Рішення № 98029805, 29.06.2021, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/592/21 р.

2-а/622/2/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2021 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Дмитренко А.О., Бойко І.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Ісоєва М.Н.,

представника відповідача адвоката Полухіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Харківській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Гринь Євген Леонідович, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області Гринь Євгена Леонідовича від 26 травня 2021 року №03-11/382 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, визначеного ст.188-5 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.05.2021 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області Гринь Є.Л. на підставі складеного ним протоколу про адміністративне правопорушення від 26 травня 2021 року №000698 винесено постанову №03-11/382 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 748,00 грн.

Із вказаних протоколу та оскаржуваної постанови від 26 травня 2021 року вбачається, що позивач, працюючи провідним інженером ДО «Комбінат «Світанок» ДАР України та будучи відповідальною посадовою особою, згідно посадової інструкції, не виконав вимоги, викладені в п.п.1, 6 припису від 26 лютого 2021 року №30/03-13, чим допустив порушення вимог ст.12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП.

Зазначені протокол і постанову позивачеві було вручено одразу на місці складання та постановлення.

Із зазначеною постановою позивач не згоден, вважає дії службової особи та постанову незаконними, посилаючись на відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП, та допущення процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення.

Так, в постанові не конкретизовано в чому він винний, тобто у вчиненні якого правопорушення його звинувачують, не вказано місце розгляду справи, при складенні протоколу і ухваленні постанови йому не було роз`яснено права, у тому числі право на користування юридичною допомогою адвоката при розгляді справи. Інспектор не відреагував на його прохання про наведення доказів його винуватості та конкретизації в чому він винний, про відкладення розгляду справи та надання можливості скористатися послугами адвоката, склавши протокол та одразу постанову і вручив їх примірники йому.

Позивачем було надано відповідачу пояснення та документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 не є посадовою особою, яка повинна виконувати вимоги, викладені у п.п.1, 6 припису від 26 лютого 2021 року №30/03-13 та нести відповідальність за їх невиконання або виконання. Зазначене було проігноровано інспектором.

При цьому із оскаржуваної постанови не вбачається наведення в ній доказів на підтвердження правомірності її винесення.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 08.06.2021 року відкрито провадження по справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Гринь Є.Л.. Витребувано від відповідача матеріали, на підставі яких було винесено оскаржувану постанову.

Представником відповідача - Державної екологічної інспекції у Харківській області подано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , просив залишити її без задоволення, зазначивши, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області в межах встановлених законодавством повноважень з метою перевірки виконання Державною організацією «Комбінат «Світанок» Державного агентства резерву України припису від 26.02.2021 року №30/03-13 проведено у період з 26.05.2021 по 07.06.2021 позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю), по закінченню якого складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 07.06.2021 №497/12-02/03-04. Зазначеним актом перевірки зафіксовано, що пункти 1, 6 припису від 26.02.2021 №30/03-13 ДО «Комбінат «Світанок» ДАР України не виконано. ДО «Комбінат «Світанок» ДАР України під час здійснення державного нагляду (контролю) надано державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Харківської області наказ від 20.01.2021 №61 «Про призначення особи, відповідальної за охорону навколишнього середовища та поводження з відходами виробництва» ОСОБА_1 . Враховуючи зазначене, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області в межах наданих йому чинним законодавством повноважень 26 травня 2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення №000698 на провідного інженера Державної організації «Комбінат «Світанок» Державного агентства резерву України ОСОБА_1 за порушення ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме невиконання пунктів 1, 6 припису від 26.02.2021 №30/03-13, за що передбачено відповідальність ст.188-5 КУпАП, та який було підписано та отримано ОСОБА_1 . Ознайомлення ОСОБА_1 із передбаченими ст.268 КУпАП правами підтверджується особистим підписом останнього в протоколі про адміністративне правопорушення від 26 травня 2021 року №000698. Клопотання про відкладення розгляду справи та жодної іншої заяви ОСОБА_1 не подавалося, натомість в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зауваження до змісту протоколу чи мотиви відмови від його підписання, останнім зазначено лише «Порушення будуть усунені». До позовної заяви позивачем їх також не додано. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області відповідно до вимог ст.245 КУпАП 26 травня 2021 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №03-11/382, якою визнано провідного інженера Державної організації «Комбінат «Світанок» Державного агентства резерву України ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.188-5 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 748,00 грн. Зазначений штраф сплачено ОСОБА_1 , в добровільному порядку, що підтверджується відповідною квитанцією. Позивач на виконання ст. 79 КАС України до позовної заяви не надав жодного доказу на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що він є відповідальною особою за охорону навколишнього природного середовища та поводження із відходами на виробничій ділянці в смт.Золочів. На ділянках в АДРЕСА_1 призначені інші відповідальні особи, але він займався підготовкою дозвільних документів і по цих ділянках. 26.05.2021 року приблизно о 09.00 год. на території підприємства «Комбінат «Світанок» державним інспектором ОСОБА_2 йому було вручено лише протокол про адміністративне правопорушення, який він підписав та отримав копію. Акт перевірки йому не вручався. Будь-яких документів для перевірки він інспектору не надавав, прохання відкласти розгляд справи і залучити адвоката він інспектору не заявляв. Розгляд справи відбувся трохи пізніше 26.05.2021 року у кабінеті головного інженера ДО «Комбінат «Світанок», де він одразу отримав лише постанову та після цього сплатив штраф.

Представник позивача адвокат Ісоєв М.Н. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснив, що порушення було виявлено на початку перевірки, акт від 07.06.2021 на той час вже було розпочато складення. Розгляд справи відбувся на території підприємства. Будь яких заперечень або заяв від позивача не надходило.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не подав.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Гринь Є.Л. було видано припис від 26.02.2021 року №30/03-13 керівнику Державної організації «Комбінат «Світанок» Державного агентства резерву України ОСОБА_3 , відповідно до якого було приписано, зокрема, в термін до 26.03.2021 року: п.1 -на підставі ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викиду, що розташовані за адресами: АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 ; п.6 – на підставі ч.2 ст. 17 ЗУ №187/98, пункту 3 Порядку, затвердженого ПКМУ №118 вирішити питання щодо надання декларації про відходи. Припис отримано головним інженером ОСОБА_4 , згідно резолюцій його виконання доручено ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.10-11).

Відповідно до направлення від 24 травня 2021 року №497/12-02/03-04 державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_2 направлений до Державної організації «Комбінат «Світанок» Державного агентства резерву України для проведення позапланової перевірки в період з 26 по 28, 31 травня, з 01 по 04, 07 червня 2021 року, предмет здійснення заходу: перевірка стану виконання припису від 26.02.2021 №30/03-13 (а.с.67).

З наданої при проведенні перевірки державному інспектору копії наказу Генерального директора ДО «Комбінат «Світанок» від 20.01.2021 №61 «Про призначення особи, відповідальної за охорону навколишнього середовища та поводження з відходами виробництва», вбачається, що провідного інженера-механіка ОСОБА_1 призначено відповідальною особою за здійснення контролю і обліку відходів і вторичних ресурсів на виробництві для охорони навколишнього середовища від забруднення. Згідно пункту 2. наказу приписано відповідальному провідному інженеру-механіку ОСОБА_1 чітко виконувати постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року №1218 «Про затвердження порядку розроблення, перегляду лімітів та розміщення відходів і керуватися установленим лімітом Державного управління екології та природних ресурсів на виробничій ділянці в смт.Золочів Харківської області (а.с.88).

26 травня 2021 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Гринь Є.Л. складений протокол про адміністративне правопорушення №000698, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , який працює на посаді провідного інженера ДО «Комбінат «Світанок» ДАРУ, АДРЕСА_2 , здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 КУпАП тим, що о 09 год. 30 хв. 26 травня 2021 року, будучи відповідальною посадовою особою, згідно посадової інструкції, допустив порушення у частині невиконання п. №1, 6 припису від 26.02.2021 року №30/03-13, наданого за результатами проведення планового заходу, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». ОСОБА_1 підписано протокол, розписку про ознайомлення із правами та отримання другого екземпляру протоколу №000698, зазначено в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її зауваження до змісту протоколу чи мотиви відмови його підписання», що порушення буде усунуто. Також ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 30 хв. 26 травня 2021 року в приміщення ДО «Комбінат «Світанок» ДАРУ за адресою: АДРЕСА_2 . В протоколі зазначено про відсутність додатків (а.с.65-66).

Того ж дня, 26 травня 2021 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Гринь Є.Л. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №03-11/382, якою встановлено, що ОСОБА_1 , який працює на посаді провідного інженера ДО «Комбінат «Світанок» ДАРУ, АДРЕСА_2 , вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» тим, що, будучи відповідальною посадовою особою, згідно посадової інструкції, допустив порушення у частині невиконання п. №1, 6 припису від 26.02.2021 року №30/03-13, наданого за результатами проведення планового заходу, у зв`язку із чим його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 748 грн. 00 коп. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 26 травня 2021 року. Штраф у розмірі 748 грн. 00 коп. ОСОБА_1 сплачено 09.06.2021 року, про що свідчить копія квитанції №31 від 09.06.2021 (а.с.63-64, 89).

Згідно акту від 07.06.2021 №497/12-02/03-04, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в Державній організації «Комбінат «Світанок» Державного агентства резерву України, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Гринь Є.Л., виявлено порушення: 1) ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме відстутність дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами за адресою АДРЕСА_2 , що є невиконанням п.1 припису від 26.02.2021 року №30/03-13; 2) ч.2 ст. 17 ЗУ №187/98, пункту 3 Порядку, затвердженого ПКМУ №118, ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не вирішено питання щодо надання декларації про відходи, що є невиконанням п.6 припису від 26.02.2021 року №30/03-13. Вказаний акт отримано в.о. головного інженера ОСОБА_7 (а.с.68-87).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Статтею 188-5 КУпАП визначено, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 242-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ч.1 ст.246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ст. 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Затверджена наказом Міністерства охорони природнього середовища України від 05.07.2004 р. №264 Інструкція з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (надалі – Інструкція), чітко встановлює порядок складання Протоколу та необхідні дані, які вносяться до нього та є обов`язковими складовими, що в наступному служить для законного та правильного накладення адміністративного стягнення на винну особу (розділ 2 Інструкції).

Так, відповідно до п.2.3., п. 2.4., п. 2.8. Розділу 2 вищезазначеної Інструкції, протокол складається на місці виявлення правопорушення. При складанні Протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії. У Протоколі обов`язково зазначаються: дата і місце його складання (число, місяць і рік складання Протоколу, найменування населеного пункту, де його складено); посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала Протокол; відомості про особу порушника, а саме: прізвище, ім`я, по батькові; число, місяць, рік та місце народження; сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації); фактичне місце проживання (поштова адреса); місце роботи (повна назва підприємства без застосування абревіатур та його поштова адреса) або навчання особи, а якщо особа не працює, то про це робиться відмітка; відомості щодо заробітної плати (у разі наявності інформації); посада особи, що вчинила порушення (для посадових осіб); паспорт (серія, номер, ким і коли виданий) або інший документ, що посвідчує особу; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); прізвища, ім`я та по батькові, адреси свідків, якщо вони є. У Протоколі може зазначатися як домашня адреса, так і адреса службової особи або контактний телефон, за яким їх можна викликати; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об`єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності); відмітка про отримання особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, другого екземпляра Протоколу. При складанні Протоколу слід чітко та розбірливо викладати всі відомості, передбачені формою Протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом виявленого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо.

У відповідності до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно ч.1 ст.277 КУпАП та п.3.2 Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП, обов`язково складається протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно п.3.1. Інструкції справи про адміністративні правопорушення розглядаються посадовими особами Мінприроди згідно зі статтею 2421 КУпАП та за місцем його вчинення (стаття 276 КУпАП).

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами в розумінні ст.251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

Положеннями ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити, серед іншого: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд вважає безпідставними та такими, що не підтверджені в ході судового розгляду і не відповідають матеріалам справи про адміністративне правопорушення доводи позивача про порушення права на захист внаслідок не ознайомлення його із правами, неврахування його клопотання про відкладення розгляду справи та про залучення адвоката.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2021 року №000698 та пояснень позивача в судовому засіданні, ним особисто поставлено у вказаному протоколі підпис про ознайомлення із правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, викладено пояснення про те, що порушення буде усунуто, будь-яких клопотань державному інспектору ним не заявлялося.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що акт, складений за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) йому не вручався, будь-яких документів він не надавав державному інспектору для перевірки, розгляд справи відбувся через нетривалий проміжок часу після складення 26.05.2021 року протоколу про адміністративне правопорушення, в кабінеті у головного інженера ДО «Комбінат «Світанок» ДАРУ, тобто на підприємстві, як і зазначено в протоколі, - 26.05.2021 року, в ході якого йому лише було вручено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №000698 від 26 травня 2021 року, який був предметом подальшого розгляду під час прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення державним інспектором Гринь Є.Л., до протоколу не додано доказів, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП (зазначено про відсутність додатків). Докази вручення і надання для ознайомлення ОСОБА_1 всіх документів, на підставі яких державний інспектор дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у даному адміністративному правопорушенні, суду не надано.

При цьому, як вбачається із наданих відповідачем доказів, Акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю, у якому зафіксовано невиконання пунктів 1, 6 припису від 26.02.2021 №30/3-13, державним інспектором було складено лише 07.06.2021 року, тобто після винесення оскаржуваної постанови.

За приписами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У мотивувальній частині свого Рішення №5-рп/2015 від 26.05.2015 Конституційний Суд України зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 Кодексу). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 Кодексу). Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 Кодексу). Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено у главі 17 Кодексу.

Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

У частинах першій, другій статті 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.

Аналіз положень глави 22 КУпАП в системному зв`язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, оскільки правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, не внесено до переліку правопорушень по яким проводиться скорочене провадження (ст. 258 КУпАП), то у державного інспектора були відсутні підстави для розгляду справи про таке правопорушення на місці вчинення правопорушення, тобто за місцем знаходження підприємства, а не за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 , що є достатніми підставами для скасування оскаржуваної постанови та часткове задоволення позовних вимог позивача.

Суд зазначає, що в даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведені вище норми законодавства, суд зазначає, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.04.2020 року у справі №337/346/17 (К/9901/22443/18).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення від 26 травня 2021 року №03-11/382 про накладення адміністративного стягнення на позивача підлягає скасуванню із направленням справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Керуючись ст. ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Гринь Є.Л. від 26 травня 2021 року №03-11/382 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надіслати на новий розгляд до Державної екологічної інспекції у Харківській області

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О. В.Чернова