Рішення № 98039461, 24.06.2021, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/1199/20

Провадження № 2/417/33/21

РІШЕННЯ

Іменем україни

"24" червня 2021 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шкирі В. М.,

за участю секретаря Грибєнік О.В.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Марківка Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Марківська багатопрофільна лікарня Марківської селищної ради" про вилучення недостовірної інформації,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Марківська багатопрофільна лікарня Марківської селищної ради" про вилучення недостовірної інформації - заяви ОСОБА_2 від 25.09.2019.

Заява мотивована тим, що з ОСОБА_2 він перебуває у шлюбі з 15.11.2010, в шлюбі ОСОБА_2 скритна щодо своїх планів і намірів, які стосуються її відносин з чоловіком. Вона багато раз вступала в зговор з лікарем-психіатром ОСОБА_3 з метою нанести моральну і фізичну шкоду в з помсту чи з інших мотивів шляхом поширення про нього завідомо неправдивих відомостей.

25.09.2019 року дружина звернулася до лікаря-психіатра ОСОБА_3 із заявою, в якій просила відвідати її чоловіка у зв`язку з тим, що в його поведінці спостерігається неадекватне відношення до неї та до онука, на її неодноразові умовляння приймати підтримуюче лікування категорично відмовляється. Як , жінка вона переживає за те, щоб його стан не загострився і не було проявів агресивної поведінки по відношенню до неї та внука.

Позивач вважає, що заява не містила відомостей, та підстав встановлених в ст.11 Закону України "Про психіатричну допомогу" для його огляду. Проте, лікар-психіатр прийняв таку заяву та пізніше провів примусовий психіатричний огляд вколовши йому психотропну речовину клопіксол депо проти його волі до згоди, під загрозою звернення до суду із вимогою про примусову амбулаторну психіатричну допомогу протягом 6 місяців, при цьому послався на цю заяву, як підставу такого огляду.

Також позивач вказує, що ця заява з неправдивими відомостями приєднана до медичної картки, вона зберігається довічно ї створює негативне враження про нього довічно, а тому просить суд вилучити недостовірну інформацію про нього в виді заяви ОСОБА_2 від 25.09.2021 до лікаря-психіатра ОСОБА_3 та передати її йому.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з мотивів та підстав зазначених в позові та просив їх задовільнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надавалося. Суд без виходу до нарадчої кімнати постановив розглянути справу без участі представника відповідача.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву у якому вказано, що позовні вимоги не визнаються, оскільки заява ОСОБА_2 складена відповідно до правил документообігу, відображає мету та побажання заявника, містить належну інформацію про поведінку ОСОБА_1 , що стало підставою подальших дій лікаря - психіатра. Вказують, що ст.11 розділу Закону України "Про психіатричну допомогу", передбачено, що отримання лікарем-психіатром лікувального закладу відповідної заяви, яка містить відомості, що дають достатні підстави для огляду пацієнта. Заява ОСОБА_2 містила обгрунтовані відомості про стан здоров`я, відмову психіатричного лікування та побоювання про те, що ненадання ОСОБА_1 відповідної психіатричної допомоги, завдасть значної шкоди своєму здоров`ю та здоров`ю оточуючих. А відтак заява ОСОБА_2 від 25.09.2021 є достовірним письмовим доказом поведінки ОСОБА_1 , що обгрунтовує подальші дії лікаря психіатра та не може бути вилучена з медичої карти амбулаторного хворого, а відтак просять відмовити в позові.

Суд вислухавши позивача, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини та відповідно них визначив правовідносини.

ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся до суду з цим позовом 03.11.2020 (а.с.1)

Позивачу безстроково встановлено 2 групу інвалідності загального захворювання з 2009 року (а.с.2)

25.09.2019 ОСОБА_2 написала заяву на ім`я лікаря психіатра Марківського РТМО в якій просила відвідати її чоловіка ОСОБА_1 оскільки він неадекватно поводиться відносно неї та їх онука, при цьому категорично відмовляється приймати підтримуюче лікування та вона хвилюється щоб не погіршився його стан та не було необхідності відправляти його примусово на лікування до стаціонару (а.с.3)

17.05.2021 року колегією суддів Луганського апеляційного суд у справі №417/9460/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Марківська багатопрофільна лікарня Марківської селищної ради" про захист права на повагу до приватного і сімейного життя,компенсацію моральної шкоди надано оцінку як заяві ОСОБА_2 від 25.09.2019 так діям лікаря – психіатра ОСОБА_3 27.09.2019 вцілому під час надання психіатричної допомоги позивачу.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

У справі що розглядається предметом позову є вилучення недостовірної інформації у заяві з передачею цієї заяви позивачу.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.4 ст 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Інформація викладена в заяві ОСОБА_2 від 25.09.2019 містить інформацію про неадекватну поведінку позивача відносно неї та онука, а тому вона просила відвідати його на дому лікаря-психіатра.

Позивач вказує, що спірна заява від 25.09.2019 з неправдивими відомостями приєднана до медичної картки, вона зберігається довічно ї створює негативне враження про нього довічно.

Як вже зазначалося судом недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Так ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

А ч.4 ст.82 ЦПК України імперативно встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа ,щодо якої встановлено ц іобставини, якщо інше не встановлено законом .

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питанняміж тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Верховний Суднаголошує, що преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті сам особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюют ьвиключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Так в цивільній справі 417/9460/19 та у цій справі, що розглядається беруть участь ті самі особи та особа, щодо якої встановлено обставини, відтак рішення має преюдиціальне значення у цій справі.

Колегія суддів у постанові від 17.05.2021 надала оцінку заяві ОСОБА_2 від 25.09.2019, яка послугувала вподальшому діям лікаря психіатра 27.09.2019 під час надання психіатричної допомоги позивачу.

А відтак інформація в виді заяви від 25.09.2019 не може бути вилучена, як недостовірна .

Виходячи зі встановлених на підставі належним чином оцінених у сукупності доказів, обставин справи та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору ( має інвалідність 2 групи безстроково), а суд приймає рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.2,10,12,13,81,82 ч.4,89,258,259,263,264,265,268,351,352,354,355, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Марківська багатопрофільна лікарня Марківської селищної ради" про вилучення недостовірної інформації відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 02.07.2021

Суддя В. М. Шкиря