Рішення № 98042903, 22.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Справа № 160/17191/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Військової частини А3283 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,-

ВСТАНОВИВ:

23.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини А3283 до ОСОБА_1 , у якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А3283 суму у розмірі 5 871 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 37 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач проходив військову службу в Збройних Силах України (Військова частина А3283) та забезпечувався майном особистого користування. В подальшому з відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби. Вказує, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за вартість виданих відповідачу предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, в розмірі 5 871,37 грн. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з метою стягнення вищевказаної суми в примусовому порядку.

На виконання приписів частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судом надіслано запит до Відділу адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУ ДМС в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

11.01.2021 до суду надійшла інформація від Відділу обліку та моніторингу ГУ ДМС в Дніпропетровській області, що на даний час відповідач зареєстрований за адресою, яка зазначена в позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); розгляд справи по суті розпочати з 20 лютого 2021 року.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів КАС України, що підтверджується матеріалами справи.

Вказану ухвалу, направлено учасникам справи засобами поштового зв`язку, відповідачу разом з копією адміністративного позову. Судом здійснено перевірку трекінгу АТ "Укрпошта" за №4930013788962 (копія міститься в матеріалах справи), відповідно до якого вбачається, що ухвалу суду від 21.01.2021 не вручено адресату (відповідачу) під час доставки - 24.02.2021.

Згідно з частиною першою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною першою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови.

Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Наведена позиція узгоджується висновками неодноразово викладеними Верховним Судом, в тому числі в ухвалах від 11.03.2019 у справі №810/2887/17, від 29.05.2019 у справі №539/2741/17 та від 10.02.2021 у справі №215/5939/18.

Отже, днем отримання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 вважається 24.02.2020, тобто строк подачі відзиву до 11.03.2021.

Проте, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом командира Військової частини А3283 (по стройовій частині) від 22.04.2019 №123 ОСОБА_1 був зарахований в списки особового складу частини та на всі види забезпечення.

Під час проходження служби відповідач знаходився на речовому забезпеченні за рахунок Міністерства оборони України та отримав речове майно, що підтверджується карткою обліку майна особистого користування №2863/291 від 22.04.2019 року.

На підставі наказу командира Військової частини А3283 від 28.04.2020 року №138 (по стройовій частині) старшого солдата ОСОБА_1 , механіка-водія 1 танкового взводу 3 танкової роти 1 танкового батальйону, звільнено з військової служби у запас за пунктом "ж" частини 5 пункту 2 статті 26 Закону України "Про військовий обв`язок і військову службу" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), з 28.04.2020 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно з довідкою №47 від 27.04.2020 про вартість речового майна, за неповне використання якого утримуються кошти при звільненні солдата ОСОБА_1 , відповідач отримав речове майно, термін носіння якого не закінчився на загальну суму 5 871,37 грн.

Збитки, які були завдані Військовій частині А3283 колишнім солдатом ОСОБА_1 в повному обсязі не відшкодовані, сума збитків що підлягає відшкодуванню військовій частині за речове майно, термін носіння якого не закінчився, складає 5 871,37 грн.

Військова частина А3283, з метою досудового врегулювання спору, зверталася з листом №5097 від 04.12.2020 до відповідача, в якому просила сплатити в добровільному порядку суму його заборгованості. Однак відповідач своєї відповіді на лист не надав, суму заборгованості в повному обсязі не сплатив.

Позивач, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся до суду для відшкодування збитків, нанесених державі.

При вирішені спору суд виходить із того, що основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №2011 дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Абзацами 1-2 частини першої статті 9-1 Закону № 2011 передбачено, що продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України; речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства оборони України №232 від 29 квітня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 року за № 768/28898, затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (надалі Інструкція № 232).

Згідно з абзацом 7 пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 232 у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 1995 року №880 затверджено Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості.

Слід зауважити, що за правилами абзацу 2 пункту 9 Інструкції № 232 передбачено, що строки носіння або експлуатації предметів речового майна особистого користування, що видається офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, обчислюються з дня виникнення в них права на його отримання. Речове майно особистого користування, видане зазначеним особам, обліковується за місяцем виникнення права на отримання цього майна.

З наявних в матеріалах справи доказів, встановлено, що загальна сума необхідного утримання з солдата ОСОБА_1 складає 5 871,37 грн.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з відшкодування залишкової вартості предметів речового забезпечення в розмірі 5 871,37 грн.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач був звільнений з військової у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, позивач має право на утримання з відповідача вартості предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, а тому позовні вимоги Військової частини А3283 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим судові витрати суб`єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військової частини А3283 (50046, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Військове містечко-30; код ЄДРПОУ 07880837) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування збитків - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А3283 суму у розмірі 5 871 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 37 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно