Рішення № 98040956, 22.06.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 червня 2021 року Справа № 924/1413/20

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс",

про стягнення 200262,20 грн. безпідставно набутих коштів,

Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Коритан Л.Ю.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Гудков М. В. посвідчення № 059376 від 25.01.2021;

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

Суть спору: 29.12.2020 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" безпідставно набутого (отриманого) майна - надміру сплачені кошти за договором №ПК-16285 від 10.10.2018 в сумі 200262,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2021 відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 09.02.2021. У підготовчих засіданнях 09.02.2021 та 24.02.2021 оголошувались перерви.

02.02.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 12 від 27.01.2021, в якому зазначено, що відповідач позов заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним. З твердженнями прокурора щодо безпідставно набутого майна (коштів) відповідачем не погоджуються, оскільки правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція, одностороння реституція законом не передбачена. Позивачем сплачено кошти за договором не в повному обсязі, а відповідачем поставлено товар також не в повному обсязі, тобто має місце неналежне виконання умов договору сторонами, а тому підстави для стягнення з відповідача заявленої прокурором суми коштів відсутні, оскільки договір № ПК-16285 від 10.10.2018 є чинним (діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань). Відповідач вважає, що підстави для звернення прокурором з позовом на підставі ст. 1212 ЦК України відсутні, оскільки предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальним інститутом цивільного права, а у даній справі правовідносини сторін виникли на підставі договору, який є діючим. Не погоджується відповідач і з розрахунком ціни позову, оскільки стверджує, що позивачем отримано бензину 63660 літрів, а не 63650 літрів. Крім того, відповідач вважає прокурора неналежним позивачем, оскільки вимога про застосування недійсності правочину може бути заявлена однією із сторін правочину, чи іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено. Відповідач звертає увагу, що прокурором не обґрунтовано в чому саме полягає «інтерес держави» як такий та в чому полягає порушення або загроза порушення цього самого інтересу, просить суд у задоволенні позову відмовити.

09.02.2021 від прокурора надійшла відповідь на відзив № 15/2-862-20 від 08.02.2021, в якій зазначено, що особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Щодо правильності обрахунку, то прокурор зазначає, що згідно інформації позивача було здійснено оплати за бензин в розмірі 1996444,20 грн., за дизпаливо - 215821,60 грн. Поставлено бензину 63650 л. на суму 1815298 та дизпалива 7280 л. на суму 196705,60 грн. Отже, замовником безпідставно надміру сплачено 200262,20 грн. коштів, які підлягають поверненню. Прокурор просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.03.2020 справу №924/1413/20 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Волинської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2021 справу № 924/1413/20 розподілено судді Вороняку А. С.

Ухвалою суду від 05.04.2021 було прийнято справу №903/61/21 до розгляду спочатку; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.04.2021.

У судовому засіданні 21.04.2021 суд ухвалив на місці відкласти підготовче засідання на 19.05.2021.

У судовому засіданні 19.05.2021 суд ухвалив на місці відкласти підготовче засідання на 02.06.2021.

01.06.2021 від відповідача надійшло клопотання № 69 від 01.06.2021, що просять підготовче засідання проводити без їхньої участі. Додатково зазначають, що з позовними вимогами не погоджуються, позов необґрунтований та не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні 02.06.2021 судом розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі від 16.02.2021 та ухвалено на місці відмовити у його задоволенні через безпідставність.

02.06.2021 суд ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.06.2021

В судовому засіданні 22.06.2021 прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 22.06.2021 не прибули, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Факт належного повідомлення відповідача підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301039615422 від 09.06.2021.

Позивачу ухвала від 02.06.2021 була направлена на офіційну електронну пошту.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору, -

встановив:

У серпні 2018 року Хмельницьким обласним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Хмельницької обласної ради, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Хмельницької обласної ради (надалі - замовник) на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2018-08-30-000820-с (лот 1) про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09130000-9 - нафта і дистиляти ( бензину марки А-92 - 70000 літрів, дизельного палива - 8000) та відомості про укладення 10.10.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОТРЕЙД РЕСУРС» (надалі – учасник) договору № ПК-16285 про закупівлю вказаних товарів (далі Договір)(а.с. 11-14).

Відповідно до п. 1.1.Договору учасник зобов`язується протягом 2018 року поставити замовнику товари, зазначені в специфікації, а замовник-прийняти та оплатити такі товари.

Найменування товарів: Лот 1- бензин марки А-92 у кількості 70000 літрів, дизельне паливо 8000 літрів (п. 1.2. Договору).

Відповідно до специфікації на закупівлю вартість бензину марки А-95 становить 1996400 грн., дизельного палива - 216160 грн. (а.с. 25).

Загальна вартість товарної продукції, яку учасник зобов`язувався поставити замовнику згідно даного Договору (включаючи ПДВ) складає 2212560 гривень.

16.10.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до істотних умов договору № ПК-16285, а саме: в п. 3.1 Договору № ПК-16285 (Лот 1) від 10.09.2018 змінено ціну за одиницю товару та кількість товару: бензин марки А-92 - 63 460 літрів на суму 1 990 740,20 грн. (ціна за одиницю товару-31,37 грн.), дизельне паливо 7080 літрів на суму 210417,60 грн. (ціна за одиницю товару -7080 грн.) (а.с.16).

Тобто фактично зменшено кількість предмету закупівлі, а саме бензину марки А-92 на 6350 л. та дизельного палива на 720 л.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2020 у справі № 924/1240/18 додаткову угода №1 від 16.10.2018, якою внесено зміни до основного договору № ПК-16285 від 10.10.2018 - визнана недійсною.

