Рішення № 9803335, 31.05.2010, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 2 - 28

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Гриценко П.П.

при секретарі - Чертковій І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 27 жовтня 2008 року з вини водія ОСОБА_2, відповідача у справі, який керуючи автомобілем «FORD TRANSIT», д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, рухаючись зі швидкістю 60 км/год по автодорозі Суми-Путивль-Глухів в с.Зінове Путивльського району, в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 12.3 Правил дорожнього руху України, побачивши заздалегідь його, коли він рухався на велосипеді, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, скоїв наїзд на нього в результаті чого йому було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, від яких він знаходився на стаціонарному лікуванні.

Посилаючись на ці обставини просив стягнути з відповідача 1897 грн. матеріальної шкоди яка полягає у витратах повязаними з лікуванням, а також моральну шкоду завдану ушкодженням здоровю в сумі, яку він оцінює у 6 тис., а також судові витрати.

Представник відповідача позов визнав частково, показавши, що заподіяна майнова та моральна шкода стала наслідком також і протиправних дій самого позивача. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за договором страхування з 27.08. 2008 р. по 26.11.2008 р. і ДТП сталося в період дії договору страхування, тому відповідач не заперечує проти стягнення з страхової компанії, як співвідповідача матеріальної шкоди, а саме витрат понесених позивачем на лікування, а що стосується стягнення з ОСОБА_2 компенсації за спричинення моральної шкоди, то вона визнається частково, оскільки сам позивач грубо порушив правила дорожнього руху, рухаючись на велосипеді в стані алкогольного спяніння різко змінив напрямок руху, що і привело до наїзду на нього, тому вважає, що розмір компенсації за моральну шкоду повинен бути визначений виходячи з процентного відношення його вини та вини позивача.

Судом до участі у справі залучена як співвідповідач Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», яка позов не визнала, надавши суду письмові пояснення, в яких зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з дня події, що мав ознаки страхового випадку, в трьохденний строк не повідомили ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», а також вина ОСОБА_2 у вчиненні ним дорожньо-транспортної пригоди не встановлена, а тому підстав для виплати страхового відшкодування позивачу немає і вона не зобовязана відповідати перед третіми особами за спричинену страхувальником шкоду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цієї справи, матеріали кримінальної справи № 1-85/09, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було задано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 цієї статті).

Судом встановлено, що дійсно відповідач, 27 серпня 2008 року, біля 21 години, керуючи автомобілем «FORD TRANSIT», д/н НОМЕР_1, власником якого є гр. ОСОБА_5, а в свідоцтві про реєстрацію цього транспортного засобу був вписаний ОСОБА_2 як такий, що має право керування, рухаючись по автодорозі Суми-Путивль-Глухів в с. Зінове Путивльського району, в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), побачивши заздалегідь велосипедиста ОСОБА_1, не вибрав безпечної швидкості руху та не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, намагався обїхати велосипедиста, але допустив зіткнення з ним, і останній отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Ці обставини підтверджуються матеріалами кримінальної справи №1-85/09, з якої вбачається, що ОСОБА_1, рухаючись на велосипеді по автодорозі в стані алкогольного спяніння в темну пору року, без світлоповертачів, змінюючи напрямок руху зі сторони в сторону виїзжаючи на полосу зустрічного руху, і коли водій автомобіля ОСОБА_2 заздалегідь побачивши таку обстановку намагався обїхати його, де в цей час велосипедист знову змінив напрямок, допустив зіткнення з ним (а.с.159-163)

Відповідач ОСОБА_2 був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і постановою Путивльського районного суду Сумської області від 30 вересня 2009 року кримінальну справу стосовно нього закрито у звязку з актом амністії на підставі п .”в” cт. 1, ст.6 Закону України “ Про амністію» ( а.с. 5 ), при цьому ОСОБА_2 вину свою повністю визнав, тобто кримінальна справа відносно нього була закрита з нереабілітуючих підстав.

Як встановлено судом цивільна правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за договором страхування (полісом № ВВ 7638784 (к.с. а.с. 20), строком дії з 27.08.2008 р. по 26.11.2008 р. з лімітом відповідальності в 51 тис. грн. за шкоду, заподіяну здоровю і 25 тис. грн. за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, з франшизою у розмірі 510 грн..

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частинами 2, 3 ст. 1193 ЦК передбачено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених ч.1. ст.1195 цього Кодексі, у разі відшкодування шкоди, заподіяної смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.

Згідно ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду.

На підставі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон 1961-ІV ), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що у звязку з отриманими тілесними ушкодженнями в результаті ДТП, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 27.08.08. по 23.09.08 р. в Путивльській Центральній районній клінічній лікарні, а з 23.09.08 р. по 14.10.08 р. переведений до Сумської обласної клінічної лікарні (а.с.6) і ним були понесені витрати на придбання ліків, він вважає, на суму 1897 грн.

Судом перевірено докази по придбанню ліків на лікування і з заявленої суми суд вважає достовірно підтверджується на суму 1765 грн. 44 коп., суд не враховує витрати на автобусні квитки, так як вони не дають підстав для висновку про наявність причинно-наслідкового звязку між такими витратами і ушкодженням здоров'я в результаті ДТП, придбання електропереноски, офтольмологічні витрати, а всього на суму 131 грн.56 коп., а тому вважає, що в стягненні цієї суми слід відмовити.

Таким чином суд вважає, що позивачем дійсно понесені витрати повязані з ушкодженням здоровя, а саме на придбання медикаментів в сумі 1765 грн. 44 коп. (1897 грн. 131 грн. 56 коп.)

Оскільки ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність, тому виходячи з приписів ст.ст. 23,28,30 Закону 1961-ІV та положень ст.ст.1193, 1195 ЦК України підлягає стягненню на його користь з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» матеріальна шкода в розмірі 1765 грн.44 коп ., так як з огляду на вищезазначені положення ЦК України розмір відшкодування витрат потерпілого на лікування не може бути зменшений у звязку з наявністю в його діях грубої необережності на підставі ч.2 ст.1193 статті ЦК України.

Що стосується стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду, то при цьому суд виходить зі слідуючого.

Як встановлено судом, дійсно внаслідок обоюдної вини позивачу було спричинено тілесні ушкодження від яких він знаходився на лікуванні, переносив біль та певні моральні страждання, на час лікування втратив привичний спосіб життя, тому суд вважає, що йому дійсно заподіяна і моральна шкода, але виходячи зі ступеня таких моральних страждань, тривалості лікування, та враховуючи принципи розумності та справедливості, таку компенсацію за спричинену моральну шкоду суд оцінює в 2000 грн..

Відповідно до п.22.3 ст.22 Закону 1961-ІV потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону, що в даному випадку буде становити 2550 грн., виходячи того, що ліміт страхування становить 51 тис. грн. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено судом, ушкодження здоровю позивачу було спричинено внаслідок грубої необережності і самого потерпілого, який керував в темну пору року в стані алкогольного спяніння по проїзжій частині автомобільній дороги, без освітлювальних пристроїв, порушуючи Правила дорожнього руху, тому, суд покладає стягнення 40% компенсації за спричинену моральну шкоду з страхової компанії, а 60 % такої компенсації вважає покласти на самого позивача.

Таким чином, підлягає стягненню з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь позивача 800 грн. як компенсація за спричинену моральну шкоду.

Посилання ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», що ОСОБА_2 не повідомив страхувальника у трьохденний строк про подію, що має ознаки страхового випадку є безпідставним, оскільки як вбачається із матеріалів кримінальної справи (а.с.21), ОСОБА_2 на імя директора Сумського філіалу УСК «Княжа» 29.08.2008 р. звернувся з заявою про дане ДТП, просив зареєструвати та провести по ньому перевірку.

Підлягають стягненню з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» і судові витрати: 51 грн. судового збору на користь держави та 15 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60 ЦПК України, ст.ст. 23, 1187, 1193, 1195 ЦК України, ст.ст. 22-23, 28, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ( ідент. код 24175269, м.Київ, вул.Глибочицька, 44) на користь ОСОБА_1 1765 грн.44 коп. матеріальної шкоди, 800 грн. моральної шкоди, 15 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього 2580 грн. 44 коп.

3. Стягнути Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ( ідент. код 24175269, м.Київ, вул.Глибочицька, 44) 51 грн. судового збору на користь держави.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений для її подачі, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: підпис.

Копія вірна.

Голова

Путивльського районного суду П.П.Гриценко