Постанова № 98034024, 01.07.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 591/3154/21

Провадження № 3/592/1369/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Шияновська Т.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали, які надійшли з ГУ ДФС у Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , директора ТОВ «С.І.М.А»,

за ч.1 ст.164 КУпАП,

у с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, на час перевірки ГУ ДПС у Сумській області ТОВ «С.І.М.А» за адресою: м. Суми, вул. Псільська, 26, здійснювало роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) на розлив за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, виданої на іншу господарську одиницю, яка знаходиться в іншому приміщенні за цією ж адресою; дата, час і місце правопорушення – 25.01.2021, АДРЕСА_2 ; відповідальність передбачена ч.1 ст.164 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; його захисник – адвокат Рябченко Ю.І. в письмових поясненнях просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки акт про результати фактичної перевірки разом з відповідними податковими рішеннями-повідомленнями оскаржено до адміністративного суду, отже факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) без відповідної ліцензії не встановлено; наголошує, що протокол складено з порушенням встановленого ст.254 КУпАП строку та порядку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На обґрунтування вини ОСОБА_1 до справи долучено такі докази: протокол у справі про адміністративне правопорушення №17 від 21.04.2021 (а.с.1), акт від 02.02.2021 №367/А/18-28-09-01/41387229 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (а.с. 5-11); витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.12); копії ліцензій та договору оренди приміщення (а.с. 13-18).

Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, виходячи із такого.

Диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП, зокрема, передбачено відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Як слідує з акту перевірки, ТОВ «С.І.М.А» в порушення вимог ч.20 ст.15 Закону України №481/95-ВР здійснювало роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Разом з тим, під час судового розгляду встановлено, що в провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ТОВ «С.І.М.А» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №00013510901 від 25.02.2021 форми «С», №00013500901 від 25.02.2021 форми «С», №00013390901 від 25.02.2021 форми «С».

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі №815/1071/16 висновки, викладені в акті перевірки щодо встановлення порушень платником податків, не є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки.

Думка, висловлена посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки або довідках про проведення звірки, зокрема щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, повинна оцінюватися судами із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом серед іншого висновками акту перевірки платника платків або актами перевірки його контрагентів. Відповідно, судове рішення щодо правомірності сум грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом платнику податків, не може мотивуватися виключно даними акту перевірки цього платника податків або його контрагентів, або даними звірок, якщо ці дані обґрунтовано заперечуються платником податків та при цьому не підтверджені іншими доказами, зібраними у справі.

Виходячи з наведеного, до остаточного вирішення спору в порядку адміністративного судочинства між податковим органом і платником податку, складені працівниками податкового органу акт та відповідні податкові повідомлення-рішення відображають лише позицію однієї з сторін спору, а тому не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податку вини в формі умислу або необережності, і відповідно бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Тобто, на даний час сума нарахувань податкового органу за наслідками перевірки, оформленої актом від 02.02.2021 №367/А/18-28-09-01/41387229, є неузгодженою, відповідно факт здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) на розлив без відповідної ліцензії є невстановленим.

З долучених інших доказів до протоколу вбачається, що ТОВ «С.І.М.А» має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 01.08.2020 по 01.08.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , бар 99,1 кв.м.; а також уклало з ТОВ «ДОСУГ» договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 37 кв.м., розташованого за тією ж адресою.

При цьому, суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не додано, а в під час судового розгляду не здобуто інших неспростовних доказів, які б свідчили, що ТОВ «С.І.М.А» 25.01.2021 здійснювало роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) на розлив за адресою: АДРЕСА_2 , саме в орендованому приміщенні, площею 37 кв.м., за наявності ліцензії на продаж алкогольних напоїв в приміщенні бару площею 99,1 кв.м.

Виходячи із положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП України, суд у цій справі, як і у кримінальному провадженні, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.ст.8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказаний обов`язок покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол. Це повністю узгоджується з приписами ч.2 ст.251 КУпАП, згідно яких обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 164, 247, 283, 284, 285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Суддя Т.В. Шияновська