Рішення № 98035817, 16.06.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7158/21

провадження № 2-а/753/227/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Гусак О.С.,

з секретарем Рупак О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві, в якому просив скасувати постанову інспектора 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Кушніра Є.С. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4001281 від 31 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення за частиною п`ятою статті 121 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 31 березня 2021 року інспектором 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенантом поліції Кушнірем Є.С. було винесено постанову серія ЕАН № 4001281 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.3 ПДР України (порушення правил користування ременями безпеки) за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до постанови «водій о 18 годині 50 хвилин, керував ТЗ обладнаним заходами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки».

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що останній порушив п. 2.3. в) ПДР України, а саме, керував транспортним засобом, який обладнаний пасивними засобами безпеки та був не пристебнутий ременями безпеки.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП, є незаконним, необґрунтованим та недоведеним з наступних причин.

Вказує, що висновок інспектора про те, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення є недоведеним належними доказами.

Позивач зазначав, що під час руху, в момент зупинки та під час звернення до нього інспектора він був пристебнутим ременем безпеки. Оскільки його спинили під час руху, увімкнувши проблискові маячки службового авто позаду його транспортного засобу, ніяких доказів вчинення ним адміністративного правопорушення не надано, внаслідок чого і не заповнено п. 7 оскаржуваної постанови.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд позов задовольнити.

Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку передбаченому ст. 286 КпАП на 16 червня 2021 року.

У судове засідання позивач з`явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Відповідач позовну заяву з додатками отримав (а.с. 24), відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Із матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2021 року інспектором 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенантом поліції Кушнірем Є.С. було винесено постанову серія ЕАН № 4001281 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.3 ПДР України (порушення правил користування ременями безпеки) за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Разом з тим, суд вважає, що дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.

Дослідивши складену постанову серії ЕАН № 4001281 та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема, не виконання вимог п. 2.3 в) ПДР, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, інспектором патрульної поліції 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенантом поліції Кушнірем Є.С. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 КУпАП.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до статті 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене частиною п`ятою статті 121 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до частини третьої статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Згідно зі статтею 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені статтею 286 КАС України.

Так, відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4001281 від 31 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень підлягає скасуванню, із закриттям провадження у вказаній справі.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 454 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 2 ст. 222 КпАП України від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Постанова серія ЕАН № 4001281 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 31 березня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 454 гривні.

Керуючись статтями 121, 222, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Серії ЕАН № 4001281 від 31 березня 2021 року винесену інспектором 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенантом поліції Кушнірем Євгенієм Сергійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП у розмірі 510 гривень, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 454 гривні.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Гусак О.С.