Ухвала суду № 98036174, 23.06.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/49168/19

Провадження № 4-с/761/195/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

представника заявника: Данько О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський районний відділ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач: Моторне (транспортне) страхове бюро України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешт грошових коштів на рахунку боржника у виконавчому провадженні №65108998, -

в с т а н о в и в:

В травні 2021 р. ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з даною скаргою, у якій просила суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо накладення арешту на кошти, що знаходиться на рахунку на ім`я ОСОБА_1 , а саме: ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна, зобов`язати державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з коштів, що знаходяться на рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна.

Скарга мотивована тим, що в Шевченківському районному відділі ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №65108998 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України коштів в розмірі 5649,37 грн та судового збору - 1921,00 грн.

13.04.2021 р. в рамках виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів, що містяться на рахунках боржника, внаслідок чого було накладено арешт на рахунок ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна, для зарахування ОСОБА_1 соціальної допомоги на дитину з інвалідністю.

В добровільному порядку Шевченківський районний відділ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції арешт з рахунку не знімає, на звернення боржника не реагує.

У відзиві на позов представник Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції заперечує щодо задоволення скарги, зазначає, що виконуючи рішення суду державиконавець має право накладати арешт на будь-які рахунки боржника в банківських установах, крім тим, накладення арешту на які заборонено. При цьому, саме на банківську установу покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти боржника. Тому, дії державного виконавця при накладенні арешту на кошти боржника були правомірні.

У судовому засідання представник заявника вимоги поданої скарги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представники стягувача, Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України).

Зважаючи на строки розгляду скарги передбачені ст. 450 Цивільним процесуальним кодексом України та на належність повідомлення заінтересованих осіб про дату та час розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу за наявними доказами в матеріалах справи.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 451 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Стаття 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно ч. 1 до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Судом встановлено, що 13.04.2021 р. було відкрито виконавче провадження №65108998 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України коштів в розмірі 7570,37 грн. (а.с. 3-4)

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Борисюка Р.А. від 13.04.2021 року накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 06.05.2021 р. ОСОБА_1 має в АТ КБ «Приватбанк» картку для виплат НОМЕР_2 (ІВАN НОМЕР_1 ), на яку отримує соціальні виплати. Також на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). На рахунки НОМЕР_2 та НОМЕР_4 накладено арешт згідно постанови про арешт коштів боржника від 13.04.2021 р. у виконавчому провадженні.

Згідно з п. 9.1. Інструкції, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця, судовим рішенням (в тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження

Згідно довідки №11/35-586 від 14.04.2021 р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації та їй з 012020 р. по 19.01.202 р. призначено державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю по о/с НОМЕР_5

Таким чином, судом встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» на виконання постанови державного виконавця державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Борисюка Р.А. від 13.04.2021 року наклав арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_2 (ІВАN НОМЕР_1 ), на який ОСОБА_1 отримує соціальні виплати.

Згідно ст. 73 ч. 1 п. 10 Закону Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на такі виплати: допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.

За умовами ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві листом від 05.05.2021 року відмовив ОСОБА_1 в задоволенні її заяви про зняття арешту, зазначивши, що відкритий рахунок в АТ «КБ «Приватбанк» немає спеціального режиму використання в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», а тому не заборонено накладати арешт на кошти, що знаходяться на цьому рахунку.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстави для зняття арешту з майна (коштів), а саме підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналізуючи вимоги цієї норми закону, у взаємозв`язку із фактичними обставинами у цій справі, необхідно зазначити, що в даному випадку зняття арешту можливе лише за рішенням суду.

Разом з тим, виконуючи постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, банк не повідомляв державного виконавця про надходження на вказаний рахунок соціальних виплат.

Саме боржник ОСОБА_1 повідомила державного виконавця про накладення арешту на рахунок для отримання соціальних виплати. Між тим, довідки АТ КБ «Приватбанк» про використання вказаного рахунку ОСОБА_1 держвиконавцю не надала. Вказану довідку надало лише суду під час розгляду вказаної скарги. Тому в розумінні ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця були відсутні підставі для зняття арешту, оскільки такі відомості не були отримані від банківської установи.

Тому відсутні підстави для визнання неправомірними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо накладення арешту на кошти, що знаходиться на рахунку на ім`я ОСОБА_1 , а саме: ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна.

Між тим, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що внаслідок винесення державним виконавцем постанови від 13.04.2021 про арешт коштів на банківських рахунках ОСОБА_1 було накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на рахунку, який використовується останньою для отримання соціальних виплат на дитину з інвалідністю, що суперечить приписам ст. 73 ч. 1 п. 10 Закону України «Про виконавче провадження», за якою стягнення не може бути звернено на такі виплати: допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, та з урахуванням того, що арешт було накладено на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_2 , в тому числі для отримання соціальних виплат, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково шляхом зобов`язання уповноважену особу Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з коштів, що знаходяться на рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна у виконавчому провадженні №65108998, що накладений згідно постанови про арешт коштів боржника від 13.04.2021 року.

Враховуючи наведене вище, на підставі ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 47,49,50 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 4, 76, 77, 81, 258 - 260, 268, 273, 447-453 ЦПК України, суд -

У х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський районний відділ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач: Моторне (транспортне) страхове бюро України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешт грошових коштів на рахунку боржника у виконавчому провадженні №65108998, - задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену особу Шевченківського районного відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з коштів, що знаходяться на рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна у виконавчому провадженні №65108998, що накладений згідно постанови про арешт коштів боржника від 13.04.2021 року.

В задоволенні іншої частини вимог скарги, - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.А.Осаулов

Дата складення повного тексту ухвали 29.06.2021 року.