Рішення № 98042045, 22.06.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3619/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санрайс-Юг» (65037, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м “Совіньйон”) до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 05582159)

про визнання бездіяльності незаконною, внесення змін до договору та визнання права відсутнім

Представники:

Від позивача – Шаркова Н.Р. (ордер від 19.01.2021 серія ОД № 605664);

Від відповідача – Щелчков О.В. (в порядку самопредставництва).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санрайс-Юг» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (далі – Відповідач, Таїровська селищна рада) з вимогами про:

- визнання незаконною бездіяльності Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області щодо припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Санрайс-Юг» земельною ділянкою площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованою за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича (на цей час село Лиманка), житловий масив «Совіньйон», вул. Зіркова, 46/1, переданою у користування ТОВ «Санрайс-Юг» на підставі Договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008 та Додаткової угоди до нього від 11.06.2015;

- припинення з 25 березня 2019 року правовідношення, що виникли між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Санрайс-Юг” щодо користування земельною ділянкою площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення з 25 березня 2019 року змін до Договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008 року та викладення пунктів 1.1, 2.1, 3.2.1, 3.2.2 договору в редакції позивача;

- визнання відсутнім у Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області права на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю “Санрайс-Юг” орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , з 25 березня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.01.2021.

Протокольною ухвалою від 20.01.2021 відкладено підготовче засідання на 08.02.2021.

ТОВ «Санрайс-Юг» подано Заяву про зміну предмету позову від 08.02.2021 (вхід. від 08.02.2021 № 3501/21).

Протокольною ухвалою від 08.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 26.02.2021.

Протокольною ухвалою від 26.02.2021 відкладено підготовче засідання на 15.03.2021.

ТОВ «Санрайс-Юг» подано Заяву про зміну предмету позову від 15.03.2021 (вхід. від 15.03.2021 № 7027/21).

Протокольними ухвалами від 15.03.2021 задоволено усні клопотання представника Позивача і залишено без розгляду Заяву про зміну предмету позову від 08.02.2021 та Заяву про зміну предмету позову від 15.03.2021.

Протокольною ухвалою від 15.03.2021 відкладено підготовче засідання на 02.04.2021.

Протокольною ухвалою від 02.04.2021 відкладено підготовче засідання на 28.04.2021.

01.04.2021 на адресу суду надійшла заява ТОВ «Санрайс-Юг» від 31.03.2021 (вхід. № 8938/21) про зміну предмету позову в якій просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області щодо неприйняття рішення про припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Санрайс-Юг» (Ідентифікаційний код 33140932, 65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м "Совіньйон", провулок Південносанаторний, 2) земельною ділянкою площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , переданою у користування ТОВ «Санрайс-Юг» на підставі Договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008 та Додаткової угоди до нього від 11.06.2015;

- припинити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , що виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008, шляхом внесення змін до указаного договору оренди шляхом викладення пунктів 1.1, 2.1, 3.2.1, 3.2.2 вказаного договору оренди в редакції позивача:

« 1.1 Орендодавець – Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області передає, а Орендар – Товариство з обмеженою відповідальністю «Санрайс-Юг» приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1858 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:008:1401, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , для розміщення та обслуговування торгово-виставочного комплексу.

2.1 В оренду передається земельна ділянка категорії земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,1858 га, в тому числі 0,1858 га - інші.

3.2.1 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1858 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:008:1401, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка є об`єктом оренди за цим договором згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданим Міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.01.2021 складає:

- на період будівництва 658 611,97 грн. (шістсот п`ятдесят вісім тисяч шістсот одинадцять гривень 97 копійок);

- після введення в експлуатацію 3 293 059,83 грн. (три мільйони двісті дев`яносто три тисячі п`ятдесят дев`ять гривень 83 копійки).

Встановити орендну плату за земельну ділянку площею 0,1858 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:008:1401, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 3 відсотків у рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що дорівнює трикратному розміру земельного податку за земельну ділянку, яка у грошовому виразі становить: на період будівництва - 19758,36 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 36 копійок) у рік, після введення в експлуатацію - 98791,80 грн. (дев`яносто вісім тисяч сімсот дев`яносто одна гривня 80 копійок) у рік.

3.2.2 Орендна плата сплачується Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі: на період будівництва - 1646,53 грн. (одна тисяча шістсот сорок шість гривень 53 копійки), після введення в експлуатацію - 8232,65 грн. (вісім тисяч двісті тридцять дві гривні 65 копійок) і вносяться Орендодавцеві у безготівковій формі за наступними реквізитами оплати:

Одержувач платежу - Казначейство України;

Код одержувача за ЄДРПОУ 37607526;

Рахунок одержувача UA668999980334179812000015600;

Банк одержувача - ГУК в Одеській області;

Код банку 828011;

Код бюджетної класифікації платежу 18010600;

Призначення платежу: «Орендна плата за землю з юридичних осіб для Таїровської селищної ради згідно договору оренди земельної ділянки (вказується дата укладання договору та податковий період, за який орендарем вноситься орендна плата), без ПДВ».;

- визнати відсутність з 25.03.2019 у Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області прав і кореспондуючих їм обов`язків орендодавця земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008, в тому числі права на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Санрайс-Юг» орендної плати за користування указаною земельною ділянкою.

Протокольною ухвалою від 28.04.2021 задоволено заяву позивача про зміну предмету позову від 31.03.2021 (вхід. № 8938/21 від 01.04.2021).

Ухвалою суду від 28.04.2021 витребувано у Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області оригінал журналу реєстрації вихідної кореспонденції за січень-травень 2019 року.

Протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 11.05.2021.

11.05.2021 судом досліджено Журнал № 1 реєстрації вхідної кореспонденції (1- 484) з січня 2019 р. по травень 2019 р., про що складено протокол вчинення окремої процесуальної дії.

Протокольною ухвалою від 11.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2021.

Протокольною ухвалою від 21.05.2021 задоволено клопотання представника Відповідача, визнано поважними причини неявки в судове засідання та оголошено перерву в судовому засіданні до 10.06.2021.

Протокольною ухвалою від 14.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про долучення письмових доказів до матеріалів справи відповідно до частини восьмої статті 80, частини другої статті 118 Господарського кодексу України. Відмовлено в визнанні причин несвоєчасного подання та приєднані письмових доказів – копій з копій листів Таїровської селищної ради на адресу ТОВ «Санрайс-Юг» вих. № 265 від 19.03.2019 та вих. № 895 від 19.08.2019.

У судовому засіданні оголошувались перерви протокольними ухвалами від 10.06.2021 до 14.06.2021, від 14.06.2021 до 22.06.2021.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити їх.

Позовні вимоги, із посиланням на частину першу, пункт 10 частини першої статті 16, частину другу статті 651 Цивільного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України, статтю 93, пункт «а» частини першої статті 141, статтю 142, частини першу, другу, пункт «д» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України, статті 1, 30, 31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, обґрунтовані порушенням прав ТОВ «Санрайс-Юг» на відмову від оренди земельної ділянки внаслідок бездіяльності Відповідача.

ТОВ «Санрайс-Юг» зазначає, що між ним та Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області укладено Договір оренди землі від 09.07.2008, відповідно до якого, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 11.06.2015, Позивачу передано у строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 2,0000 га, для розміщення та обслуговування торгово-виставочного комплексу, яка складається з двох земельних ділянок: земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,1858 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1401, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач зазначає, що Загальними зборами учасників ТОВ «Санрайс-Юг», було прийнято рішення, оформлене Протоколом від 01.03.2019 № 3, про добровільну відмову від права оренди земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та звернення до Таїровської селищної ради щодо прийняття відповідного рішення та внесення змін до Договору оренди землі від 09.07.2008.

ТОВ «Санрайс-Юг» звернулось до Таїровської селищної ради з листом від 01.03.2019 № 01/03, у якому повідомило орендодавця за Договором оренди землі від 09.07.2008 про свою добровільну відмову від права оренди земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , і вимагало припинити право оренди вказаної ділянки та внести відповідні зміни до Договору оренди землі від 09.07.2008. Цей лист отриманий та зареєстрований Відповідачем 04.03.2019.

Також, Позивач звернувся до Таїровської селищної ради з листом від 05.08.2019 № 05/08, у якому просив повідомити про результати розгляду звернення від 01.03.2019 № 01/03.

Проте, за твердженням Позивача, Таїровська селищна рада ігнорує його звернення і не приймає рішення щодо припинення права користування ТОВ «Санрайс-Юг» земельною ділянкою площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402. Позивач вважає, що не прийняття протягом тривалого часу Таїровською селищною радою рішення за його зверненням від 01.03.2019 є незаконною бездіяльністю Відповідача.

Позивач, із посиланням на частину десяту статті 11 Господарського процесуального кодексу України, зазначає про можливість застосування до спірних правовідносин закону, що регулюють подібні відносини (аналогія закону), а саме, норм пункту «а» частини першої статті 141, частин третьої, четвертої статті 142 Земельного кодексу України, щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача.

При цьому, Повивач вказує на висновок викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17, згідно із яким, припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою. Добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

А відтак, за твердженням Позивача, його добровільна відмова від права користування земельною ділянкою площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , сформульована в листі від 01.03.2019 № 01/03, є безумовною підставою для своєчасного прийняття Таїровською селищною радою рішення про припинення права користування ТОВ «Санрайс-Юг» цією ділянкою та внесення відповідних змін до договору оренди. Проте, Відповідачем безпідставно не прийнята добровільна відмова Позивача, як орендаря, від права користування земельною ділянкою, а також не відбулося припинення договірних зобов`язань сторін щодо вказаної земельної ділянки шляхом внесення відповідних змін до Договору оренди землі від 09.07.2008.

Позивач зазначає, що починаючи з 25.03.2019 (з урахуванням дати отримання звернення про відмову від права користування – 04.03.2019 і двадцятиденного строку на його розгляд) Відповідач своєю бездіяльністю порушує право ТОВ «Санрайс-Юг» на припинення відповідних правовідносин, що має наслідком, зокрема, понесення ним додаткових витрат з оплати орендної плати за земельну ділянку після його фактичної відмови від права користування нею, що, на його думку, є підставою для визнання такої бездіяльності Таїровської селищної ради незаконною.

Окрім того, Позивач зазначає, що належним способом захисту його порушеного права також є зміна правовідносин шляхом внесення змін до Договору оренди землі від 09.07.2008.

При цьому, Позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 49, 58 постанови від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17, згідно із якими, як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Нормами статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору.

Також, Позивач посилається на висновок викладений Верховним Судом у пункті 21 постанови від 09.04.2019 у справі № 910/3359/18, про те, що згідно з пунктом 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 11 частини другої статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення (припинення господарських правовідносин).

Обґрунтовуючи свою вимогу про визнання відсутності з 25.03.2019 у Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області прав і кореспондуючих їм обов`язків орендодавця земельної ділянки, Позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пункті 6.12 постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, згідно із якими, відповідно до норм статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав. За висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність. Велика Палата Верховного Суду погоджується з такими висновками і вважає, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Крім того, Позивач вказує й на пункт 6.13 цієї постанови, у якому Велика Палата Верховного Суду знову звернула увагу на те, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Також, Позивач у Письмових поясненнях від 08.06.2021 (вхід. від 10.06.2021 № 15709/21) додатково посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, зокрема, у пунктах 59, 60, 64, 71, згідно із якими, задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

Отже, ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

При цьому, Позивач зазначає, що у своїх письмових поясненнях Відповідач посилається на наявність у ТОВ «Санрайс-Юг» заборгованості з орендної плати в сумі 1 950 259,90 грн. за користування земельною ділянкою, віл права користування якою товариство відмовилось ще 01.03.2019. Натомість Таїровська селищна рада не ініціювала судовий процес, спрямований на захист порушеного на її думку права, щодо стягнення з ТОВ «Санрайс-Юг» вказаної заборгованості. Внаслідок цього, Позивач позбавлений можливості усунення правової невизначеності у відносинах з кредитором в інший спосіб ніж обраний ним у цій справі, а саме, звернення з позовом про визнання відсутності з 25.03.2019 у Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області прав і кореспондуючих їм обов`язків орендодавця земельної ділянки.

У Відповіді на відзив від 19.01.2021 (вхід. від 20.01.2021 № 1575/21) ТОВ «Санрайс-Юг» додатково зазначає про відмінність між відмовою від права користування землею і відмовою від договору оренди, на підставі якого таке право виникло. При цьому вказує, що за змістом частини четвертої статті 142 Земельного кодексу України, припинення права користування відбувається виключно з добровільної волі землекористувача за його заявою, що, на думку Позивача, тягне за собою виникнення обов`язку у власника земельної ділянки прийняти рішення про припинення такого права. Наслідком таких дій є розірвання договору оренди земельної ділянки або внесення до нього відповідних змін за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди – вирішення цього питання у судовому порядку.

Заперечуючи проти доводу Відповідача про помилковість обґрунтування позовних вимог нормами статей 141, 142 Земельного кодексу України через те, що вони застосовуються щодо припинення права постійного користування, Позивач зазначає, що у главі 15 Земельного кодексу України поняття права користування землею охоплює поняття права постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки, яке також є правом користування землею, але строковим.

При цьому, Позивач посилається на висновки Верховного Суду у постановах від 12.04.2018 у справі № 904/7057/17, від 12.06.2020 у справі № 480/303/19, від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17, в яких норми статті 142 Земельного кодексу України застосовані в рівній мірі й до випадків добровільної відмови від права строкового користування земельною ділянкою, яке виникло на підставі договору оренди землі.

Щодо посилання Відповідача на пункт 29 постанови Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/10752/19, Позивач зазначає цей пункт не містить жодних правових висновків, а правовідносини, які були предметом розгляду у вказаній справі, не є подібними (тотожними) правовідносинам. Які розглядаються у цій справі, № 916/3619/20.

Заперечуючи проти доводу Таїровської селищної ради про відсутність у неї підстав для розгляду відмови ТОВ «Санрайс-Юг» від оренди земельної ділянки з причин наявності заборгованості, Позивач наголошує, що право орендаря на таку відмову є безумовним та не ставиться законом в залежність від належного виконання ним будь-яких зобов`язань, передбачених договором. Наявність заборгованості з орендної плати та/або порушення орендарем передбаченого договором функціонально-цільового використання земельної ділянки не є перешкодою ані для відмови орендаря від права користування земельною ділянкою, ані для прийняття орендодавцем відповідного рішення та юридичного оформлення такої відмови. Окрім того, юридичне оформлення відмови орендаря від права користування земельною ділянкою не припиняє його обов`язку щодо повного погашення існуючої заборгованості та не позбавляє орендодавця права на судовий захист, якщо він вважає порушеними свої права, які виникли на підставі договору.

Заперечуючи проти доводу Відповідача про відсутність встановлення законом такого способу захисту права, як визнання відсутнім права на отримання орендної плати, Позивач вказує на те, що відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання та споживачів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

При цьому, ТОВ «Санрайс-Юг» посилається на висновок, викладений у пункті 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17, згідно із яким, звертаючись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав орендодавця на одержання орендної плати. Водночас відповідно до абзацу 2 частини другої статті 20 Господарського кодексу України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.

Представник Відповідача, у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні повністю. У відзиві від 14.01.2021 (вхід. від 14.01.2021 № 938/21) Таїровська селищна рада зазначає, що не погодилася з пропозицією викладеною у заяві ТОВ «Санрайс-Юг» від 01.02.2019 про добровільну відмову від права оренди з 25.03.2019, з огляду на те, що Позивачем порушені свої зобов`язання в частині функціонального використання орендованої земельної ділянки, а також щодо своєчасної та у повному розмірі сплати орендних платежів.

Таїровська селищна рада зазначає, що ТОВ «Санрайс-Юг» замість створення торгово-виставочного комплексу розпочало будівництво об`єкта групи малоквартирних одноповерхових житлових будинків. Вказана обставина підтверджується Договором про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради від 17.11.2017, укладеним між Відповідачем та Позивачем, у пункті 1.3 якого наявне посилання на вказаний об`єкт.

Відповідач вказує на те, що у 2018 році цей об`єкт був зданий в експлуатацію, однак Позивач не почав здійснювати орендні платежі у розмірі, передбаченому Договором оренди землі від 09.07.2008, з урахуванням умов Додаткової угоди від 11.06.2015. В результаті чого утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 800 663,44 грн., пені в сумі 153 201,97 грн.

А відтак, Таїровська селищна рада вважає, що вона обґрунтовано відмовилася від пропозицій ТОВ «Санрайс-Юг» про припинення договору оренди в частині земельної ділянки площею 1,8142 га саме з причин примушення Позивача до здійснення належних правових дій, обумовлених договором оренди, по сплаті заборгованості з орендних платежів. А відповідні правовідносини не можуть бути припиненими без врегулювання питання щодо погашення наявної заборгованості.

Також, Відповідач, посилається на пункт 29 постанови Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/10752/19, і вказує на помилковість обґрунтування позовних вимог нормами статей 141, 142 Земельного кодексу України, оскільки ці норми застосовуються щодо припинення права постійного користування.

Відповідач зазначає й про неможливість застосування до спірних відносин аналогії закону відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України, оскільки така аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм.

При цьому, Таїровська селищна рада, із посиланням на частини першу, дев`яту статті 93 Земельного кодексу України, вказує на те, що у сфері регулювання оренди земельних ділянок спеціальним законодавчим актом є Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV. Підстави для припинення договору оренди землі визначені нормами статті 31 цього Закону, та вони не містять такої підстави як добровільна відмова від права оренди.

Відповідач вважає, що добровільна відмова від права оренди може бути прийнята орендодавцем, але не в порядку передбаченому статтею 141 Земельного кодексу України, а внаслідок взаємної згоди сторін договору відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV.

Також, Відповідач, із посиланням на частини першу, третю статті 651 Цивільного кодексу України, зазначає, що Договором оренди землі від 09.07.2008 не передбачено односторонньої відмови від договору, а також такої умови для розірвання як добровільна відмова орендаря від права оренди.

Відповідач також посилається на висновок викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17, згідно із яким, припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою. Добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Отже, на думку Відповідача, відмова орендаря не має своїм наслідком виникнення у Таїровської селищної ради обов`язку з розірвання договору та припинення зобов`язання.

Відповідач, із посиланням на статтю 19 Конституції України, частину першу статті 10, пункт 34 частини першої статті 26, статтю 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, зазначає, що Позивач раніше не ініціював зміну умов договору оренди, які стосуються розміру орендної плати та інших питань, запропонованих ним у позовній заяві, вони не розглядалися депутатським корпусом Таїровської селищної ради, а тому відсутні порушення прав та законних інтересів ТОВ «Санрайс-Юг», а звернення Позивача до суду є передчасним.

При цьому, Таїровська селищна рада також зазначає, що нею не розглядалась відмова Позивача від оренди земельної ділянки саме з причин наявності заборгованості, а тому на розгляд сесії не виносилося питання щодо припинення орендних відносин і відповідне рішення не приймалося.

Окрім того, Таїровська селищна рада окремо зазначає, що ТОВ «Санрайс-Юг» у позовній заяві здійснено розрахунок зміненого розміру орендної плати на підставі неналежної нормативної грошової оцінки за 2015 рік за наявності більш нової, що, на думку Відповідача, вказує на безпідставність позову.

Також, Відповідач, із посиланням на статті 15, 16 Цивільного кодексу України зазначає, що такий спосіб як визнання відсутнім права на отримання орендної плати не встановлений законом.

При цьому, Таїровська селищна рада, із посиланням на частину другу статті 30 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, частину третю статті 653 Цивільного кодексу України, звертає увагу на те, що момент припинення земельних правовідносин за судовим рішенням чітко визначений законом, а саме, моментом набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. А тому, договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє.

У Додаткових письмових поясненнях від 15.03.2021 (від. від 15.03.2021 № 7114/21, від 28.04.2021 № 11831/21) Відповідач зазначає, що у відповідь на лист ТОВ «Санрайс-Юг» від 01.03.2019 № 01/03 Таїровська селищна рада листом від 19.03.2019 № 265 повідомила про неможливість розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Відповідач посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.09.2019 у справі № 623/2421/16-ц, згідно із яким, розірвання договору в односторонньому порядку допускається в разі, якщо це передбачено умовами договору. І, при цьому, звертає увагу на те, що відповідно до пункту 6.5 Договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008 його розірвання в односторонньому порядку не допускається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

09.07.2008 між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ «Санрайс-Юг» укладено Договір оренд земельної ділянки (далі – Договір від 09.07.2008), зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.07.2008 № 040852900010. /т. І а.с. 11-15/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 09.07.2008 Орендодавець – Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області на підставі рішення 9-ої сесії Таїровської селищної ради за № 600-V від 18.09.2007 передає, а Орендар (Позивач) приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,0 га для розміщення та обслуговування торгово-виставочного комплексу, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

У підпункті 3.1.1 пункту 3.1 Договору від 09.07.2008 визначено, що його укладено терміном на 49 років, якій починає обчислюватися з дня його державної реєстрації. Договір за взаємною згодою сторін укладається у простій письмовій формі.

Згідно із підпунктами 3.3.1, 3.3.2 пункту 3.3 Договору від 09.07.2008 земельна ділянка передається в оренду для розміщення та обслуговування торгово-виставочного комплексу. Категорія земельної ділянки за цільовим призначенням – землі житлової та громадської забудови.

У підпунктах 3.4.1, 3.4.2 пункту 3.4 Договору від 09.07.2008 зазначено, що право оренди земельної ділянки у Орендаря виникає після підписання сторонами та державної реєстрації договору оренди в порядку, встановленому чинним законодавством. Земельна ділянка передається в оренду за актом прийому-передачі, який оформлюється не пізніше семі днів з моменту набуття чинності цього договору.

15.07.2008 Таїровською селищної радою і ТОВ «Санрайс-Юг» складено Акт прийому-передачі земельної ділянки. /т. І а.с. 19/.

05.03.2013 між Таїровською селищною радою та ТОВ «Санрайс-Юг» укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. /т. І а.с. 44-45/.

Додатковою угодою від 05.03.2013 внесені зміни до пунктів 1.1, 3.3.1 Договору від 09.07.2008, а саме, слова «для розміщення та обслуговування торгово-виставочного комплексу» замінено на слова «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового комплексу з приміщеннями для торгівлі, інших будівель громадської забудови». Також, викладено у новій редакції пункти 3.2.1 і 3.2.2 щодо визначення розміру орендної плати та порядку її внесення.

Згідно із пунктом 1 рішення 40 сесії VI скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2015 № 1171-VI вилучено у ТОВ «Санрайс-Юг» з орендного користування, за його письмовою згодою, земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 1,0000 га, в тому числі за складом угідь: 0,2639 га – капітальна одноповерхова; 0,0009 га – тимчасова; 0,0028 га – під спорудами; 0,3450 га – під проїздами, проходами та площадками; 0,0251 га – під зеленими насадженнями; 0,3623 га – інші, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:008:1403, для розміщення та обслуговування торгово-виставочного комплексу, розташованої в АДРЕСА_3 , у зв`язку з її продажом на неконкурентних засадах ФОП ОСОБА_1 для розміщення та обслуговування торгово-виставочного комплексу. /т. І а.с. 30-35/.

11.06.2015 між Таїровською селищною радою та ТОВ «Санрайс-Юг» укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. /т. І а.с. 25-27/.

Додатковою угодою від 11.06.2015 викладено у новій редакції пункти 1.1 і 2.1 Договору від 09.07.2008, згідно із якою, Орендодавець – Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області передає, а Орендар – Товариство з обмеженою відповідальністю «Санрайс-Юг» приймає у строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 2,0000 га, для розміщення та обслуговування торгово-виставочного комплексу, яка складається з двох земельних ділянок: земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,1858 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1401, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . В оренду передаються земельні ділянки категорії земель житлової та громадської забудови загальною площею 2,0000 га, у тому числі за складом угідь: 0,0146 га – під спорудами; 1,9854 га – інші.

Також, Додатковою угодою від 11.06.2015 викладено у новій редакції пункти 3.2.1 і 3.2.2 Договору від 09.07.2008. А саме: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0000 га, яка є об`єктом оренди за цим договором визначена як сума нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що є частинами орендованої земельної ділянки згідно до складу угідь цих частин земельної ділянки:

а) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2015 р. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого відділом Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області від 03.06.2015 р. за № 34-1520-0.12-6932/2-15 складає:

- на період будівництва 4 234 129,90 грн. (чотири мільйона двісті тридцять чотири тисячі сто двадцять дев`ять гривень 90 копійок);

- після введення в експлуатацію 21 170 649,51 грн. (двадцять один мільйон сто сімдесят тисяч шістсот сорок дев`ять гривень 51 копійка);

б) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1858 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1401, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 01.01.2015 р. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого відділом Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області від 03.06.2015 р. за № 34-1520-0.12-6932/2-15 складає:

- на період будівництва 433 635,40 грн. (чотириста тридцять три тисячі шістсот тридцять п`ять гривень 40 копійок);

- після введення в експлуатацію 2 168 176,98 грн. (два мільйона сто шістдесят вісім тисяч сто сімдесят шість гривень 98 копійок).

Встановити орендну плату за земельну ділянку у розмірі 3 відсотків у рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що дорівнює трикратному розміру земельного податку за земельну ділянку, яка у грошовому виразі становить: на період будівництва – 140 032,96 грн. (сто сорок тисяч тридцять дві гривні 96 копійок) у рік, після введення в експлуатацію – 700 164,80 грн. (сімсот тисяч сто шістдесят чотири гривні 80 копійок) у рік, у тому числі:

а) за земельну ділянку площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 :

- на період будівництва 127 023,90 грн. (сто двадцять сім тисяч двадцять три гривень 90 копійок);

- після введення в експлуатацію 635 119,49 грн. (шістсот тридцять п`ять тисяч сто дев`ятнадцять гривень 49 копійок);

б) за земельну ділянку площею 0,1858 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1401, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 складає:

- на період будівництва 13 009,06 грн. (тринадцять тисяч дев`ять гривень 06 копійок);

- після введення в експлуатацію 65 045,31 грн. (шістдесят п`ять тисяч сорок п`ять гривень 31 копійка).

3.2.2. Орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі: на період будівництва – 11 669,41 грн., після введення в експлуатацію – 58 347,07 грн. і вносяться Орендодавцеві у безготівковій формі за наступними реквізитами оплати: Одержувач платежу – Управління Державного казначейської служби України в Овідіопольському районі Одеської області (скорочено – УДКСУ в Овідіопольському районі Одеської області); Код одержувача за ЄДРПОУ 37929461; Рахунок Одержувача № 33211812700364; Банк одержувача – ГУ ДКСУ в Одеській області; Код банку 828011; Код бюджетної класифікації платежу 18010600; Призначення платежу: «Орендна плата за землю з юридичних осіб для Таїровської селищної ради згідно договору оренди земельної ділянки (вказується дата укладання договору та податковий період, за який орендарем вноситься орендна плата) без ПДВ».».

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 Земельного кодексу України, частина перша статті 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV).

Згідно із частиною першою статті 626, частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною другою статті 792 Цивільного кодексу України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV).

Згідно із частинами першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Частиною першою статті 31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями».

Відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Суд враховує висновок Верховного Суду викладений у постанові від 12.04.2018 у справі № 904/7057/17, згідно із яким, чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Судом встановлено, що у пункті 6.5 Договору від 09.07.2008 передбачено, що його розірвання в односторонньому порядку не допускається. Водночас, у пункті 6.4 цього договору, сторони обумовили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання у разі, зокрема, з інших підстав, визначених законом. Отже, сторонами також передбачено можливість розірвання договору у випадках, визначених законом.

Згідно із частинами першою, третьою статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства.

Частиною другою статті 32 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV передбачено, що у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.

Отже, Позивач може відмовитися від свого майнового права оренди в силу норм частин першої, третьої статті 12 Цивільного кодексу України. І хоча Закон України «Про оренду землі» не містить прямої норми щодо можливості відмови від договору оренди земельної ділянки, частиною другою статті 32 цього Закону передбачено право орендаря ініціювати розірвання договору й у випадку коли розірвання договору не було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань. У спірних правовідносинах йдеться про часткове припинення договору шляхом внесення змін відносно виключення з нього права користування (оренди) окремою сформованою ділянкою, що фактично є тотожнім розірванню, адже внаслідок цього відносини щодо цієї ділянки припиняються.

Суд наголошує, що позбавлення орендаря права на часткову чи повну відмову від довгострокового договору, укладеного на 49 років, порушувало би загальні засади цивільного законодавства, а саме, норму-принцип «справедливість, добросовісність та розумність», передбачену в пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

При цьому, законом встановлено й механізм досягнення справедливого балансу між інтересами орендаря і орендодавця, адже встановлено право останнього на отримання орендної плати протягом одного року після розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах. Цей строк є розумним та цілком достатнім для того, щоб повторно розпорядитися земельною ділянкою.

Частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України передбачено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до частини десятої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

З огляду на відсутність в Законі України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV норми щодо порядку відмови від договору оренди земельної ділянки, суд вважає за можливе, відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України, частини десятої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, застосувати до спірних відносин закон, що регулює подібні відносини (аналогію закону), а саме, норми статей 141, 142 Земельного кодексу України.

При цьому, суд враховує, що у главі 15 Земельного кодексу України поняття права користування землею охоплює поняття права постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки, яке також є правом користування землею, але строковим. Тобто, відносини з постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки є подібними за змістом.

Згідно із пунктом «а» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Суд враховує висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17 та від 12.06.2020 у справі № 480/303/19, згідно із якими, припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою. Добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Щодо посилання Відповідача на пункт 29 постанови Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/10752/19, в якому зазначено про помилковість застосуванням положень статті 141 Земельного кодексу України до спірних орендних правовідносин, слід зазначити, що цей пункт не містить висновку щодо застосування вказаних норм, як закону, що регулює подібні відносини (аналогію закону) відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України, частини десятої статті 11 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, як випливає зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 910/10752/19, суд першої інстанції не застосовував норми статті 141 Земельного кодексу України, як закон, що регулює подібні відносини (аналогію закону).

Судом встановлено, що Загальними зборами учасників ТОВ «Санрайс-Юг», було прийнято рішення, оформлене Протоколом від 01.03.2019 № 3, про добровільну відмову від права оренди земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та звернення до Таїровської селищної ради щодо прийняття відповідного рішення та внесення змін до Договору оренди землі від 09.07.2008. /т. І а.с. 37-38/.

04.03.2019 ТОВ «Санрайс-Юг» звернулось до Таїровської селищної ради з листом від 01.03.2019 № 01/03, у якому повідомило орендодавця за Договором оренди землі від 09.07.2008 про свою добровільну відмову від права оренди земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , і вимагало припинити право оренди вказаної ділянки та внести відповідні зміни до Договору оренди землі від 09.07.2008. Цей лист отриманий та зареєстрований Відповідачем 04.03.2019. /т. І а.с. 36/.

06.08.2019 Позивач звернувся до Таїровської селищної ради з листом від 05.08.2019 № 05/08, у якому просив повідомити про результати розгляду звернення від 01.03.2019 № 01/03. Цей лист отриманий та зареєстрований Відповідачем 06.03.2019. /т. І а.с. 39/.

Суд не приймає довід Таїровської селищної ради про те, що вона листом від 19.03.2019 № 265 повідомила ТОВ «Санрайс-Юг» про неможливість розірвання договору оренди в односторонньому порядку, оскільки протокольною ухвалою від 14.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про долучення письмових доказів до матеріалів справи відповідно до частини восьмої статті 80, частини другої статті 118 Господарського кодексу України. Відмовлено у визнанні причин несвоєчасного подання та приєднані письмових доказів – копій з копій листів Таїровської селищної ради на адресу ТОВ «Санрайс-Юг» вих. № 265 від 19.03.2019 та вих. № 895 від 19.08.2019.

Окрім того, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР).

Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами першою, другою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Отже, питання про відмову ТОВ «Санрайс-Юг» від права оренди земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, повинно було бути розглянуто на пленарному засіданні Таїровської селищної ради. Однак, це питання на розгляд сесії ради не виносилося та не розглядалося, що не заперечується й самим Відповідачем.

Неприйняття Таїровською селищною радою рішення зі звернення ТОВ «Санрайс-Юг» протягом тривалого часу, а саме, з 04.03.2019, є незаконною бездіяльністю Відповідача, що порушує права Позивача на припинення відповідних правовідносин.

При цьому суд наголошує, що право орендаря на відмову від оренди земельної ділянки не ставиться законом в залежність від належного виконання ним будь-яких зобов`язань, передбачених договором. Наявність заборгованості з орендної плати та/або порушення орендарем передбаченого договором функціонально-цільового використання земельної ділянки не є перешкодою ані для відмови орендаря від права користування земельною ділянкою, ані для прийняття орендодавцем відповідного рішення та юридичного оформлення такої відмови. Окрім того, юридичне оформлення відмови орендаря від права користування земельною ділянкою не припиняє його обов`язку щодо повного погашення існуючої заборгованості та не позбавляє орендодавця права на судовий захист прав, які виникли на підставі договору.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльності Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області щодо неприйняття рішення про припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Санрайс-Юг» (Ідентифікаційний код 33140932, 65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м "Совіньйон", провулок Південносанаторний, 2) земельною ділянкою площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , переданою у користування ТОВ «Санрайс-Юг» на підставі Договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008 та Додаткової угоди до нього від 11.06.2015.

Згідно із пунктами 6, 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, зміна і припинення правовідношення.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Суд враховує висновок викладений Верховним Судом у пункті 21 постанови від 09.04.2019 у справі № 910/3359/18, про те, що згідно з пунктом 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 11 частини другої статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення (припинення господарських правовідносин).

У даному випадку внесення змін до договору в редакції запропонованій Позивачем має своїм наслідком припинення правовідносин щодо оренди конкретної сформованої земельної ділянки, а саме, ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд не приймає довід Відповідача про неправильність виконаного Позивачем розрахунку зміненого розміру орендної плати на підставі неналежної нормативної грошової оцінки за 2015 рік за наявності більш нової. Адже, у Заяві про зміну предмету позову від 31.03.2021 (вхід. від 01.04.2021 № 8938/21) в редакції запропонованих Позивачем змін до Договору від 09.07.2008 йдеться про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1858 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1401, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , визначену згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданим Міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.01.2021.

Відповідно до вказаного Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.01.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1858 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1401, становить 3 293 059,83 грн. /т. І а.с. 132/.

На підставі саме цієї суми Позивачем й зроблені розрахунки розміру орендної плати у запропонованих змінах до Договору від 09.07.2008 із дотриманням пропорцій для періодів будівництва та після введення в експлуатацію, попередньо визначених Додатковою угодою від 11.06.2015 до Договору від 09.07.2008.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про припинення правовідносини щодо користування земельною ділянкою, площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , що виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008, шляхом внесення змін до указаного договору оренди шляхом викладення пунктів 1.1, 2.1, 3.2.1, 3.2.2 вказаного договору оренди в редакції Позивача.

Щодо позовної вимоги про визнання відсутності з 25.03.2019 у Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області прав і кореспондуючих їм обов`язків орендодавця земельної ділянки, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пункті 6.12 постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, згідно із якими, відповідно до норм статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав. За висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність. Велика Палата Верховного Суду погоджується з такими висновками і вважає, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Також, суд враховує й висновок, викладений у пункті 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17, згідно із яким, звертаючись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав орендодавця на одержання орендної плати. Водночас відповідно до абзацу 2 частини другої статті 20 Господарського кодексу України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.

Суд враховує й висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, зокрема, у пунктах 59, 60, 64, 71, згідно із якими, задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

Отже, у наведених постановах від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про належність такого способу захисту порушеного права як визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку.

Проте, для застосування такого способу захисту потрібним є виникнення відповідних договірних або законних підстав для припинення зобов`язання, як передумови для його застосування.

У справі № 916/1415/19 підставою позову для визнання припиненими договорів іпотеки є припинення іпотеки в минулому відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV внаслідок звернення стягнення на нерухоме майно шляхом його продажу

У справі № 905/2260/17 підставою позову про визнання договору оренди нежитлового приміщення припиненим є закінчення строку його дії.

У справі № 522/1528/15-ц підставою позову є припинення поруки у зв`язку з недотриманням банком строку звернення до суду з вимогами до поручителя.

Тобто, у наведених справах, в яких Великою Палатою Верховного Суду було зроблено вказані висновки, позивачі обґрунтовували необхідність застосування такого способу як визнання відсутності права наявністю відповідних договірних або законних підстав для припинення зобов`язання.

Як вже зазначалося, відповідно до висновків викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17 та від 12.06.2020 у справі № 480/303/19, добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди. У даних спірних відносинах така відмова є підставою для внесення змін до Договору від 09.07.2008.

Отже, для припинення у Таїровської селищної ради прав і кореспондуючих їм обов`язків орендодавця земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, необхідним є наявність такої підстави як внесення відповідних змін до Договору від 09.07.2008.

Згідно із частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

При цьому, суд також враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у пункті 51 постанови від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, згідно із яким, зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Отже, з огляду на відсутність на момент ухвалення рішення у цій справі відповідних договірних або законних підстав для припинення зобов`язання за Договором від 09.07.2008 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання відсутності з 25.03.2019 у Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області прав і кореспондуючих їм обов`язків орендодавця земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008, в тому числі права на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Санрайс-Юг» орендної плати за користування указаною земельною ділянкою.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, частиною другою статті 19 Конституції України, пунктом 6 частини першої статті 3, частиною першою статті 8, частинами першою, третьою статті 12, частиною першою статті 15, частиною першою, пунктами 1, 6, 7, 10 частини другої статті 16, частиною першою статті 626, частиною першою статті 627, частинами першою, другою статті 651, частиною третьою статті 653, частиною другою статті 792 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою статті 20 Господарського кодексу України, частиною першою статті 93, пунктом «а» частини першої статті 141, частинами третьою, четвертою статті 142 Земельного кодексу України, частиною першою статті 1, частиною другою статті 4, статтями 13, 30, 31, частинами першою, другою статті 32 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, частиною першою статті 10, пунктом 34 частини першої статті 26, частинами першою, другою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, статтями 2, 5, 11, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області щодо неприйняття рішення про припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю “Санрайс-Юг” (Ідентифікаційний код 33140932, 65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м “Совіньйон”, провулок Південносанаторний, 2) земельною ділянкою площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , переданою у користування ТОВ “Санрайс-Юг” на підставі Договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008 та Додаткової угоди до нього від 11.06.2015.

3. Припинити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , що виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008, шляхом внесення змін до указаного договору оренди шляхом викладення пунктів 1.1, 2.1, 3.2.1, 3.2.2 указаного договору оренди в наступній редакції:

“ 1.1 Орендодавець – Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області передає, а Орендар – Товариство з обмеженою відповідальністю “Санрайс-Юг” приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1858 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:008:1401, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , для розміщення та обслуговування торгово-виставочного комплексу.

2.1 В оренду передається земельна ділянка категорії земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,1858 га, в тому числі 0,1858 га - інші.

3.2.1 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1858 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:008:1401, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка є об`єктом оренди за цим договором згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданим Міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.01.2021 складає:

- на період будівництва 658 611,97 грн. (шістсот п`ятдесят вісім тисяч шістсот одинадцять гривень 97 копійок);

- після введення в експлуатацію 3 293 059,83 грн. (три мільйони двісті дев`яносто три тисячі п`ятдесят дев`ять гривень 83 копійки).

Встановити орендну плату за земельну ділянку площею 0,1858 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:008:1401, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 3 відсотків у рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що дорівнює трикратному розміру земельного податку за земельну ділянку, яка у грошовому виразі становить: на період будівництва - 19758,36 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 36 копійок) у рік, після введення в експлуатацію - 98791,80 грн. (дев`яносто вісім тисяч сімсот дев`яносто одна гривня 80 копійок) у рік.

3.2.2 Орендна плата сплачується Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі: на період будівництва - 1646,53 грн. (одна тисяча шістсот сорок шість гривень 53 копійки), після введення в експлуатацію - 8232,65 грн. (вісім тисяч двісті тридцять дві гривні 65 копійок) і вносяться Орендодавцеві у безготівковій формі за наступними реквізитами оплати:

Одержувач платежу - Казначейство України;

Код одержувача за ЄДРПОУ 37607526;

Рахунок одержувача UA668999980334179812000015600;

Банк одержувача - ГУК в Одеській області;

Код банку 828011;

Код бюджетної класифікації платежу 18010600;

Призначення платежу: “Орендна плата за землю з юридичних осіб для Таїровської селищної ради згідно договору оренди земельної ділянки (вказується дата укладання договору та податковий період, за який орендарем вноситься орендна плата), без ПДВ”.

4. Стягнути з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 05582159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Санрайс-Юг” (65037, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м “Совіньйон”) витрати на сплату судового збору в розмірі 4 204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.).

5. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Санрайс-Юг” до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області в частині визнання відсутності з 25 березня 2019 року у Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області прав і кореспондуючих їм обов`язків орендодавця земельної ділянки площею 1,8142 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1402, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.07.2008, в тому числі права на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю “Санрайс-Юг” орендної плати за користування указаною земельною ділянкою.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 01 липня 2021 р.

Суддя Ю.А. Шаратов