Рішення № 98043429, 01.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 р. Справа№200/5785/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов позов ОСОБА_1 , який поданий представником позивача Нікитченком Олегом Миколайовичем, до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати заборгованості з пенсії за віком за період з 1 лютого 2018 року по 31 січня 2019 року включно; про зобов`язання виплатити заборгованість з виплати пенсії за віком за період з 1 лютого 2018 року по 31 січня 2019 року включно у розмірі 21178,84 грн.

Посилаючись на порушення Конституції України, Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно не виплатив пенсію позивачу за певний період, як внутрішньо переміщеній особі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 1 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази по справі.

Ухвалою суду від 1 липня 2021 року вирішено допустити заміну Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

22 червня 2021 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” передбачено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, проте такий Порядок не прийнято. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, як отримувач пенсії за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .

Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 23 листопада 2018 року №0000654878, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ..

Відповідно до листа управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 5 березня 2021 року, з 1 червня 2018 року виплату пенсії ОСОБА_1 припинено після обміну інформацією з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб, за заявою позивача від 18 червня 2018 року виплату пенсії поновлено, з 1 вересня 2018 року виплату пенсії було призупинено після обміну інформацією з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб, за заявою позивача виплату пенсії поновлено з лютого 2019 року. При цьому вказано, що виплата пенсії за минулий період буде виплачена після відповідного фінансування.

Згідно з Довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, що надана відповідачем на вимоги ухвали суду, сума нарахованої проте не виплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з лютого 2018 року по січень 2019 року включно складає 21180,84 грн.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Так, частиною 3 статті 4 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положеннями статті 5 вказаного Закону встановлено, що виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені статтею 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 46 цього Закону нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

При цьому відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії.

Суд зазначає, що право позивача на отримання пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить сутність взятих на себе державою зобов`язань.

До такого висновку суд дійшов із врахуванням правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеній у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", в якій встановлений обов`язок держави, навіть за відсутності належного ефективного контролю над частиною власної території, вжити заходів у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Проте, відповідачем протиправно не виплачено позивачу заборгованість з пенсії.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної пенсії.

Стосовно тверджень відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2020 року по справі № 635/7878/16-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, оскільки судом встановлено, що розмір заборгованості за період з лютого 2018 року по січень 2019 року складає 21180,84 грн., суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача виплатити заборгованість у зазначеному розмірі.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.

Таким чином, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 1 лютого 2018 року по 31 січня 2019 року включно у розмірі 21180,84 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) виплатити на корить ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) заборгованість з пенсії за віком за період з лютого 2018 року по січень 2019 року включно в розмірі 21180,84 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 грн.

Рішення може бути оскаржено. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв