Постанова № 98035517, 29.06.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8959/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

при секретарі Гожа Г.В.

з участю: представника позивача Гребеник І.С.

представника Державної казначейської служби України – Мельничук Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області, інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області, лейтенанта поліції Синиці Дмитра Сергійовича, Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення моральної шкоди , -

В с т а н о в и в :

Адвокат Гребеник І.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області, інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області, лейтенанта поліції Синиці Дмитра Сергійовича, Державна казначейська служба України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 28 квітня 2021 року на відрізку ділянки дороги Рівне-Київ по трасі М-06 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN TOUAREG, д/н НОМЕР_1 і, був зупинений співробітником Відповідача, котрий склав відносно нього постанову ДП18 №708652. В постанові було зазначено, що Позивач здійснив перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, чим порушив п.12.4 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Внаслідок цього, Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вказане правопорушення він не вчиняв, та вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною.

Позивач зазначає, що йому не було надано можливості надати пояснення щодо відповідної події, проведення фіксації швидкості автомобіля TruCam LTI20/20 було здійснено з руки (рук), що могло призвести до похибки у вимірюванні швидкості транспортного засобу. Також Позивач вважає, що оскаржувана постанова не може містити інформації стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставини порушення правил дорожнього руху, в тому числі і швидкісного режиму. Просить суд скасувати постанову, провадження у справі закрити. Стягнути з Відповідача №1 з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог моральну шкоду в розмірі 3000, 00 грн., оскільки вважає, що його права було порушено внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, а також стягнути понесені судові витрати на оплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача обґрунтування позовних вимог повністю підтримала, а також підтримала відповідь на відзив, в якій надає суду свої заперечення та вважає вказаний відзив таким, що не відповідає обставинам справи та не спростовує твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Додатково пояснила, що поліцейський який виніс постанову не зупиняв автомобіль позивача.

Представник відповідача УПП в Рівненській області ДПП подав відзив на адміністративний позов. В ньому зазначено, що постанова від 28.04.2021 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП України про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. відповідає вимогам закону . У відзиві зазначено, що Позивач у позовній заяві не заперечує сам факт вчинення правопорушення, а лише вказує про порушення процесуального порядку притягнення його до адміністративної відповідальності. Жодних вимог закону при винесенні постанови інспектор не порушив. Статтею 258 КУпАП передбачено, при фіксації порушення в автономному режимі, протокол не складається, та прямо передбачена можливість скласти постанову на місці вчинення правопорушення. Факт перевищення швидкості підтверджується фотознімком та відеозаписом, здійсненим сертифікованим приладом TRUCAM LTI 20/20 ТС 000762 .

Представник відповідача Державна казначейська служба України (Відповідач 2) в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві, в якому зазначено, що Позивач звернувся з позовом про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями службових осіб органу державної влади. Проте в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують незаконність рішення посадових осіб органу державної влади. Відповідач №2 звертає увагу на те, що Позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог не обґрунтовано розмір заявленої до стягнення суми моральної шкоди. Також вказує на відсутність розрахунку, який обґрунтовує розмір заявленої до відшкодування суми, або інші докази звернення за правовою допомогою, консультаціями тощо. Відповідач позовні вимоги не визнає, а позовну заяву про визнання протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення моральної шкоди, вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови інспектора, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 28 квітня 2021 року о 12 годині 45 хвилин керуючи автомобілем Volkswagen Touareg державний номер НОМЕР_1 на відрізку а/д М06 Київ – Чоп 325 км, перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 25 км/год, а саме в населеному пункті Колоденка, позначеним дорожніми знаками 5.45, 5.46 рухався зі швидкістю 75 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TRUCAM LTI 20/20 ТС 000762, порушив розділ 33, п.12.4 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Накладено стягнення 340 гривень штрафу.

Згідно вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідальність за вказане порушення передбачена ч.1 статті 122 КУпАП. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази суду надають сторони по справі.

На підтвердження правомірності прийнятого рішення Відповідачем №1 надано до суду фото на якому поліцейським зафіксовано: дата 28.04.2021, час 09:47:03, прилад TruСам №ТС000762, швидкість 75 км/год, відстань до автомобіля 261.4 метрів, дозволена швидкість 50 км/год., А/Д М06 Київ -Чоп 325 км., державний номер автомобіля НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20476, виданого ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 24.11.2020 року та чинного до 24.11.2021 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС000762 виробник Laser Technology Inc., США, є придатним до застосування.

До матеріалів справи відповідачем долучений лист Служби автомобільних доріг у Рівненській області від 26.12.2019 року на запит УПП в Рівненській області з інформацією, що початок с. Колоденка на автомобільному шляху М-06 позначено дорожніми знаками 5.45 та 5.46 ПДР. Дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту» села Колоденка розташований на 324+850 км автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп.

Отже, наданий відповідачем фотодоказ є належним та допустимим, який підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в постанові від 28.04.2021 року серії ДП18 №708652.

Сторони не заперечують обставин того, що інспектором був зупинений транспортний засіб в с. Колоденка саме в цей день і час.

Отже, постанова винесена поліцейським Синиця Д.С. відповідно до приписів ст.222 КУпАП, де зазначено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст.122 покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Доводи сторони Позивача стосовно неправильного фіксування лазерного приладу TruCam LTІ 20/20 № ТС000762 в момент вимірювання швидкості, що могло призвести до похибки у вимірюванні, відсутність дорожнього знаку «5.70» не підтверджені жодними допустимими доказами у справі.

Щодо відсутності протоколу про адміністративне правопорушення у даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що відповідач діяв у межах та у спосіб передбачені чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення за формою та змістом відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення серії ДП18 №708652 від 28.04.2021 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, враховуючи те, що постанова про адміністративне правопорушення була складена з дотриманням вимог законодавства та є правомірною, а вимоги Позивача щодо стягнення моральної шкоди та судових витрат є похідними, тому вони не підлягають задоволенню, оскільки заявлені безпідставно.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 250, ст. 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області, інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області, лейтенанта поліції Синиці Дмитра Сергійовича, Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач №1 Управління патрульної поліції в Рівненській області, адреса: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14а,

Відповідач №2: Інспектор роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області, лейтенант поліції Синиці Дмитра Сергійовича адреса: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14а,

Відповідач №3 Державна казначейська служба України, адреса:м. Київ, вул. Бастіонна, 6 , ЄДРПОУ 37567646.

Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2021 року

Суддя Харечко С.П.