Рішення № 98032549, 25.06.2021, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/484/21

Провадження № 2/321/252/2021

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2021 р. Запорізька обл., Михайлівський р-н,

смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого – судді Ігнатьєва Д.П.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мосієнко О.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову комунальний заклад «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Михайлівської селищної ради звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_2 не виконує своїх обов`язків по відношенню до своєї дитини, фактично не займається її вихованням та утриманням, ухиляється від виконання покладених на неї батьківських обов`язків.

25.03.2021 р. на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Михайлівської селищної ради було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача по відношенню до малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , наразі проживає в АДРЕСА_2 . Сім`я ОСОБА_2 ,з 2017 року перебувала на контролі служби у справах дітей Михайлівської райдержадміністрації. Її малолітні діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували на обліку, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах. Проживала сім`я за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач проживала однією родиною з ОСОБА_4 , який вів аморальний спосіб життя, та був раніше засуджений.

22 травня 2017 року малолітні діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були відібрані у відповідача та влаштовані до КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР, у зв`язку з тим, що для дітей існувала загроза життю та здоров`ю. ОСОБА_2 разом з дітьми повернулася з спеціалізованої кризової установи (притулку) у місті Бердянськ, де перебувала, як жертва фізичного насильства, але підчас перебування в притулку, фахівцями соціальної установи вияви ознаки безпосередньої загрози життю та здоров`ю дітей, а саме вчинення фізичного насильства (гематоми, подряпини, садна), психологічного (погрози, образи, залякування) та економічного насильства (занедбання дитини: діти постійно голодують через нестачу їжі та неправильне харчування; носять брудний одяг, виглядають занедбаними). ОСОБА_2 повністю зневажає базові потреби дітей, та не має емоційного та фізичного контакту зі старшою донькою ОСОБА_1 . Із-за такої поведінки відповідачку було відрахована з Притулку через порушення договору про перебування у притулку для жінок постраждалих від насильства. Після прибуття за місцем проживання умови для дітей мати не створила, повністю були відсутні продукти харчування, речі та взуття. Діти були занедбані.

За час перебування дітей в установі відповідач створила відповідні умови для проживання дітей, відвідувала дітей та брала участь в їхньому утриманні, і діти у лютому 2018 року були повернені відповідачу ОСОБА_2 .

В 2020 р. ОСОБА_2 забрала малолітню доньку ОСОБА_1 та покинула своє місце проживання, молодшу доньку ОСОБА_3 вона залишила у родичів співмешканця з якими у дитини склалися родинні відносини.

01.10.2020 р. за направленням служби у справах дітей Михайлівської райдержадміністрації малолітню ОСОБА_1 було влаштовано до КЗ «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР .

27.08.2020р. відповідач звернулась до служби у справах дітей з заявою про повернення малолітньої ОСОБА_1 в свою родину та надали відповідний пакет документів. Дитину було повернено матері.

25.09.2020 р. службою у справах дітей Вільнянської РДА на території м. Вільнянськ по вулиці Софіївська було знайдено малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мала тілесні садна, синці, гематоми невідомого походження. Дитина була брудна і голодна, в голові ознаки сухого педикульозу дитину було влаштовано до дитячого відділення КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня» з метою обстеження та при необхідності, надання медичної допомоги.

За інформацією ВП № 3 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області від 25.03.2021 р. № 1531/81/01-2021 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка: АДРЕСА_1 , притягувалася до відповідальності за ст. 183 КУпАП від 06.01.2020 року, за ст. 178 ч. 1, ч. 2 КУпАП від 09.06.2019 року, ст. 44-3 ч. 2 КУпАП від 05.01.2021 року. 29.06.2020 р. Вільнянським ВП Пологівського ВП ГУНП з Запорізькій області було встановлено місце знаходження ОСОБА_2 , яка перебувала в розшуку за Михайлівським ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, розшукова справа № 50072025 від 07.04.2020 року. Також 17.12.2020 року Вільнянським ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР № 1202008521000199 за фактом вчинення кримінального правопорушення за ст. 190 КК України (шахрайство) ОСОБА_2 , крім того відповідачка притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 КК України.

Таким чином, відповідач нехтує батьківством та умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки. Не цікавиться її фізичним і духовним розвитком, умовами проживання та перебування в центрі соціально - психологічної реабілітації. Через таке ставлення до дитини відповідачка не надавала, та не могла надати дитині доступ до культурних норм моралі, не виявляла інтересу до її внутрішнього світу. Все викладене вище свідчить про те, що відповідачка на протязі певного часу, без жодних поважних причин, та об`єктивних перешкод, свідомо нехтує батьківством та умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. У зв`язку з чим просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача кошти на її утримання.

Передати малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого влаштування органу опіки та піклування виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області.

Ухвалою суду від 14.04.2021 року було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.05.2021 р. підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача органу опіки та піклування виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області не зявився. Надав суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, відзив не подала, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. За таких обставин, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, в порядку статей 280, 281 ЦПК України.

Представник третьої особи КЗ «Мирненський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» в судове засідання не заявився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду письмову заяву в якій просив справу розглянути у її відсутність.

З урахуванням положень ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодиться з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (Hunt v. Ukraine, №31111/04, § 58, ЄСПЛ , від 07 грудня 2006 року).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Михайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 24 травня 2017 року, актовий запис № 08).

Рада опіки та піклування при виконкомі селищної ради Михайлівської селищної ради своїм рішенням № 1 від 22.05.2017 р. «Про відібрання дітей» вирішила відібрати у матері ОСОБА_2 її дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для відібрання дітей слугувало те, що мати вихованням дітей не займається, а саме: погані антисанітарні умовами проживання дітей в будинку та матеріально забезпечити мати дітей не має можливості. Проживання в край негативних умовах ставить під загрозу здоров`я та життя дітей.

З Акту про відвідування малолітньої дитини матір`ю від 25.03.2021 р. № 03-02/155, виданого КЗ «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР вбачається, що 01.10.2020 р. до цього закладу, на підставі направлення служби у справах дітей Вільнянської райдержадміністрації від 01.10.2020 р. № 01-28/242, у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю дитини, поступила малолітня дитина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час перебування ОСОБА_1 в закладі мати дитину – ОСОБА_2 , не відвідувала дитину жодного разу, але телефонувала лише декілька разів, а саме 16.03.2021 р. та 25.03.2021 р.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Михайлівської селищної ради у Висновку № 404 від 07.04.2021 р. вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 .

Таким чином судом встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дочки ОСОБА_1 , оскільки відповідач не забезпечувала нормальних умов існування дитини, не займається її вихованням, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, з моменту відібрання у неї дитини не цікавилась її долею, не вживала заходів щодо повернення дитини, не надавала ні якої допомоги дитині.

Отже, маються підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В свою чергу, згідно із ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи викладене вимога позивача про стягнення аліментів підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 КПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем заявлені дві позовні вимоги – про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу працездатну особу з 1 січня 2270 гривень.

Таким чином розмір судового збору за вимогу про позбавлення батьківських прав становить 908 грн. (2270 грн. х 0,4).

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу працездатну особу з 1 січня 2270 гривень.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Позивач заявила вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини. У зв`язку тим, що заявлена вимога про стягнення аліментів, то позивач звільнена від сплати судового збору.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, то з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

У зв`язку з тим, що у суду відсутні відомості про розмір щомісячного доходу відповідачів, то суд розрахунок судового збору за вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини здійснює виходячи з мінімального розміру аліментів на дитину відповідного віку, який становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як встановлено судом син відповідачів народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто має вік 6 років.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня.

Ціна позову за вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини становить 5763 грн. ((1921 грн. х 50 %) х 6 міс.). Відповідно судовий збір за цю вимогу становить 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн. (5763 грн. х 1 % = 57, 63 грн., але не менше 908 грн. (2270 грн. х 0,4)).

Таким чином з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1816 грн. (908 грн. + 908 грн.).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На цій підставі рішення у цій справі підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 141, 228-229, 258-260, 263 -265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (місцезнаходження: Запорізька обл., Михайлівський р-н, смт. Михайлівка, вул. Центральна, 22) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову комунальний заклад «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради (місцезнаходження: Запорізька обл., Мелітопольський р-н, смт. Мирне, вул. Миру, 14-А) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь особи чи установи на утриманні якої буде знаходитись ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в розмірі 1/4 (одна четверта) частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 (п`ятдесят) % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.04.2021 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в розмірі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн. 00 коп.)

Передати малолітню доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до органу опіки та піклування виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької для подальшого влаштування.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте Михайлівським районним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 02 липня 2021 р.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Д.П.Ігнатьєв