Ухвала суду № 98043173, 01.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

01 липня 2021 р.Справа №160/10515/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ” про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ” (далі – позивач, ТОВ «ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №143-о від 27 травня 2021 року про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним: ліцензії за реєстраційним №04320314201900457, з терміном дії з 19 липня 2019 року по 19 липня 2024 року, за адресою місця торгівлі: Дніпропетровська область, Томаківський район, смт. Томаківка, вул. Центральна, 1А; ліцензії за реєстраційним №04100314201900453, з терміном дії з 16 липня 2019 року по 16 липня 2024 року, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 ; ліцензії за реєстраційним №004070314201900532, з терміном дії з 22 листопада 2019 року по 22 листопада 2024 року, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 ; ліцензії за реєстраційним №04100314201900534, з терміном дії з 22 листопада 2019 року по 22 листопада 2024 року, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_3 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №04320314201900457, №04100314201900453, №004070314201900532, №04100314201900534, виданих ТОВ “ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ”;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місце знаходження вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ” (49051, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 5, офіс 204, код ЄДРПОУ 39456828) судовий збір в сумі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень).

Разом з позовною заявою ТОВ «ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ» подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить:

- зупинити дію розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №143-о від 27.05.2021 року про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним:

1) ліцензії за реєстраційним №04320314201900457, з терміном дії з 19 липня 2019 року по 19 липня 2024 року, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_4 ;

2) ліцензії за реєстраційним №04100314201900453, з терміном дії з 16 липня 2019 року по 16 липня 2024 року, за адресою місця торгівлі: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Крилова, 25;

3) ліцензії за реєстраційним №004070314201900532, з терміном дії з 22 листопада 2019 року по 22 листопада 2024 року, за адресою місця торгівлі: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 2;

4) ліцензії за реєстраційним №04100314201900534, з терміном дії з 22 листопада 2019 року по 22 листопада 2024 року, за адресою місця торгівлі: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 8-В.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що на ім`я ТОВ «ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ» видано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним: ліцензія за реєстраційним №04320314201900457, з терміном дії з 19 липня 2019 року по 19 липня 2024 року, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_4 ; ліцензія за реєстраційним №04100314201900453, з терміном дії з 16 липня 2019 року по 16 липня 2024 року, за адресою місця торгівлі: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Крилова, 25; ліцензія за реєстраційним №004070314201900532, з терміном дії з 22 листопада 2019 року по 22 листопада 2024 року, за адресою місця торгівлі: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 2; ліцензія за реєстраційним №04100314201900534, з терміном дії з 22 листопада 2019 року по 22 листопада 2024 року, за адресою місця торгівлі: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 8-В. 17.06.2021 року позивач отримав від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області копію розпорядження №143-о від 27.05.2021 року, про анулювання ліцензій на підставі частини сорок дев`ятої статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального», а саме на підставі встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії. Позивач наголошує, що з оскаржуваного розпорядження №143-о від 27.05.2021 року не вбачається ознак порушення в діях позивача та не зазначено, які саме документи, що були подані заявником, визнані недостовірними та до якої ліцензії, з чотирьох анульованих. ТОВ «ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ» категорично не погоджується з винесеним ГУ ДПС у Дніпропетровської області розпорядженням від 27.05.2021 року №143-о щодо анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним без наявності на це законних підстав, а тому зазначене розпорядження є протиправним та потребує скасування. Господарська діяльність позивача, неможлива без наявності ліцензій на роздрібну торгівлю пальним. Невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду.

За приписами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З огляду на приписи наведеної статті небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Згідно з абзацом другим пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Обґрунтовуючи у заяві про забезпечення позову можливість настання негативних наслідків для позивача у майбутньому позивач не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, до ухвалення рішення по адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Виходячи з наведених у заяві фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка спірного розпорядження, процедурні питання дотримання його прийняття підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті, предметом у якій є визнання протиправним та скасування розпорядження.

У даному випадку згідно заявлених вимог, фактично до вирішення спору по суті, вирішуватиметься питання подовження строку дії ліцензій та провадження господарської діяльності.

Наведені позивачем доводи про можливість порушення його прав, необхідності докладання значних зусиль і витрат для їх відновлення, суд вважає недостатніми для вжиття заявлених заходів забезпечення позову.

З матеріалів наданих до заяви не вбачається можливість додержання балансу інтересів сторін та інших осіб, співмірності застосування заявлених заходів забезпечення позову, у зв`язку із чим суд вважає недостатніми наведені позивачем доводи для застосування заявлених заходів, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.

Проаналізувавши обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, письмові докази наявні в матеріалах справи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ” про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Н.Є. Сліпець