Ухвала суду № 98040325, 01.07.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/708/18

№ провадження 2/646/68/2021

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

"01" липня 2021 р. м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Шелест І. М.,

за участю секретаря – Коммунарової А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 до ТзОВ «Кей-Колект», місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 69, ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємець Івана Олександровича, місцезнаходження: АДРЕСА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,-

у присутності представника відповідача – адвоката Колосова А.В.

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до суду, в якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.01.2018, укладений між ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ємець І.О. (реєстровий номер 457); скасувати записи за проведену державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

28.02.2018 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на об`єкти нерухомості, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку площею 0,0920 га, цільове призначення - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 6310138800:09:052:0004, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - шляхом заборони на їх відчуження.

05.03.2018 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М. відкрито загальне провадження у справі, витребувано докази та призначено підготовче засідання.

29.03.2018 на виконання ухвали суду приватний нотаріус Ємець І.О. надав суду витребувані копії документів та договору купівлі-продажу від 31.01.2018.

06.04.2018 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник ТОВ «Кей-Колект» О.Л. Рудницька просила суд відмовити у задоволені позову ОСОБА_1

06.04.2018 від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

21.06.2018 ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про витребування додаткових доказів по справі.

21.01.2021 ухвалою суду було закрито підготовчий розгляд та призначено до судового розгляду по суті.

Сього числа, позивач ОСОБА_1 та його представник повторно до суду не з`явилися, з невідомих причин, про розгляд справи повідомлялися.

Представник відповідача ТОВ «Кей-Колект» Колосов А.В. у судовому засіданні питання щодо залишення позову без розгляду залишив на розсуд суду.

Інші учасники розгляду справи до суду не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судові засідання, призначені на 10.07.2019, 18.12.2019, 13.04.2020, 04.06.2020, 22.09.2020, 21.01.2021, 15.04.2021 та 01.07.2021 позивач та його представник ОСОБА_4 не з`явилисявісім разів з різних причин (зайнятістю адвоката в іншій справі, 6 заяв про перенесення справи у зв`язку із карантином, хворобою ОСОБА_5 ).

Сього числа, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання позивач ОСОБА_1 про причини неявки суду не повідомив.

У судове засідання, призначене на 01.07.2021 представник позивача не з`явилася також.

Таким чином, належним чином повідомлений позивач двічі поспіль не з`явився в судове засідання.

Неявки позивача у судові засідання суттєво продовжили розгляд даної справи, а неможливість судового розгляду зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони процесу – позивача (її представника).

Суд зазначає, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України на учасників судового процесу та їхніх представників покладається обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі “Каракуця проти України”).

Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов`язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вамагається особлива сумлінність. Позивач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, суд, на який покладено обов`язок керування справою, зобов`язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі, передбачені законодавством, процесуальні механізми.

Так, у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Також відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20) вказано, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, враховуючи обставини справи, неодноразове відкладення судом справи з наданням позивачу можливості вчинення необхідних дій, враховуючи тривалість судового розгляду, суд вважає, що рівень доступу до правосуддя, наданий позивачу був достатнім для забезпечення його права на суд, судом були вжито всіх залежним від нього засобів для сприяння позивачу у здійсненні його процесуальних прав. А обставинами, що перешкоджають своєчасному розгляду і вирішенню даної справи є поведінка самого позивача (її представника), а точніше його бездіяльність.

На підставі вищевикладеного, враховуючи повторну неявку у судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважних причин, суд доходить висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, у даній цивільній справі, за заявою позивача, судом було постановлено 28.02.2018 ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомості, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку площею 0,0920 га, цільове призначення - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 6310138800:09:052:0004, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - шляхом заборони на їх відчуження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно із ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача, суд вважає, що є всі підстави для скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, ст. 158, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 260, 261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТзОВ «Кей-Колект», ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємець Івана Олександровича, про визнання недійсним договору купівлі-продажу - залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.02.2018 року, а саме скасувати арешт на об`єкти нерухомості, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку площею 0,0920 га, цільове призначення - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 6310138800:09:052:0004, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - шляхом заборони на їх відчуження.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.07.2021.

Суддя Шелест І. М.