Ухвала суду № 98036605, 25.06.2021, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

УХВАЛА

Іменем України

підготовчого судового засідання

Справа № 505/2639/20

Провадження № 1-кп/505/433/2021

25.06.2021 р. Котовський міськрайсуд, Одеської області в складі :

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі Мараренко О.М.

за участю прокурора М`ясківського М.С.

захисника Стецюка І.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160180000248 від 18.02.2020 р., відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мигея, Первомайського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, до арешту працюючого по найму, одруженого, військовозобов`язаного, до арешту проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,

- обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадження Котовського міськрайсуду, Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, внесеному до ЄДРДР за №12020160180000248 від 18.02.2020 р.

08.06.2021 р. ухвалою судді вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської області від 08.07.2020 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Під час підготовчого судового засідання прокурор М`ясківський М.С. заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на 2 місяці, враховуючи ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженні, або вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурор просив визначити ОСОБА_1 заставу, як вид альтернативного запобіжного заходу, в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 101350 грн. (сто одна тисяча триста п`ятдесят гривень), з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України а саме:

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 без дозволу суду, цілодобово;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Захисник Стецюк І.П. виразив думку відносного заявленого клопотання прокурора - на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши клопотання прокурора та думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Приймаючи таке рішення суд враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі», заява № 11036/03, пункт 55, а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, а інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування, суд приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру обвинуваченого, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

З огляду на зазначене суд відмічає, що обвинувачений раніше судимий, працює по найму, а також неодружений, немає дітей, тобто відсутні ті вагомі стримуючі фактори, які б могли зупинити обвинуваченого від вчинення дій з метою переховування.

Також, характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, що вчинені з метою власного збагачення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_1 , що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, приводять до переконання, що ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним.

Також, враховуючи, що ОСОБА_1 інкримінуються кримінальне правопорушення вчинене з корисливих мотивів, він не має тісних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, суд вважає, що ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

Будь-яких даних про відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженні, або вчинити інше кримінальне правопорушення, для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи положення ст.ст. 182, 183 КПК України, з урахуванням строку перебування обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків у вигляді застави.

При визначенні розміру застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, які зазначені вище, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майновий стан обвинуваченого, а тому необхідно визначити заставу в межах 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 101350 грн. (сто одна тисяча триста п`ятдесят гривень) з покладенням обов`язків передбачених п.п. 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Наявні матеріали кримінального провадження свідчать про те, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки ОСОБА_1 .

Викладаючи мотиви прийнятого рішення суд, в томі числі приймає до уваги рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 року по справі «Серявін та інші проти України», відповідно до якого суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, проте обсяг мотивування може бути різним залежно від характеру рішення. та Висновок Консультаційної ради європейських судів № 11 (2008) відповідно до якої виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення. Згідно з пунктом 41 зазначеного Висновку обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент сторін на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до практики ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може надавати кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в даному провадженні під час досудового слідства обирався у вигляді тримання під вартою згідно ухвали слідчого судді Котовського міськрайсуду, Одеської області від 08.07.2021 року.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора М`ясківського М.С. про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 2 місяці із застосуванням застави та покладенням на нього обов`язків передбачених п.п. 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 314-316, 392, 369 КПК України, суд -

Ухвалив:

Продовжити запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мигея, Первомайського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, до арешту працюючого по найму, одруженого, військовозобов`язаного, до арешту проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці, тобто до 25.08.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 101350 грн. (сто одна тисяча триста п`ятдесят гривень), яка може бути внесена як самими обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі №505/2639/20, пр. №1-кп/505/433/21, кримінальне провадження №12020160180000248 від 18.02.2020.

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, ОСОБА_1 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення обвинуваченого з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

На підставі п.п. 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, а саме:

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 без дозволу суду, цілодобово;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні,;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 у разі внесення застави, строком на 2 (два) місяці з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити прокурору, захиснику, обвинуваченому, начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор», начальнику ІТТ №2 м. Кодима ГУНП в Одеській області.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Павловська Г.В.