, щоб в умовах реальної загрози територіальній цілісності та національній безпеці країни надалі бути готовими до її захисту в лавах Збройних Сил України.

Крім того, працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України Про військовий обов`язок і військову службу , Про альтернативну (невійськову) службу , Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів (ч.2 ст.119 КЗпП України ).

Так, частиною 2 статті 21 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу зазначено, що громадяни України для виконання обов`язків, пов`язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов`язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров`я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Тобто, вказаною нормою Закону передбачено, що на період виконання громадянами України обов`язків, пов`язаних із прийняттям на військову службу, а також на період направлення осіб районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, зазначені особи звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов`язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров`я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Отже період знаходження позивача у серпні 2016 року терміном 1 календарний день на РВК відповідачем повинен був бути врахованим при призначенні позивачеві пенсії.

Період знаходження позивача на навчанні в учбовому пункті без оплати по підземній тарифній ставці 11 днів у травні 2007 року суд вважає також таким, що повинен бути врахованим, оскільки записом у трудовій книжці позивача підтверджений період його роботи з повним робочим днем в шахті, зокрема з 08 травня 2007 року по 03 грудня 2007 року на ТОВ «Краснолиманська», а також довідкою від 03 лютого 2021 року № 42 підтверджений період роботи позивача за професією прохідник дільниці з підготовчих робот та виконання останнім гірничих робіт, а отже вказаний період знаходження позивачем на навчання 11 днів повинен також бути зарахований позивачу до його пільгового періоду роботи.

Позовну вимогу в частині не зарахування відповідачем проходження позивачем військової служби за контрактом з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2020 року та з 24 лютого 2020 року по 19 лютого 2021 року (день звернення за призначенням пенсії) до стажу роботи за спеціальністю суд вважає такою, що не підлягає задоволенню з тих підстав, що відповідачем зазначено, а матеріалами справи підтверджено, що вказані періоди проходження позивачем військової служби за контрактом були враховані відповідачем позивачеві до страхового та пільгового стажу його роботи.

Щодо не врахування до страхового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби з 29 жовтня 2002 року по 27 квітня 2004 року з підстав наявності виправлень в даті призову позивач суд зазначає, що така підстави є помилковою, оскільки судом виправлень у військовому квитку позивача не встановлено, крім того період проходження позивачем підтверджується записами в його трудовій книжці, що є основним документом при призначенні пенсії.

Отже проходження позивачем строкової військової служби з 29 жовтня 2002 року по 27 квітня 2004 року повинно бути зараховано до його страхового стажу роботи.

Отже прийняте відповідачем рішення про відмову позщивачу в призначенні пенсії підлягає скасуванню.

Оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги також практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права. Так, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо). Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема Закону № 1058, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

Враховуючи наведене, з урахуванням представлених суду письмових доказів, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій під час відмови позивачу у призначенні пенсії за віком.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, у юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії, суд вважає, що належним та достатнім способом його правового захисту у даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву позивача від 19 лютого 2021 року зареєстровану за № 1145, про призначення пенсії незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби з 29 жовтня 2002 року по 27 квітня 2004 року, а також щодо зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періодів роботи позивача з 24.12.2008 року по 20.07.2009 року в ТОВ «Донуглепоставка» та з 18.12.2007 року по 28.10.2008 року в ТОВ «Донбасуглепроходка», безоплатних відпусткок – 1 день – 10.2007 року; 1 день – 12.2009 року; 1 день – 04.2010 року; 3 дні – 07.2010 року; 2 дні – 08.2010 року;1 день – 12.2010 року; 2 дні – 02.2011 року; 2 дні – 11.2015 року;1 день – 10.2016 року; 4 дні – 12.2016 року; 1 день – 02.2017 року; 1 день – 03.2017 року; 1 день – 04.2017 року; простоїв – 8 днів – 07.2014 року; РВК – 1 день – 08.2016 року, а також період знаходження позивача на навчанні в учбовому пункті без оплати по підземній тарифній ставці 11 днів у травні 2007, записи про які містяться в трудовій книжці, виданій на ім`я ОСОБА_1 та в довідках наявних в матеріалах пенсійної справи позивача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, певних періодів роботи позивача та певних періодів проходження ним військової служби, суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки, самі по собі дії, результатом яких стало прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення не порушують прав позивача, а скасування спірного рішення є достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем при зверненні до суду була сплачена сума судового збору у роз=мірі 908 грн. (а.с. 58).

Таким чином, враховуючи, що позов судом задоволений частково, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі - 630,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13; ЄДРПОУ: 42169323) про скасування рішення № 1145 від 23.02.2021 року про відмову в призначенні пенсії, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13; ЄДРПОУ: 42169323) № 1145 від 23 лютого 2021 року про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13; ЄДРПОУ: 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) від 19 лютого 2021 року № 1145 про призначення пенсії незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо врахування під час вирішення питання про призначення пенсії ОСОБА_1 періоду проходження ним строкової військової служби з 29 жовтня 2002 року по 27 квітня 2004 року до його страхового стажу, а періодів його роботи з 24.12.2008 року по 20.07.2009 року в ТОВ «Донуглепоставка» та з 18.12.2007 року по 28.10.2008 року в ТОВ «Донбасуглепроходка», безоплатних відпусткок – 1 день – 10.2007 року; 1 день – 12.2009 року; 1 день – 04.2010 року; 3 дні – 07.2010 року; 2 дні – 08.2010 року;1 день – 12.2010 року; 2 дні – 02.2011 року; 2 дні – 11.2015 року;1 день – 10.2016 року; 4 дні – 12.2016 року; 1 день – 02.2017 року; 1 день – 03.2017 року; 1 день – 04.2017 року; простоїв – 8 днів – 07.2014 року; РВК – 1 день – 08.2016 року, а також період знаходження на навчанні в учбовому пункті без оплати по підземній тарифній ставці 11 днів у травні 2007, записи про які містяться в трудовій книжці, виданій на ім`я ОСОБА_1 та в довідках наявних в матеріалах пенсійної справи позивача, до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13; ЄДРПОУ: 42169323) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 630 (шістсот тридцять) грн. 60 коп.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 01 липня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров