Рішення № 98041448, 01.06.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.06.2021Справа № 910/4739/21Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (просп. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 30115243) до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, м. Київ, 04210, код ЄДРПОУ 32404600) про стягнення 7697,71 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (далі - відповідач) про стягнення 7697,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу №AZ14-1141162 від 25.08.2020 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Volkswagen TRANSPORTER" реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку з чим позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7275, 54 грн основного боргу, 203, 64 грн пені, 168, 28 грн інфляційних втрат та 50, 22 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначити строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, так ухвала суду про відкриття провадження від 01.04.2021 отримана позивачем - 13.04.2021 та відповідачем - 14.04.2021.

16.04.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторно-транспортного страхового бюро України надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо страхового полісу серія АО3733805.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що якщо до розгляду справи у порядку спрощеного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2019 року між ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного комплексного страхування AZ14-1141162 (надалі - «Договір»), предметом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу. Згідно умов даного договору було застраховано ризик настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля марки "Volkswagen TRANSPORTER" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

20.08.2020 року в м. Черкаси, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля «Ford C-Max державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . та автомобіля "Volkswagen TRANSPORTER" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Volkswagen TRANSPORTER " державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахований позивачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ТАС".

За взаємною згодою водії транспортних засобів склали повідомлення про ДТП (Європротокол), який визнається судом як належний та допустимий доказ у справі, в силу вимог пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України.

Дослідивши зазначене повідомлення про ДТП (Європротокол), суд зазначає, що він складений обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди в частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми, водій автомобіля державний реєстраційний номер НОМЕР_4 визнав свою вину у скоєнні ДТП, учасниками ДТП зафіксовано механічні пошкодження автомобілів, будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі відсутні.

Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння. Водій автомобіля «Ford C-Max державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 ., визнав свою вину у вчиненні ДТП, яке відбулось 20.08.2020, про що міститься відмітка в пункті 14 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № б/н від 20.08.2020 (європротокол) є належним доказом, який підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди.

Суд зазначає, що відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У зв`язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства, і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв`язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Ford C-Max державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 застрахована відповідачем на підставі полісу серії АО3733805 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить - 130000 грн, франшиза - 00 грн, діючий станом на 20.08.2020).

За наслідками ДТП складено акт огляду транспортного засобу від 21.08.2020 - автомобіля «Ford C-Max державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складений ОСОБА_3 .

Відповідно до ремонтної калькуляції № 18089_34 від 21.08.2020 року, яка складена із застосуванням авторизованого програмного комплексу «Audatex», яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen TRANSPORTER» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 7 275, 54 грн. (з яких 2 586,94 грн. - це податок на додану вартість) .

Зазначена вище подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, відповідно до умов Договору страхування ПрАТ «СК «ТАС» (далі-позивач) здійснило виплату страхового відшкодування» у відповідності до умов Договору за відновлювальний ремонт автомобіля «Volkswagen TRANSPORTER» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі: 7 275,54 грн на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується страховим актом №18694/34/920 від 25.08.2020 року за платіжним дорученням № 120062 від 26.08.2020.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.

Відповідно до відомостей з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки автомобіля «Ford C-Max державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», страховик є діючим членом МТСБУ до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АО 3733805 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 130000 грн 00 коп., франшизи - 0.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 25.09.2020 року направив заяву про виплату страхового відшкодування № 02070/9220 в порядку регресу.

16.10.2020 року від ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на адресу АТ «СГ «ТАС» надійшло повідомлення про виплату страхового відшкодування вих.№51-6380 від 16.10.2020 р. по зазначеній справі, однак станом на момент подання позову страхове відшкодування не виплачене, що змусило АТ «СГ «ТАС» звернутись за захистом своїх прав до суду.

Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю автомобіля «Ford C-Max державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власнику автомобіля "Volkswagen TRANSPORTER" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та/або позивачу матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, розглянувши надані документи і матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС» (далі-позивач) набуло право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки автомобіля «Ford C-Max державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АО 3733805, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу марки, власнику автомобіля марки автомобіля "Volkswagen TRANSPORTER" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи встановлений судом розмір страхового відшкодування, який перейшов до відповідача на праві зворотної вимоги, визначені полісом серія АО 3733805 розміри лімітів відповідальності та франшизи (0 грн.), відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 7 275, 54 грн.

За таких обставин, звернення Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС» з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення сплаченого страхового відшкодування на суму 7 275, 54 грн є правомірними та обґрунтованим.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 203, 67 грн пені, 168, 28 грн інфляційних втрат та 50, 22 грн 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно із ч. 5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Частиною 2 вказаної статті внормовано, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

При цьому, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» внормовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

В ч. 2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Заяву позивача про виплату страхового відшкодування відповідач фактично отримав 30.09.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено, що відповідач повинен був здійснити страхове відшкодування у строк до 30.12.2020 включно. Отже, починаючи з 30.12.2020 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання. Кінцевим строком нарахування позивачем пені є 18.03.2021.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 203,67 грн, суд встановив, що він є арифметично невірним, таким чином, здійснивши власний перерахунок, суд прийшов до висновку, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 191, 74 грн. Суд відмовляє в частині стягнення 11,93 грн пені з відповідача.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 168, 28 грн та 3% річних у розмірі 50, 22 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.

Перевіривши заявлену до стягнення суму 3% річних, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки за перерахунком суду, сума 3 % річних становить у розмірі 47, 24 грн.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 294, 83 грн інфляційних втрат. Водночас, оскільки позивач заявив до стягнення 168, 28 грн, то відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення суми більшої ніж заявлено позивачем до стягнення.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму страхового відшкодування.

Враховуючи те, що заявлена до стягнення сума страхового відшкодування підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми або обґрунтованих заперечень щодо розміру страхового відшкодування, з огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС".

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, м. Київ, 04210, код 32404600) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (просп. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03062, код 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 7 275 (сім тисяч двісті сімдесят п`ять) грн. 54 коп, суму пені у розмірі 191 (сто дев`яносто одна) грн. 74 коп., суму 3% річних у розмірі 47 (сорок сім) грн. 24 коп, суму інфляційних втрат у розмірі 168 (сто шістдесят вісім) грн 28 грн та судовий збір у розмірі 2265, 60 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) грн 60 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2021

Суддя Н.І. Ягічева