Рішення № 98043539, 02.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 р. Справа№200/3740/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – УПФУ), в якому просить: - визнати протиправними дії щодо не виключення з розрахунку коефіцієнту заробітної плати періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2000 по 01.01.2004 і 9 неповних місяців з 01.09.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 31.08.2005; - зобов`язати здійснити перерахунок пенсії з 02.03.2021 без урахування заробітної плати з 01.07.2000 по 01.01.2004, з 01.09.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 31.08.2005.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що включення відповідачем заробітної плати для обчислення пенсії за період 01.07.2000 по 01.01.2004 як доходу суперечить змісту Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому дії пенсійного органу щодо включення його доходу за період коли він здійснював підприємницьку діяльність є неправомірними. Також зазначає, що відповідачем під час розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) позивача за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначено з порушенням формули Кз=Зв:Зс, яка передбачена ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме до цього розрахунку включені неповні місяці роботи позивача з 01.09.2004 по 31.12.2004 і з 01.04.2005 по 31.08.2005. Також посилається на те, що доплати до мінімального страхового внеску за неповні місяці роботи з 01.09.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 31.08.2005 ним не здійснювалися і страхові внески є меншими, ніж мінімальний страховий внесок на той період, тому врахування неповних місяців його роботи Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області по коефіцієнту заробітку є неправомірним у зв`язку з тим, що вказаною формулою не передбачено ділення заробітної плати застрахованої особи за неповний місяць на середню заробітну плату (дохід) в Україні за повний місяць.

УПФУ надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що особа має право самостійно визначити період страхового стажу, що виключається із періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії. Таким періодом може бути виключено один проміжок часу, а не кілька окремих проміжків часу. Позивач просить зробити перерахунок пенсії шляхом виключення періодів, що не йдуть підряд, а відокремленні вибірково, складаються з окремих місяців чи кількох місяців поспіль, перебувають упереміш з періодами страхового стажу, який пенсіонер не бажає включати, але між цими періодами виключені періоди утворюють ряд страхового стажу, з наявністю якого закон дозволяє провести обчислення і призначення максимально можливої пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10 червня 2021 року.

Ухвалою суду від 10 червня 2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 2 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 2 липня 2021 року замінено відповідача у справі № 200/3740/21 Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ, відповідач).

Позивач і представник відповідача до судового засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України – відсутні.

Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 14 серпня 1997 року.

Позивач є пенсіонером, і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 .

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 16.06.1998 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.07.2021 № 27358427.

Позивач через ВЕБ-портал пенсійного фонду звернувся до УПФУ із заявою 02.03.2021 № ВЕБ-05815-Ф-С-21-017871 в якій просив усунути порушення допущені під час розрахунку розміру пенсії шляхом здійснення перерахунку, а саме виключити з розрахунку коефіцієнту заробітної плати період здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2000 року по 01.01.2004, оскільки він як підприємець не укладав договір цивільного страхування, не був платником податку тобто 32%, а отже і не отримував ніякої заробітної плати та до 2004 року не був зареєстрований в управлінні пенсійного фонду як платник страхових внесків, оскільки це не було передбачено чинним у той період законодавством. Крім того, просив виключити з розрахунку коефіцієнту розміру заробітної плати 9 неповних місяців з вересня по грудень 2004 року, з квітня по серпень 2005 року.

Листом УПФУ від 15.03.2021 № 0581-02-8/8070 на звернення ВЕБ-05815-Ф-С-21-017871 позивачу повідомлено про те, що його пенсійна виплата обчислена із заробітної плати за період роботи з 01.11.1991 по 30.10.1996 згідно з довідкою про заробітну плату № 1151 від 09.09.2009, видану ВАТ «ВК Шахта Красноармійська-Західна» і з 01.07.2000 по 31.08.2009 згідно з даними персоніфікованого обліку. Також зазначено, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відображаються дані про сплату страхових внесків з липня 2000 року.

Відповідно до копії звернення через Веб-портал Пенсійного фонду України позивач знову звернувся до УПФУ з заявою № ВЕБ-05815-Ф-С-21-019195 від 03.03.2021, в якій просив повідомити його які саме 41 місяць були виключені оптимізацією під час здійснення розрахунку коефіцієнту заробітної плати.

