Ухвала суду № 98042761, 02.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

02 липня 2021 р. Справа № 120/5215/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2287 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2287 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 28.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.06.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач виключений зі списків особового складу військової частини А2287 01.04.2019, із запитом звернувся в лютому 2021 року, на який у лютому 2021 року отримав відповідь. При цьому, як зазначаю відповідач, до суду позивач звернувся лише у травні 2021 року, тобто, з пропуском процесуального строку звернення до суду.

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд виходив з такого.

Приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення).

Разом із тим відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 КЗпП України викладено наступний правовий висновок: в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 223 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем (пункт 1 резолютивної частини рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" додаткова заробітна плата - це винагорода, за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством та премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

При цьому, відповідно до п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 за № 5, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток, у розмірах, передбачених законодавством, входять до складу фонду додаткової заробітної плати.

Згідно з приписами ст. 83 КЗпП України та ст. 24 Закону України "Про відпустки", якими визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, законодавство не містить будь-яких обмежень в частині строку звернення за такою компенсацією.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що звернення до суду з позовом, що стосується відшкодування грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, не обмежене будь-яким строком.

Принагідно суд також зауважує, що питання щодо строків звернення до суду у спорі, пов`язаному із нарахуванням та виплатою військовослужбовцю грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, досліджувалося Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 620/4218/18 (Пз/9901/4/19). У своїй постанові від 21.08.2019 у зразковій справі (пункти 41, 42) Велика Палата Верховного Суду відхилила твердження скаржника щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, вказавши, що стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. Крім того, Великою Палатою зроблено загальний висновок про те, що на час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки, право на отримання яких не обмежується жодним строком.

За таких обставин суд доходить висновку, що строки звернення до суду з вказаною позовною заявою не пропущено. У зв`язку з цим клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович