Рішення № 98034680, 01.07.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1234/21 Провадження № 2/0274/914/21 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

01.07.2021 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Лободи В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.06.2012 у розмірі 93 416,48 грн станом на 01.12.2020, а також судові витрати у розмірі 2 270,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 20.06.2012, та отримав кредит у розмірі 100 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Своїм підписом відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг, на підставі якого банком відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01.12.2020 має заборгованість у розмірі 93 416,48 грн, з яких: 60 813,68 - заборгованість за кредитом; 32 602,88 грн заборгованість по процентам за користування кредитом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

22.03.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 79).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, зокрема, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

За положеннями частин 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Банк вказав на те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши 20.06.2012 анкету-заяву (а.с.17).

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 регулярно використовував кредитну картку для зняття готівки, оплати товарів і послуг (а.с. 20-40).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів (тіло кредиту) в розмірі 60 813,68 грн.

Також банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, в якій предметом розгляду були подібні правовідносини, вказала, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети - заяви, оскільки за умови що вони не містять підпису позичальника, немає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Тобто при вирішенні спору суд повинен з`ясувати які саме умови включені в заяву позичальника.

Дійсно, в підписаній позичальником анкеті-заяві не міститься умов щодо процентів.

Однак, судом береться до уваги, що між сторонами, у письмовому вигляді (інформація про умови кредитування), погоджено умови кредитування в частині нарахування відсотків на рівні 0,00001 % річних у пільговий період, який складає 30 днів, та на рівні 37,2 % річних - поза межами пільгового періоду. Сторони також підтвердили, що повернення кредиту здійснюється шляхом внесення коштів в розмірі мінімального обов`язкового платежу, що становить 7% від заборгованості плюс комісія щомісячно.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вказано вище, сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитиними коштами на рівні 37,2 % річних.

При цьому, у поданому розрахунку у період з 03.09.2019 по 08.03.2020 позивачем прийнято відсоткову ставку на рівні 74,4 % річних.

Суд зазначає, що згідно з інформація про умови кредитування, з якою позичальник безпосередньо ознайомився та підписав останню, відсоткова ставка у відповідному розмірі (74,4%) не обумовлювалась, а тому не може вважатись досягнення домовленостей щодо істотних умов договору в розумінні ст. 638 ЦК України.

За таких обставин, загальний розмір заборгованості зі сплати відсотків, з розрахунку 37,2 % річних, становитиме 17063,08 грн (32602,80 грн (загальний розмір відсотків, заявлений позивачем) – 15539,72 грн (нараховані відсотки у період з 03.09.2019 по 08.03.2020 з розрахунку 74,4 % річних / 2 (коефіцієнт різниці між ставками).

Суд вважає, що факт порушення відповідачем, взятих на себе зобов`язань, щодо своєчасної сплати кредиту та заборгованості за відсотками позивачем доведено, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Беручи до уваги викладене вище, дослідивши докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 77876,76грн, з яких: 60 813,68 - заборгованість за кредитом; 17063,08грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1892,39 грн.

Керуючисьст.ст. 2,7,10-13,76-83,133,141,263-268, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 20.06.2012 станом на 01.12.2020 в розмірі 77876,76грн, з яких: 60 813,68 - заборгованість за кредитом; 17063,08грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"судовий збір у розмірі 1892,39 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачемдо Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Т.Б.Большакова