Рішення № 98036687, 01.07.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1938/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Бєлостоцькій О.В.,

секретаря Теліціної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 , заінтересована особа – Краматорський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Донецьку, на території тимчасово не підконтрольній українській владі. Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану 23 березня 2021 року йому було відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки на підтвердження факту смерті було надано документ, виданий на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Крім того, він звернувся до відділу РАЦСУ із заявою про видачу дублікату свідоцтва про шлюб, оскільки оригінал був втрачений, а копія не збереглась, на що отримав відмову у зв`язку з тим, що у реєстрі актовий запис про шлюб внесений із помилкою - замість вірного прізвища « ОСОБА_3 » внесено « ОСОБА_4 ». Зазначена помилка призводить до неможливості довести, що він є чоловіком померлої ОСОБА_2 та перешкоджає отриманню ним свідоцтва про смерть дружини.

Заявник ОСОБА_1 просить:

-встановити факт того, що він – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Обичев Молодевицького району Чернігівської області - ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Донецьку.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник заінтересованої особи – Краматорського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

З`ясувавши позицію заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що заявником у справі є ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Макіївка Донецької області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.3).

В паспорті ОСОБА_1 містяться відомості про те, що 24 квітня 1969 року у відділі РАГС Кіровського району м.Макіївки він уклав шлюб із ОСОБА_5 (а.с.3).

З долученої до матеріалів справи копії паспорту громадянки України ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Обичев Молодевицького району Чернігівської області (серія НОМЕР_2 ) вбачається, що 24 квітня 1969 року у відділі РАГС Кіровського району м.Макіївки вона уклала шлюб із ОСОБА_1 , 1950 року народження (а.с.4).

Судом досліджено повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 265, який був складений 24 квітня 1969 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського району м.Макіївки у Донецькій області (а.с.22-23).

Із змісту вказаного вище повного витягу вбачається, що 24 квітня 1969 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського району м.Макіївки у Донецькій області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в Молодевицькому районі Чернігівської області та ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Макіївка (а.с.22-23).

На переконання суду, наведені докази у сукупності доводять факт укладення 24 квітня 1969 року заявником ОСОБА_7 шлюбу із ОСОБА_5 і окрім того, свідчать про допущену у актовому записі про шлюб № 265 від 24 квітня 1969 року помилку у написанні прізвища, яку в теперішній час виправити неможливо.

ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Обичев Молодевицького району Чернігівської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було видано лікарське свідоцтво № 450 від 30 вересня 2020 року з довідкою про причину смерті від 30 вересня 2020 року, що зазначена як «Хронічна серцево-судинна недостатність; ішемічна хвороба серця; атеросклеротичний кардіосклероз» (а.с.6), та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.7).

При цьому вказані документи, що підтверджують смерть ОСОБА_2 , видані закладом охорони здоров`я та реєстраційним органом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, у зв`язку з чим вони є недійсними та не створюють юридичних наслідків.

Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) листом № 20.13-115/1-1190/3 від 23 березня 2021 року було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки для підтвердження факту смерті пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті».

Листом від 29 червня 2021 року № 10133/21 Краматорський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомив суд про відсутність актового запису про смерть відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявником надано свідоцтво її про поховання на кладовищі сел. Лісове (Нове ) в м.Макіївка (а.с.9), фотографії з місця поховання (а.с.10-11).

Даючи оцінку допустимості наданих заявником доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди маж бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

В силу ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення тощо.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що обставини, викладені заявником в обґрунтування своїх вимог, на переконання суду є достовірними, підтверджені доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, суд доходить висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 в повному обсязі, оскільки факт того, що заявник по справі був чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, іншим шляхом встановлення цього факту неможливо.

Також суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для встановлення факту смерті особи в певний час на тимчасово неконтрольованій території України, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження і факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мало місце 30 вересня 2020 року в Донецьк Донецької області, Україна.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 95, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-317, 319 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), заінтересована особа – Краматорський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Паркова, 10; ідентифікаційний код 24450860) про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Обичев Молодевицького району Чернігівської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьк Донецької області, Україна.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду в частині встановлення факту смерті та тимчасово окупованій частині України підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01 липня 2021 року.

Суддя