Листом УПФУ від 17.03.2021 № 0581-02-8/8987 на звернення № ВЕБ-05815-Ф-С-21-019195 позивачу повідомлено про те, що кількість місяців, виключених оптимізацією – 41 місяць - з 01.12.2005 по 30.04.2009.

Також позивач надав до суду витяг з підсистеми призначення і виплати пенсії ПФУ за період з 1991 року по 2009 рік, в якій наявні відомості про здійсненні позивачу нарахування заробітків за спірні періоди. Указані періоди зараховані до страхового стажу.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів його перебування в спірний період на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва. При цьому, відповідач не спростовує вказану обставину.

Приписами ч. 1, 3 і 4 ст. 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, законодавство передбачає зарахування до стажу роботи неповних місяців роботи особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

У спірних правовідносинах заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається не за формулою, передбаченою ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, а згідно з правилами, передбаченими ч. 3 ст. 40 указаного Закону.

Частиною 3 ст. 40 Закону № 1058-IV передбачено, що при обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою: З=П+Ч/Т, де З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); П - сума фактично сплаченого відповідного податку у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях; Ч - відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку, чинний в межах відповідного періоду; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Підпунктом 1 п. 3-1 розділу XV Закону № 1058-IV передбачено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Отже, до страхового стажу включаються спірні в межах цієї справи періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування.

Статтею 6 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» (далі – Указ № 727/98) було встановлено, що суб`єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов`язкових платежів), зокрема, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, приписами ст. 2 Указ № 727/98 було передбачено, що суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов`язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Пунктом 5 Порядку зарахування, розмежування і обліку єдиного податку суб`єктів малого підприємництва, затвердженого Наказом Головного управління Державного казначейства України від 29 грудня 1998 року № 107, передбачено, що розподіл суми єдиного податку суб`єктів малого підприємництва між державним бюджетом, місцевими бюджетами, Пенсійним фондом, Фондом соціального страхування у співвідношенні, встановленому Указом Президента України від 03.07.1998 р. N 727/98, здійснюють відділи розмежування та оперативно-аналітичного обліку державних доходів територіальних відділень Державного казначейства України на підставі реєстрів N 1-Ам.

На підставі відомості N 2м, переданої з відділу розмежування, працівники операційно-контрольного управління (операційного відділу управління, відділу бухгалтерського обліку і звітності відділення) готують платіжні доручення для перерахування коштів, зокрема, до Пенсійного фонду - на рахунки Пенсійного фонду.

Отже, посилання позивача на те, що в спірний період з 01.07.2000 по 01.01.2004 він був суб`єктом підприємницької діяльності і платником єдиного податку, а тому, на думку позивача, цей період не є страховим стажем – є помилковими, оскільки у вказаний період відповідні внески до Пенсійного фонду України сплачувалися в складі єдиного податку, що звільняло особу від необхідності сплачувати відповідні внески окремим платежем.

Абзац 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, а також додаткові періоди, види яких визначені у другому реченні абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також абзацом 3 частини 1 статті 40 вказаного Закону передбачає, що до вищезазначених 60 календарних місяців страхового стажу можуть входити два види періодів: - будь-які періоди незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону; - будь-який період страхового стажу підряд.

Позивач має право самостійно визначити період страхового стажу, що виключається із періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії. Таким періодом може бути виключно один проміжок часу, а не кілька окремих проміжків часу.

Позивач просить зробити перерахунок пенсії шляхом виключення періодів, що не йдуть підряд, а виокремлені вибірково, складаються з окремих місяців чи кількох місяців поспіль, перебувають упереміш з періодами страхового стажу, який пенсіонер не бажає виключати, але між цими періодами виключені періоди утворюють ряд страхового стажу.

Наведене дає підстави для висновку про те, що відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата/дохід для обчислення пенсії, вибрані ним періоди.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 8 листопада 2019 року справа № 591/2141/16-а.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010; 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Повне рішення суду складено 2 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков