Рішення № 98034900, 02.07.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5331/21

2-а/357/114/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий – суддя Бебешко М. М. ,

при секретарі – Ковальчук Ю. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до: 1) Батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області, 2) Поліцейського Батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Фурсенко Наталії Анатоліївни, про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

04.05.2021 ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 22.04.2021 о 21:50:17 він керуючи автомобілем марки ОРЕL ASTRA-G рухався від Соборної площі у напрямку масива «Піщаний», під час розвороту перед в`їздом на міст через р.Рось, був зупинений рядовим поліції УПП бат. 1 роти в Київській області, м.Біла Церква ОСОБА_3 та був звинувачений у порушенні правил проїзду перехрестя, а саме, невиконання вимог дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено». Алей цей знак висів під наказуючим знаком 4.3. «Рух ліворуч» дія якого, згідно ПДР, поширюється на перехрещення проїзних частин, перед якими він встановлений. Саме на перехресті про яке зазначено в ПДР, він і почав виконувати розворот, після чого був зупинений рядовим поліції УПП бат.1 роти в Київській обл., м.Біла Церква. Він заявив про свою незгоду з обвинуваченням та пояснив що виконував маневр згідно наказового знаку 4.3., який знаходиться над дорожнім знаком 3.21, але працівник це проігнорував наполягаючи на своєму. Крім того, працівником поліції було проігнороване прохання про складення протоколу, а відразу на місці була виписана постанова, що є неправомірним і призводить до порушення його прав, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо. Вважає, що постанова винесена з порушенням його прав та чинного законодавства.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати дії рядового поліції Управління патрульної поліції батальйону 1 роти в Київській області, м.Біла Церква Фурсенко Н.А., щодо складання постанови серії ЕАН № 4106500 про адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн., незаконними та визнати постанову серії ЕАН № 4106500 про адміністративне стягнення від 22.04.2021 протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.

24.05.2021 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Бебешка М.М.

25.05.2021 ухвалою судді прийнято справу до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі позивач ОСОБА_1 отримав 12.06.2021, відповідачі отримали ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими до неї документами 14.06.2021.

01.07.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача – Клепач В.А., з проханням у позові відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставні, необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач 22.04.2021 перебуваючи в екіпажі патрульної поліції, здійснюючи патрулювання визначеної території, безпосередньо став свідком вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, зокрема, під час розгляду справи було опитано позивача, який підтвердив факт того, що він здійснив проїзд на знак 3.21 «Проїзд заборонено». Зазначив, що знак 4.3 ПДР «Рух ліворуч», знаходиться під знаком 3.21, як це показано на фото, доданих позивачем до позовної заяви. Місце зупинки транспортного засобу та місце розгляду справи знаходиться через приблизно 100 метрів після знаку, що вбачається з нагрудної камери поліцейського, що додається до відзиву. Тому дана обставина в розумінні ст.77 КАС України не потребує додаткового доказування. Проте позивач посилається на те, що ним виконувався маневр відповідно до знаку 4.3 ПДР «Рух ліворуч». Враховуючи ту обставину, що даний знак висить разом з знаком 3.21, а позивача було зупинено через 100 метрів від даного місця, коли зона дії знаку закінчилась, виникає сумнів щодо твердження про виконання позивачем вимог знаку 4.3 ПДР «Рух ліворуч». Тобто, водій, керуючи транспортним засобом, не був уважним на даній ділянці дорозі та не звернув увагу на дорожній знак 3.21 ПДР «Проїзд заборонено». Неуважність водія не звільняє його від адміністративної відповідальності.

Крім того, розглядаючи дану справу, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та іншими нормативно-правовими актами. Тому постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

22.04.2021 поліцейським рядовим поліції Фурсенко Н.А. Управління патрульної поліції бат.1, винесено постанову якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 22.04.2021 о 21:43:06 в см.Біла Церква по вул.Площа Соборна, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ОРЕL ASTRA С-CARAVAN НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 “В`їзд заборонено» та здійснив проїзд у вказаному напрямку, чим порушив п.8.4.в.ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Вказана постанова містить відомості про долучення: запису з нагрудної камери Аі00106.

Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух і здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом в пп.8.4 п.8 «Регулювання дорожнього руху» Правил дорожнього руху, визначено, що дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

При цьому, відповідно до п.33. «Дорожні знаки» п.п.33.1 «Попереджувальні знаки» ПДР України - дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено» забороняє в`їзд усіх транспортних засобів.

При цьому, знак 4.3 "Рух ліворуч", що відноситься до наказових знаків - дозволяє рух лише ліворуч. Знак дозволяє також розворот транспортних засобів.

Згідно із частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Позивач обгрунтовуючи свої вимоги вказував, що керуючи автомобілем рухався від Соборної площі у напрямку масива «Піщаний», однак побачивши знак 3.21 над яким висів знак 4.3 (фото додано до позовної заяви), почав виконувати розворот, після чого був зупинений працівниками поліції. Його прохання скласти протокол проігнорували, а відразу на місці склали постанову.

Згідно із частиною другою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частинами першою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 08 липня 2020 року, справа № 177/525/17(2-а/177/23/17, адміністративне провадження № К/9901/34580/18.

З огляду на це, розглядаючи справу та приймаючи оскаржувану постанову без складання протоколу на місці вчинення такого правопорушення, інспектор патрульної поліції діяв відповідно до чинних на час виникнення спірних відносин положень КУпАП.

Разом з цим, статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно із статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевірку документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обґрунтовуючи у відзиві на позов правомірність свого рішення (постанови) відповідачем вказано, що знак 4.3. висить разом з знаком 3.21., однак позивача було зупинено через 100 метрів від даного місця, коли зона дії знаку закінчилась, виникає сумнів щодо твердження про виконання позивачем вимог знаку 4.3 ПДР «Рух ліворуч». На підтвердження було надано відеозапис фіксації здійсненої відповідачем під час фіксування адміністративного правопорушення. При перегляді якого, вбачається лише процедура складення постанови. При цьому, з відео не вбачається, що позивача було зупинено через 100 метрів від знаків, коли зона їх дії закінчилась.

Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, вказана норма не передбачає право суду за наслідками розгляду справи визнавати дії суб`єкта владних повноважень незаконними, а постанову протиправною.

Враховуючи, що рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушенням вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для його скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн. згідно меморіального ордеру № 7JR3-FOQF-4AЗС-СD48 від 02.06.2021 року, тому вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до: 1) Батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області, 2) Поліцейського Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Фурсенко Наталії Анатоліївни, про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити повністю.

Cкасувати постанову серії ЕАН № 4106500 від 22.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження в даній адміністративній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, місце знаходження: 03048, м. Київ, вул.Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач 1: Батальйон патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області, місце знаходження: вул. Сухоярська, 18-А, м. Біла Церква, Київська область, 09109.

Відповідач 2: Поліцейський батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Фурсенко Наталія Анатоліївна, місце знаходження: вул. Сухоярська, 18-А, м. Біла Церква, Київська область, 09109.

СуддяМ. М. Бебешко