Вирок № 98032702, 01.07.2021, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/509/21

Провадження № 1-кп/438/63/2021

В И Р О К

іменем України

01 липня 2021 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Слиша А.Т.,

за участю секретаря судових засідань Гадубяк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориславі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021142100000008 від 24 лютого 2021 року,

стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , офіційно не працює, військовозобов`язаний, раніше судимий 25 лютого 2011 року вироком Бориславського міського суду Львівської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки, 23 січня 2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.3 ст.187 КК України на строк 7 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю сторін судового провадження: прокурора Левицького М.М., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим 23 січня 2014 року вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 10 липня 2017 року звільнився з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив новий злочин проти власності.

Так, ОСОБА_1 24 лютого 2021 року близько 15 год 30 хв, перебуваючи поблизу кав`ярні «SNEK KAVA», що на вул. Міцкевича, 2 в м. Борислав Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, повторно, таємно викрав велосипед марки «FORMULA 26 Kolt» який належить ОСОБА_2 , вартість якого становить 5230 гривень, який був припаркований біля приміщення згаданої кав`ярні, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, розкаявся в скоєному та надав суду показання, що відповідають фабулі обвинувачення. Зокрема показав, 24 лютого 2021 року близько 15 години 30 хвилин, проходячи по вул.Міцкевича у м.Бориславі, побачив припаркований велосипед. У нього раптово виник умисел на викрадення даного велосипеда. На даному велосипеді приїхав додому. Через короткий період часу приїхали працівники поліції, яким обвинувачений добровільно видав велосипед. Просить суд суворо не карати, обрати покарання не пов`язане з реальним відбуттям покарання.

Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_1 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо встановлення фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів у справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які не оспорювались ними під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.

Суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, враховуючи покази обвинуваченого про визнання вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеною повністю і вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Обираючи міру покарання відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Відповідно, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд бере до уваги тяжкість кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесено до нетяжких злочинів, спосіб вчинення злочину, наслідки, які настали від його вчинення.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно зі ст. 66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує особу винного, який раніше судимий, зокрема, є особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності, має постійне місце проживання, не одружений, офіційно не працює, наявність обставини, що пом`якшує покарання, наявність посередньої характеристики з місця проживання, на обліку в лікаря-нарколога та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, думку державного обвинувачення щодо обрання покарання у виді арешту, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції частини статті інкримінованого кримінального правопорушення у виді обмеження волі, що є необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги вищезазначені обставини, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, що знижує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а також беручи до відома досудову доповідь Дрогобицького МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінена органом пробації як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінено як середній, а також висновок органу пробації про ймовірність виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а у випадку звільнення від відбування покарання з випробуванням таке звільнення повинно включати в себе обов`язки, передбачені ст.76 КК України, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбуття покарання у виді обмеження волі і тому до нього необхідно застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази у справі: велосипед марки «FORMULA 26 Kolt», переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Дрогобицького РВП, - повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Скасувати арешт майна, накладений на велосипед марки «FORMULA 26 Kolt», відповідно до ухвали слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 26 лютого 2021 року у справі №438/307/21.

Вирок суду може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які не оспорювалися обвинуваченим та іншими учасниками судового процесу під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя А.Т. Слиш