Рішення № 98039060, 29.06.2021, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/270/21

2/195/142/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

29.06.2021 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Омеко М.В., при секретарі Мартиновій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Томаківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Томаківської селищної ради про визнання права власності на нежитлову будівлю в порядку набувальної давності , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Томаківської селищної ради про визнання права власності на нежитлову будівлю в порядку набувальної давності, обґрунтовуючи наступним.

У 1999 році позивач, ОСОБА_1 отримав від громадянки ОСОБА_2 , який був на той час розташований на території Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області. Дане приміщення позивач отримав в користування від ОСОБА_2 за усною домовленістю з нею строком на три місяці.

В свою чергу ОСОБА_2 повідомляла, що отримала вищезазначений ОСОБА_3 в якості майнового паю після розпаювання КСП «Победа» Томаківського району Дніпропетровської області, як колишній член підприємства, яке згодом було ліквідоване в 2000 році, у зв`язку з вступом в дію та виконанням Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Після спливу трьох місяців ОСОБА_2 щодо повернення їй ОСОБА_3 ніяких вимог не пред`явила, та позивач продовжив ним користуватися. Так як позивач був громадянином Вірменії, то він періодично то покидав то повертався до України.

У 2015р. вважаючи, що у нього виникло право набувальної давності ОСОБА_1 звернувся з позовом до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з відповідним позовом до ОСОБА_2 .

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.2015р. У справі №195/54/15-ц, позов ОСОБА_1 був задоволений та визнано за ОСОБА_1 право власності на ОСОБА_3 , що розташований за адресою: Кисличуватська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області, згідно експлікації приміщень Технічного паспорту, виготовленого КП «Томаківське БТІ» ДОР» станом на 12.12.2014 року, загальна площа Корівника «А» становить 652,0 кв. м., і складається з приміщень: тамбур «1» загальною площею 12,0 кв. м.; корівник «2» загальною площею 320,0 кв. м.; корівник «3» загальною площею 320,0 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області №6 від 18.03.2015р. об`єкту нерухомості корівнику літ. «А», загальною площею 652,0 кв.м., була присвоєна адреса: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення 21.04.2015р. було зроблено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію вказаного об`єкту нерухомості за ОСОБА_1 .

Але рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.06.2015р. рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.2015р. було скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2016р. у справі №804/1859/16 було:

скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції Микитюк Юлії Миколаївни від 21.04.2015р. щодо державної реєстрації за громадянином ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна (корівник) загальною площею 652,0 кв.м., який складається із приміщень: тамбур «1» загальною площею 12,0 кв.м., корівник «2» загальною площею 320,0 кв.м., корівник «3» загальною площею 320,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,

скасувано запис про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна (корівник) загальною площею 652,0 кв.м., який складається із приміщень: тамбур «1» загальною площею 12,0 кв.м., корівник «2» загальною площею 320 кв.м., корівник «3» загальною площею 320,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянином ОСОБА_1 .

Але навіть після цього ОСОБА_1 продовжує користуватися вказаним об`єктом нерухомого майна (корівником) загальною площею 652,0 кв.м. Повернути його ніхто не вимагав та не вимагає до сьогоднішнього часу, ні ОСОБА_2 , від якої фактично було отримано корівник в користування, ні Томаківська селищна рада, на території якої знаходиться це нерухоме майно, ні будь-яка третя особа.

Позивач отримуючи корівник від громадянки ОСОБА_2 в 1999 році за усною домовленістю , користувався з 1999 року по теперішній час. Яка повідомила йому що, отримала даний корівник в якості майнового паю після розпаювання КСП «Победа» Томаківського району Дніпропетровської області, як колишній член підприємства, яке було ліквідоване в 2000 році, у зв`язку з вступом в дію та виконанням Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Але через відсутність на сьогоднішній день реєстрації права власності за ОСОБА_2 або будь якою іншою особою, можна дійти висновку, що корівник є фактично річчю безхазяйною, про що наголошувалося у рішенні апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.06.2015р.

Так як власник корівника не відомий та корівник фактично є річчю безхазяйною, то належним відповідачем є виключно Томаківська селищна рада, бо виключно органи, уповноважені управляти майном відповідної територіальної громади, виступають відповідачами у справах за позовними вимогами про визнання права власності за набувальною давністю.

На сьогоднішній день позивач продовжує користуватись даним ОСОБА_3 . Відкрито, не приховуючи факту знаходження майна в його володінні, добросовісно та безперервно (більше десяти років) володіє та користується ним, підтримує його в належному стані, постійно робить в ньому поточний та капітальний ремонти.

У зв`язку з чим звернувся до суду з даними позовними вимогами.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити. Вказують на те, що ОСОБА_1 більше десяти років і на теперішній відкрито користується корівником не приховуючи цього ні від кого. За час його користування жодних претензій, вимог щодо повернення корівника у власність від жодної особи не надходило. В судовому засіданні представник позивача просив долучити до матеріалів справи письмові докази.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, оскільки вважає доводи позивача безпідставними. Щодо клопотання представника позивача про долучення письмових доказів по справі, вважає його таким , що не підлягає задоволенню,так як вони подані поза межами строків передбачених законодавством.

Заслухавши учасників справи, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Заслухавши учасників справи, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно посвідки на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 приїхав на Україну з Вірменії 05.11.2010 року.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.2015р. за ОСОБА_1 було визнано право власності на ОСОБА_3 , що розташований за адресою: Кисличуватська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області, згідно експлікації приміщень Технічного паспорту, виготовленого КП «Томаківське БТІ» ДОР» станом на 12.12.2014 року, загальна площа Корівника «А» становить 652,0 кв. м., і складається з приміщень: тамбур «1» загальною площею 12,0 кв. м.; корівник «2» загальною площею 320,0 кв. м.; корівник «3» загальною площею 320,0 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області №6 від 18.03.2015р. об`єкту нерухомості корівнику літ. «А», загальною площею 652,0 кв.м., була присвоєна адреса: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення 21.04.2015р. було зроблено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію вказаного об`єкту нерухомості за ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом від 21.04.2015р.

Проте рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.06.2015р. рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.2015р. було скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Причиною відмови стало те, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до Посвідки на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства виданої ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач приїхав на територію України з Вірменії на постійне перебування лише 05 листопада 2010 року та звернувся з зазначеним позовом до суду 16 січня 2015 року, тобто встановлений ст. 344 ЦК України строк добросовісного заволодіння чужим майном на час подання позовної заяви ще не минув. Крім того, у рішенні апеляційного суду Дніпропетровської області говорилося про те, що відсутні документи на право власності ОСОБА_2 , а була довідка про те, що вказаний корівник ні за ким не зареєстровано, а отже неможливо дійти висновку про належність відповідача.

Згідно довідки виданої Виконавчим комітетом Томаківської селищної ради гр. ОСОБА_1 дійсно користується будівлею (корівник), який розташований за адресою АДРЕСА_1

з 2010 року та за власний кошт його ремонтує та утримує.

Відповідно до технічного паспорту на корівник, що розташований на території Кисличуватської сільської ради, даний технічний паспорт був виготовлений на замовлення ОСОБА_1 .

Згідно інформаційної довідки виданої Томаківським бюро технічної інвентаризації про те, що корівник загальною площею 652,0 м2 який розташований на території Кисличуватської сільської ради станом на 12.12.2014 року не за ким не зареєстровано.

Відповідно до свідоцтва на право на майновий пай № НОМЕР_2 , котре видане ОСОБА_2 , згідно якого їй належить право на майновий пай, який перебуває у колективному сільськогосподарському підприємстві “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”,вартістю вісім тисяч чотириста тридцять гривен. Термін дії цього свідоцтва 1 рік, дане свідоцтво зареєстровано 10.03.2000 року у Книзі видачі та реєстрів свідоцтв на право на майновий пай за № 195.

У своїй постанові Велика Палата ВС від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 зробила висновок щодо умов набуття права власності за набувальною давністю:

Умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 Цивільного кодексу України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий).

Як встановлено з матеріалів справи на сьогоднішній день позивач продовжує користуватись даним ОСОБА_3 . Відкрито, не приховуючи факту знаходження майна в його володінні, добросовісно та безперервно (більше десяти років) володіє та користується ним, підтримує його в належному стані, постійно робить в ньому поточний та капітальний ремонти.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як встановлено судом в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи,зокрема довідкою селищної ради про добросовісне,відкрите володіння ОСОБА_1 з 2010 року спірним корівником, який на момент заволодіння в 1999 році не був обізнаний про власника майна, який невідомий по теперішній час.

Тобто має місце безтитульне володіння позивачем спірним корівником,більше 10 років , зокрема з 2010 року, з моменту в`їзду ОСОБА_1 в Україну.

Щодо доказів, які були подані представником позивача до суду 14.06.2021 року та 29.06.2021 року року суд, приходить до наступного, відповідно до ч.9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача.

Враховуючи наведене, суд не бере до уваги докази подані представником позивача ОСОБА_4 14.06.2021 року та 29.06.2021 року, що одержані з порушенням порядку встановлених законом відповідно до ст. 78 ЦПК України вважає їх недопустимими.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10,12,13,76,81,141,,258,263-265,273 ЦПК України, 15.16.328, 344 ЦК України, -

ВИРІШИВ :

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до Томаківської селищної ради про визнання права власності на нежитлову будівлю, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на нежитлову будівлю Корівник, загальною площею корівника 652,0 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: М. В. Омеко