Ухвала суду № 98031005, 30.06.2021, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/788/20

Провадження № 2-з/476/3/2021

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

30.06.2021 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Козаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача про забезпечення позову у межах цивільної справи за позовом ПСП "Агрофірма "Авангард" до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

29.06.2021 року представник відповідачки ОСОБА_2 звернулася в суд з заявою про забезпечення позову у межах цивільної справи за позовом ПСП "Агрофірма "Авангард" до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Вказану заяву мотивує тим, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ПСП "Агрофірма "Авангард" до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.11.2014 року. Відповідачка є власницею земельної ділянки загальною площею 8,2368 га ріллі з кадастровим номером 4823081000:04:000:0137. Строк вищевказаного договору оренди земельної ділянки закінчився 13.11.2019 року. Позивач не скористався скоїм правом на поновлення договору оренди землі, оскільки до закінчення строку дії договору не повідомив письмово відповідачку. 12 червня 2021 року відповідачкою здійснено огляд належної їй земельної ділянки, де виявлено, що вказана земельна ділянка оброблена позивачем та засіяна зерновою культурою, яка перебуває в фазі дозрівання, порушивши низку нормативно-правових актів, які врегульовують земельні відносини, заради особистого збагачення.

Посилаючись на положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України, представник відповідачки просила накласти заборону ПСП "Агрофірмі Авангард" вчиняти будь-які дії, пов`язані із збиранням врожаю шляхом накладення арешту на майбутній врожай на спірній земельній ділянці площею 8,2368 га, кадастровий номер 4823081000:04:000:0137, що розташована в межах території Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області до вирішення справи в судовому порядку.

Так, відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд вбачає за можливе розглянути дану заяву без повідомлення учасників справи за наявними доказами.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до слідуючого висновку.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Із матеріалів справи слідує, що 19.11.2020 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом в інтересах ПСП "Агрофірма "Авангард" до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки.

29.06.2021 року представник відповідачки ОСОБА_2 звернулася в суд з заявою про забезпечення позову у межах вищевказаної цивільної справи. Вказану заяву мотивує тим, що строк договору оренди земельної ділянки від 01.11.2014 року укладеного між ПСП "Агрофірма "Авангард" та ОСОБА_1 закінчився 13.11.2019 року. Позивач не скористався своїм правом на поновлення договору оренди землі, так як до закінчення строку дії договору не повідомив письмово відповідачку, не було укладено додаткової угоди у місячний строк. 12 червня 2021 року відповідачкою здійснено огляд належної їй земельної ділянки, де виявлено, що вказана земельна ділянка оброблена позивачем та засіяна зерновою культурою, яка перебуває в фазі дозрівання, при цьому порушено низку нормативно-правових актів, які врегульовують земельні відносини, заради особистого збагачення.

Посилаючись на положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України, представник відповідачки просила накласти заборону ПСП "Агрофірмі Авангард" вчиняти будь-які дії, пов`язані із збиранням врожаю шляхом накладення арешту на майбутній врожай на спірній земельній ділянці площею 8,2368 га, кадастровий номер 4823081000:04:000:0137, що розташована в межах території Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області до вирішення справи в судовому порядку, так як майбутній урожай є матеріальним об`єктом набутим протиправним шляхом, пов`язаним з самовільним використанням земельної ділянки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", зазначено, що суди при вирішенні питання про забезпечення позову мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, та брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Із викладеного слідує, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Суд вважає, що заявницею не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, а також, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту є співмірними із заявленими позовними вимогами.

А тому, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявниці щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності її вимог щодо забезпечення позову, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника відповідача про забезпечення позову у межах цивільної справи за позовом ПСП "Агрофірма "Авангард" до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.В. Чернякова