Рішення № 98043492, 01.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 р. Справа№200/3511/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Хохленкова О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та не виплати йому ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рук у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на 01 січня 2020 року - 8190,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог указує, що він, ОСОБА_1 в 2016 році отримав статус учасника бойових дій, у зв`язку з чим, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги «до 5 травня», передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На підставі чого, 18.01.2021 року позивачем була направлена заява до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, з проханням надіслати відповідь з відомостями про дати та розмір нарахування грошової допомоги «до 5 травня», передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за весь період.

03.02.2021 року, позивачу надійшла відповідь від Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, на звернення від 18.01.2021 року, в якому зазначено, що у 2017 році було нараховано та виплачено - 1200 гривень, у 2018 році - 1265 гривень, у 2019 році - 1295 гривень, а у 2020 році нарахувань та виплат грошової допомоги «до 5 травня» не було.

У зв`язку в чим, 16.02.2021 року позивачем була направлена наступна заява до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, з проханням провести розрахунок та виплатити не виплачену одноразову, щорічну грошову допомогу «до 5 травня» за 2020 рік у розмірі 8190,00 грн., що складає п`ять мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2020 року, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020. яким визнане неконституційне окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14. 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (відомості Верховної Ради України 1993 року № 45 ст.425) застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно відповіді на вище вказане звернення від Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (надалі - Департамент), який є правонаступником Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, відмовлено в здійсненні нарахування, та виплати ОСОБА_1 виплаченої одноразової, щорічної грошової допомоги «до 5 травня» за 2020 рік у розмірі - 8190.00 грн.

Також зазначає, що на пільговому обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради, позивач перебуває з - 02.01.2018 року по теперішній час.

У зв`язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року продовжено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

02 червня 2021 року позивач надав письмові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 4 червня 2021 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначено до судового засідання на 1 липня 2021 року.

29 червня року Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради до суду надана заява, згідно якої відповідач зазначає, що пунктом 1.1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 "Про деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" передбачено, що до 23 березня відповідного року органи Пенсійного фонду України та військові формування, установи, організації повинні надати до органів соціального захисту населення переліки осіб, які мають право на отримання грошової допомоги.

Відповідно до п. 1.2 постанови КМУ № 112 разова грошова допомога до 5 травня перераховується на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії, особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання, шляхом перерахування коштів районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.

Згідно з п. 1.4 постанови КМУ № 112 особи, які не отримали грошову допомогу, мали право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня відповідного року.

Департамент соціального захисту Маріупольської міської ради повідомляє суд, що ОСОБА_1 не було зазначено жодною з наведених установ у переліку осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, також особистої заяви від нього до департаменту не надходило, тому виплата грошової допомоги ОСОБА_1 у 2020 році департаментом не здійснювалась.

Таким чином, вважають, що по справі № 200/3511/21 за позовом ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради не є належним відповідачем.

1 липня 2021 року представники сторін у призначене судове засідання не з`явились. Були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

З метою запобігання поширенню гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб суд зазначає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи немає, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 19.9.2001 року, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 (а.с.17-19).

Відповідач, Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, який є юридичною особою код ЄДРПОУ 41336065, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, пр.Миру, 70 та є суб`єктом владних повноважень.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданого 20.07.2016 року (а.с.20).

18.01.2021 року позивачем була направлена заява до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, з проханням надіслати відповідь з відомостями про дати та розмір нарахування грошової допомоги «до 5 травня», передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за весь період.

03.02.2021 року, позивачу надійшла відповідь від Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, на звернення від 18.01.2021 року, в якому зазначено, що у 2017 році було нараховано та виплачено - 1200 гривень, у 2018 році - 1265 гривень, у 2019 році - 1295 гривень, а у 2020 році нарахувань та виплат грошової допомоги «до 5 травня» не було.

У зв`язку в чим, 16.02.2021 року позивачем була направлена наступна заява до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, з проханням провести розрахунок та виплатити не виплачену одноразову, щорічну грошову допомогу «до 5 травня» за 2020 рік у розмірі 8190,00 грн., що складає п`ять мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2020 року, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020. яким визнане неконституційне окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14. 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (відомості Верховної Ради України 1993 року № 45 ст.425) застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно відповіді на вище вказане звернення від Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (надалі - Департамент), який є правонаступником Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, з відмовою про здійснення нарахування, та виплати ОСОБА_1 виплаченої одноразової, щорічної грошової допомоги «до 5 травня» за 2020 рік у розмірі - 8190.00 грн.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рук у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 3551-XII).

Частиною 2 статті 4 Закону № 3551-XII встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону № 3551-XII, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Виплата разової грошової допомоги врегульована статтею 17-1 Закону № 3551-XII.

Згідно із частиною першою вказаної статті Закону № 3551-XII, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 N 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 112).

Положеннями підпункту 1 пункту 1 Постанови N 112 установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

У пункті 2 Постанови № 112 визначено - забезпечити подання до 23 березня 2020 р. районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Згідно із ч. 6 ст. 17-1 Закону № 3551-XII, разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Судом встановлено, що позивачу статусу учасника бойових дій встановлено у липні 2016 року, а тому він набув право на отримання у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради. Позивача у списки на виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік включено не було та, відповідно, Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахування та виплата разової грошової допомоги не проведено.

Суд наголошує, що ні лист Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, ні відзив на позовну заяву вказаного відповідача не містять посилання на підстави, визначені чинним законодавством України, які б перешкоджали у включенні ОСОБА_1 до списку на виплату разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у 2020 році.

Оскільки разову грошову допомогу позивачу взагалі не виплачено суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Механізм надання разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 19.02.2020 року № 112.

Виплата допомоги здійснюється відповідно до переліку осіб, які мають право на отримання допомоги, наданої до управління Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національної гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби соціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншим утворенням відповідно до законів військовими формуванням, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України, Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Судом установлено, що до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради списку із включенням ОСОБА_1 на виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік не надходило, а тому пред`явлені у даному позові вимоги до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та не виплати мені ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рук у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком є передчасними.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"» №112 від 19 лютого 2020 року установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язкам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб кореспондує право фізичних та юридичних осіб очікувати що ці органи та посадові особи будуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип юридичної визначеності в свою чергу, є складовій принципу верховенства права.

Тому, правомірні очікування позивача на те, що орган державної влади буде діяти тільки на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, не здійснилися.

І таким чином, його право було порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на 01 січня 2020 року - 8190,00 грн., підлягає задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому це питання судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити мені ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на 01 січня 2020 року - 8190,00 грн.

У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рук у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, відмовити.

Рішення прийнято та підписано суддею головуючим 01 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Хохленков