Рішення № 98039648, 02.07.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3480/21

Провадження № 2-о/639/90/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання – Пивоварова Т. В.,

за участю представника заявника – адвоката Микитюка В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/3480/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту спільного проживання,

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Микитюка В. О., який діє на підставі ордеру, звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом на день смерті останнього – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина. Заявник звернулась до Пенсійного фонду України, де їй пояснили, що для одержання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю їй необхідно надати підтвердження сумісного проживання з її батьком, ОСОБА_2 , на момент смерті. Без підтвердження факту сумісного проживання ОСОБА_1 не може отримати недоодержану суму пенсії в разі смерті батька. Померлий мав захворювання – змішана енцефалопатія з підкорковим синдромом, церебральний атеросклероз, у зв`язку з чим заявник проживала разом зі своїм батьком, оскільки він потребував постійного стороннього догляду. Однак, заявник ОСОБА_1 та ї батько ОСОБА_2 були зареєстровані за різними адресами, тому неможливо отримати довідку на підтвердження факту сумісного місця проживання. На підставі викладеного заявник вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

28.04.2021 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято заяву до розгляду, відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання (а.с. 34).

Представник заявника у судовому засіданні підтримав заяву про встановлення факту спільного проживання в повному обсязі та просив її задовольнити.

Заінтересованою особою надано заяву щодо розгляду справи без участі представника ГУ ПФУ в Харківській області (а.с. 42).

Суд, вислухавши представника заявника, показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Палацом новонароджених м. Харкова 08.08.1972, актовий запис № 7479 (а.с. 8).

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Палацом «Жовтневий» м. Харкова 17.07.1993, вбачається, що ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 , про що 17 липня 1993 року в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний запис за № 572. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині « ОСОБА_8 » (а.с. 9).

Отже, заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , 1947 року народження, встановлено діагноз «змішана енцефалопатія ІІ ст. з підкорковим синдромом, церебральний атеросклероз», що підтверджується копією відповідної довідки лікаря невропатолога з амбулаторної картки № 259097 та копією висновку магнітно-резонансної томографії № 0000041332020 від 18.02.2020 (а.с. 27, 26).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 11 грудня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 20028 (а.с. 28).

Заявник звернулась до Пенсійного фонду України, де їй повідомили, що для одержання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю їй необхідно надати підтвердження сумісного проживання з її батьком, ОСОБА_2 на момент його смерті. Без підтвердження факту сумісного проживання ОСОБА_1 не може отримати недоодержану суму пенсії в разі смерті батька.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

На момент смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в своєму помешканні по АДРЕСА_2 , що також вбачається з інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова. Разом з ОСОБА_2 на час його смерті також проживала без реєстрації за вказаною адресою заявник ОСОБА_1 , яка доглядала батька.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», наведений у ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом не є вичерпним. За наявності умов суд може встановити й інші факти, що мають юридичне значення.

Приписами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, заява розглядається в порядку окремого провадження.

Оскільки встановлення даного факту для заявника має юридичні наслідки, у виді отримання недоодержаної пенсії батька, яку він не встиг отримати в зв`язку зі смертю, а встановити його іншим шляхом неможливо, суд вправі встановити даний факт у судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно абз. 4 п. 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007, підтвердженням того, що особа перебувала на утриманні, є довідка уповноваженого органу з місця проживання (реєстрації) про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. Факт перебування на утриманні також може бути встановлений за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

З довідки директора ПП "Ясен" ОСОБА_9 від 30.06.2021, виданої на запит адвоката Микитюка В.О., вбачається, що ОСОБА_2 за станом здоров`я потребував необхідності в сторонньому догляді( сторонньої допомоги).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 пояснили, що перебувають у сімейних відносинах із заявником та померлим ОСОБА_2 . Внаслідок стану здоров`я ОСОБА_2 потребував постійного нагляду, у зв`язку з чим з березня 2020 року по дату його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 постійно проживала його донька, ОСОБА_1 .

Таким чином, факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з її батьком – ОСОБА_2 , на момент смерті останнього, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, а встановлення даного факту має юридичне значення, оскільки необхідне заявнику для одержання недоотриманої пенсії.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 265, 293, 294, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 29 Цивільного кодексу України, ст. 3 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту спільного проживання – задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 на момент смерті батька – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом з ним в АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, адреса місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.

Повне рішення складено 02.07.2021.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк