Рішення № 98036030, 23.02.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5277/18

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

23 лютого 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Захарчук С. С. ,

за участю секретаря судового засідання - Ткачук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Київбуд» про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Управляюча компанія «Київбуд» про стягнення суми.

Зазначали, що 07.03.2015 між ними та ТОВ «Управляюча компанія «Київбуд» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 07/03/15-С2-К9.

Відповідно до п. 2.1. зазначеного договору відповідач продає, а позивачі купують майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором 04.09.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав № 07/03/15-С2-К9.

Згідно п. 1 зазначеної угоди, сторони дійшли згоди розірвати договір купівлі-продажу майнових прав № 07/03/15-С2-К9.

Відповідно до п. 2 угоди відповідач зобов`язується повернути сплачені грошові кошти в розмірі 131 770, 40 грн. протягом 30 банківських днів після реалізації майнових прав по договору на користь третьої особи, але у будь-якому разі не пізніше ніж через один календарний рік з дня розірвання договору (тобто не пізніше 04.09.2016).

Відповідачем було повернуто позивачам 57 000 грн. відповідно до Додаткової угоди № 1.

Посилаючись на те, що умови угоди відповідачем не виконані, просили стягнути з відповідача на їх користь 74 770, 40 грн.

Крім того, позивачі просили стягнути з відповідача 3558 грн. 3 % річних, 19822,49 грн. інфляційних та 33113,88 грн. інфляційних.

У подальшому позивачами була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій останні просили стягнути з відповідача 74 770, 40 грн. за Додаткової угодою № 1 від 04.09.2015, 5396 грн. 3 % річних, 54696,82 грн. пені та 25520,56 грн. інфляційних, а всього стягнути 160383,08.

Від ОСОБА_2 , який є одночасно представником ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він просив позов задовольнити у повному обсязі та вказав на те, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд ухвалив розглядати справу за відсутності ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У зв`язку з тим, що повістка, адресована ТОВ «Управляюча компанія «Київбуд» була повернута поштовим відділенням у зв`язку з тим, що адресат відсутній за адресою місцезнаходження, зареєстрованому у встановленому законом порядку, в силу норм ст. 128 ЦПК України ТОВ «Управляюча компанія «Київбуд» є таким, який належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

За наявності сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 07.03.2015 між ОСОБА_1 (покупець-1), ОСОБА_2 (покупець-2) і ТОВ «Управляюча компанія «Київбуд» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 17/03/15-С2-К9 (далі - договір) (а.с. 11-14).

Відповідно до п. 2.1. договору Продавець продає, а Покупці купують майнові права на Об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідності до норм ЦК України, що визначають загальні положкення про купівлю-продаж.

Згідно з п. 4.1. договору орієнтована загальна вартість майнових прав на Об`єкт нерухомості в день укладення цього Договору складає 403 280 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 67 213,33 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору Покупці зобов`язані перерахувати на поточний рахунок або внести до каси Продавця перший платіж 10 000 грн. - 07.03.2015, другий платіж 150 000 грн. - 10.03.2015, третій платіж 150 000 грн. до 07.04.2015, решту, а саме: 93 280 грн. Покупці сплачують до 10.04.2016 відповідно до Графіку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору.

04.09.2015 між ОСОБА_1 (покупець-1), ОСОБА_2 (покупець-2) і ТОВ «Управляюча компанія «Київбуд» (продавець) було укладено Додактову угоду № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав № 17/03/15-С2-К9 від 07.03.2015 (далі - додаткова угода) (а.с. 15).

Відповідно до п. п. 1, 2 додаткової угоди сторони дійшли обопільної згоди розірвати з 04.09.2015 договір купівлі-продажу майнових прав № 17/03/15-С2-К9 від 07.03.2015.

Продавець зобов`язується повернути сплачені Покупцю-1 та Покупцю-2 грошові кошти в розмірі 131 770,40 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 21961,74 грн., протягом 30 банківських днів після реалізації майнових прав по цьому Договору на користь третьої особи, але у будь-якому разі не пізніше ніж через один календарний рік, з дня розірвання цього Договору, шляхом перерахування на рахунок Покупця-1.

ТОВ «Управляюча компанія «Київбуд» було повернуто позивачам 57 000 грн. відповідно до Додаткової угоди № 1, решта коштів на рахунок ОСОБА_1 не перераховувалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Абзацом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Ураховуючи те, що ТОВ «Управляюча компанія «Київбуд» свої зобов`язання за угодою не виконало, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів 74 770, 40 грн. за Додаткової угодою № 1 від 04.09.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період з 16.09.2016 по 11.02.2019 нараховано інфляційні в розмірі 25520,56 грн. та 3% річних у розмірі 5396 грн. (а.с. 44-46).

Ураховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів 25520,56 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 5396 грн.

Разом з тим, вимога про стягнення з відповідача 54696,82 грн. пені задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Частинами 1-3 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивачами не надано доказів на обґрунтування позовних вимог до відповідача про стягнення 54696,82 грн. пені.

Ураховуючи те, що позивачем не надано доказів на обґрунтування позовних вимог до відповідача про стягнення 54696,82 грн. пені, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1 056,86 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 629, 631 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 14, 79, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Київбуд» (04208, м. Київ, пр. Правди, 102-а, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39224771) про стягнення суми - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Київбуд» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму у розмірі 74 770 (сімдесят чотири тисячі сімсот сімдесят) грн. 40 коп., 25520 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн. 56 коп. інфляційних та 3% річних у розмірі 5396 (п`ять тисяч триста дев`яносто шість) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Київбуд» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 1056 (одна тисяча п`ятдесят шість) грн. 86 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропусу з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С. С. Захарчук