Постановою Північно-західного апеляційного суду від 01.12.2020 рішення Господарського суду Хмельницької області залишено без змін.

Суди дійшли висновку про те, що відповідачами, всупереч інтересам держави, без будь-яких належним на те підстав, положенням пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та положенням укладеного договору № ПК-16285 від 10.10.2018, укладено додаткову угоду № 1 від 16.10.2018, згідно з якою суттєво зменшено обсяги пального, що планується закупити, а саме: бензину марки А-92 на 6340 літрів та дизельного палива на 720 літрів, та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.

Постановою Верховного Суду від 18.03.2021 рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі N 924/1240/18 змінено, виключивши з їх мотивувальних частин посилання на статтю 207 Господарського кодексу України. В іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 924/1240/18 залишено без змін.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до п. 6 Договору, учасник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та притінення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Окрім того, згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України(далі – ГК України) якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначені вище положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином та про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Згідно ч.1 cт. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Прокурор зазначає, що згідно інформації Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Хмельницької обласної ради (листи № 1113 від 16.12.2020 та № 1129 від 22.12.2020 (а.с. 44-50)), замовником на виконання п.п. 6.1.1. п. 6 Договору проведено наступні оплати: за бензин марки А- 92 перераховано 1996444,20 грн. та за дизельне пальне - 215821,60 грн. Водночас, упродовж дії Договору, на виконання п.п. 6.1.1. п. 6 Договору, ТОВ «НАФТОТРЕЙД РЕСУРС» поставлено бензину марки А-92 - 63 650 літри (сума до оплати відповідно до умов основного договору - 1815 298 гривень) та дизельного палива - 7280 літр (сума до оплати за умовами основного договору - 196705,60 гривень).

Разом з тим, судом було досліджено видаткові накладні №№ 616997 від 29.10.2018, 600535 від 11.10.2018, 609483 від 25.10.2018, 602911 від 17.10.2018, та платіжні доручення №1595 від 30.10.2018, №1500 від 16.10.2018, №1501 від 17.10.2018, №1502 від 26.10.2018 (а.с. 46-68) та встановлено, що відповідачем поставлено позивачу не 63650 літрів бензину, як зазначає прокурор, а 63660 літрів (на 10 літрів більше) та 7280 літрів дизпалива, всього – на суму 2012288,80 грн.

Сума до сплати за цінами Договору становить: за дизельне пальне - 195705,60 грн. (за ціною 27,02 за 1 л.), за бензин - 1815583,20 грн. (за ціною 28,52 грн. за 1 л.).

Позивачем сплачено відповідачу всього на суму 2212265,80 грн.

Отже, враховуючи визнання недійсною додаткової угоди №1 від 16.10.2018 до Договору, позивачем надміру сплачено відповідачу 199977 грн. (2212265,80 грн. - 2012288,80 = 199977 грн.).

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві, суд зазначає таке.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 по спарві № 922/3112/17 викладено висновок, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів відповідача про те, що прокурором не доведено підстав для представництва та обґрунтовано в чому саме полягає «інтерес держави», в чому полягає порушення або загроза порушення цього інтересу, суд зазначає таке.

Комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради» є стороною договору та одержувачем державних коштів. Вказана закупівля здійснювалась за державні кошти. Оскільки за час дії Договору постачальником поставлено значно меншу кількість товару, що створило перешкоди в реалізації закладом охорони здоров`я своїх завдань та функцій та не відповідає державному інтересу.

Відповідно до листа №1129 від 22.12.2020 надісланого на адресу Хмельницької обласної прокуратури, комунальне підприємство повідомило, що подальші заходи в судовому порядку щодо допоставки товару не вживатимуться, що свідчить про можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу.

Крім того, у разі встановлення судом відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких випадках виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду), а не відмова у задоволенні позову, як зазначає відповідач у своєму відзиві.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.

У даному випадку суд вважає, що прокурором доведено підстави для представництва та обґрунтовано порушення інтересів держави.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України(далі – ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки додаткова угода №1 від 16.10.2018, якою внесено зміни до основного договору № ПК-16285 від 10.10.2018, визнана недійсною рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2020, залишеним в силі постановою Північно-західного апеляційного суду від 01.12.2020 у справі № 924/1240/18 та постановою Верховного Суду від 18.03.2021, ціна фактично поставленого за договором № ПК-16285 пального складає 2012288,80 грн., Комунальним некомерційним підприємством «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Хмельницької обласної ради безпідставно перераховано, а ТОВ «НАФТОТРЕЙД РЕСУРС» безпідставно набуто кошти(майно) у сумі 199977 грн. відповідно до договору № ПК-16285 від 10.10.2018, враховуючи те, що прокурором невірно зазначено об`єм отриманого позивачем бензину (не 63650 літрів бензину, як зазначає прокурор, а 63660 літрів (на 10 літрів більше)), суд прийшов до висновку, що позовні вимоги першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" про стягнення 200262,20 грн. безпідставно набутих коштів підлягають до задоволення частково. Із відповідача на користь позивача слід стягнути 199977 грн безпідставно набутих коштів, а в позові про стягнення 285,20 грн. слід відмовити через безпідставність.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, з відповідача належить стягнути 2999,65 грн. судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині сплати судового збору залишаються за прокурором

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 33680859) на користь Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1, код ЄДРПОУ 26514713) 199977 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят сім грн. 00 коп.) безпідставно набутих коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 33680859) на користь Хмельницької обласної прокуратури (провулок Військоматський, 3 м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 ) 2999,65 грн. судового збору.

4. У задоволенні позову першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" в частині стягнення 285,20 грн. безпідставно набутих коштів – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено

02.07.2021

Суддя А. С. Вороняк