Ухвала суду № 98031300, 29.06.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1188/21

Провадження № 2/587/642/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 червня 2021 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни ( АДРЕСА_2 ), АТ «ПУМБ» (м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 142828229), третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович (м. Суми, пров. Пляжний, 3) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2021 року позивач звернулася до суду із вказаною позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.

Згідно п. 1 ч. 1, та п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, спосіб захисту права або інтересів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як зазначає Пленум ВС України у ч. 7 Постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року регулює відносини між споживачами товарів робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Рішенням Конституційного суду України №15-рп/2011 від 10.11.2011 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень п.п.22.23 ст.1 , ст.11, ч. 8 ст. 18, ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення п.п.22,23 ст.1 ст.11 22 Закону України «Про захист прав споживачів» треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так виконання такого договору.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12.04.1996 року, при вирішенні судами справ про захист прав споживачів суди мають виходити насамперед із положень Закону України «Про захист прав споживачів» за яким споживачем права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють товари, надають послуги.

При цьому, в порушення ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено доказів на підтвердження обставин справи, зокрема виникнення та існування між позивачем та відповідачем відносин які регулюються і підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», а отже розповсюдження дії вказаного закону на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем та пільги, що до сплати судового збору.

В позовній заяві не зазначено у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК поштовий індекс відповідача АТ «ПУМБ», не зазначено населений пункт перебування (знаходження) 3-ї особи приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка В.В., реєстраційний номер облікової картки платників податків позивача, вказаний бланк її паспорту – тільки серія та номер, без зазначення повних даних коли і яким органом виданий.

Також, не додано жодних відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору згідно положень п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім того, не зазначено інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, згідно положень п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Також, у відповідності до вимог п. 9 вищезазначеної статті позивачем не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який позивач понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також у відповідності до вимог п. 10 вищезазначеної статті відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI року визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, що подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» у 2021 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 року в розмірі 2 270 грн..

Позивачем до суду не подано документів, що підтверджують сплату судового збору, як за вимогу немайнового характеру.

При цьомук позивач звертається з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, зазначаючи, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнена від сплати судового збору.

В задоволенні клопотання щодо звільнення від сплати судового збору – відмовлено, тому необхідно сплатити судовий збір в розмірі 908 грн., які необхідно сплатити на такий розрахунковий рахунок:

рахунок: UA198999980313151206000018540

отримувач: ГУКСумська обл/Сумська МТГ-Сумський РС/22030101

банк отримувача: Казначейство України ( ел.адм.подат)

код отримувача (ЄДРПОУ): 37970404

Найменування коду класифікації доходів бюджету:Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050)

Призначення платежу: «Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Сумський районний суд Сумської області, код ЄДРПОУ 02886485».

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За приписами ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вищевказаним законодавчим нормам надані позивачем копії письмових доказів не засвідчені належним чином.

Окрім того зі змісту позовних вимог не вбачається чіткий спосіб захисту у який позивач має намір захистити своє право.

Ч. 1 ст. 185 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, ст. ст. 4, 6 ЗУ «Про судовий збір»,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни ( АДРЕСА_2 ), АТ «ПУМБ» (м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 142828229), третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович (м. Суми, пров. Пляжний, 3) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків до 09.07.2021 року, але не більше п`яти днів з часу отримання даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Степаненко