Рішення № 98028392, 13.04.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2840/20

2/296/1346/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді – Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у залі суду в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державної Казначейської служби України, третьої особи – Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про відшкодування моральної шкоди, зобов"язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі також – позивач) 14.04.2021 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (надалі також – відповідач-1, ГУ Держгеокадастр в Житомирській області) та Державної Казначейської служби України (далі також – відповідач-2, ДКС України), третьої особи – Громадська організація «Проти придурків та ідіотів», в якому просив:

1. Доручити ДКС України стягнути з рахунків ГУ Держгеокадастру в Житомирській області за рахунок бюджетів, передбачених для вказаних органів, в разі відсутності таких коштів стягнути з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача кошти на відшкодування моральної шкоди в сумі 160 тис. грн. та відшкодування коштів на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1022 грн.

2. Доручити ДКС України стягнути з рахунків ГУ Держгеокадастру в Житомирській області за рахунок бюджетів, передбачених для вказаних органів, в разі відсутності таких коштів стягнути з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача кошти на відшкодування коштів, витрачених на подання і розгляд заяви від 04.03.2019 в сумі 950 грн.

3. Доручити ДКС України стягнути з рахунків ГУ Держгеокадастру в Житомирській області за рахунок бюджетів, передбачених для вказаних органів, в разі відсутності таких коштів стягнути з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача кошти на відшкодування коштів, витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1022 грн.

4. Зобов`язати ДКС України здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Житомирській області , які неналежно розглянули звернення позивача від 04.03.2019 заподіяної державному органу під час виконання трудових обов`язків шкоди в сумі 161 972 тис. грн.

На обґрунтування позову вказав, що 04.03.2019 він звертався до ГУ Держгеокадастру в Житомирській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Харитонівської сільської ради на території Коростишівського району Житомирської області.

Листом від 04.04.2019 відповідач-1 відмовив у наданні дозволу на виготовлення вказаного вище проекту землеустрою.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.01.2020 у справі № 240/10388/19

визнав протиправною відмову ГУ Держгеокадастру в Житомирській області викладену в листі №Х-1298/0-1152/0/22-19 від 04.04.2019, зобов`язано ГУ Держгеокадастру в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення документації з землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Коростишівського району Житомирської області.

Позивач вважає, що відмовою в розгляді його звернення, відповідач-1 допустив протиправну бездіяльність та спричинив йому немайнову шкоду, яка полягає у порушенні стосунків з оточуючими людьми, порушенні нормальних життєвих зв`язків, виникненні негативного для нього явища, зокрема, необхідності неодноразового повторного звернення на встановлення істини в справі та доказування для вирішення питання протиправної бездіяльності, витрачання особистого часу значних коштів, сили для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані. Завдану йому моральну шкоду позивач оцінив у розмірі 256 тис. грн.

Також позивач вказує, що він зазнав витрат на подання і розгляд заяви від 04.03.2019 в сумі 950 грн. та витрат на підготовку і розгляд даної позовної заяви в сумі 1022 грн., вказані суми також просив відшкодувати за рахунок відповідача.

Крім того, посилаючись на те, що стягненням моральної та матеріальної шкоди з відповідачів, які неналежно розглянули звернення позивача від 04.03.2019, заподіяно шкоду державному органу під час виконання посадовими особами трудових обов`язків, просив зобов`язати здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами ГУ Держгеокадастру заподіяної шкоди в сумі 161 972 грн.

17.04.2020 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі №296/2903/20 за правилами загального позовного провадження.

07.08.2020 представник ГУ Держгеокадастру в Житомирській області подав до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що позивач не обґрунтував, в чому саме полягає моральна шкода, не доведено жодними доказами завдання такої шкоди йому або членам його сім`ї, зокрема доказів погіршення стану здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що стали наслідком протиправної відмови відповідача. Також не погодився із наданими позивачем розрахунками завданої шкоди, вважає їх безпідставними та такими, що не можуть братися до уваги , тощо (а.с. 33-37).

Від позивача 10.08.2020 надійшла відповідь на відзив, в якій вказав на необгрунтованість аргументів, викладених відповідачем-1 (а.с.48-62).

17.08.2020 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому з підстав, викладених у попередньому відзиві, просив відмовити за безпідставністю позовних вимог (а.с. 84-88).

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі представника третьої особи, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити (а.с. 122).

Від представника відповідача – 1 також надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 135).

Відповідач – 2 належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, проте свого представника в судове засідання не направив, будь-яких заяв, клопотань, а також відзиву, не надіслав (а.с. 134).

Суд дослідив докази і письмові пояснення та приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та другої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За змістом частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1174 цього ж Кодексу передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

У поданому позові позивач обґрунтовував завдання йому моральної шкоди з боку ГУ Держгеокадастру в Житомирській області неналежним розглядом його заяви від 04.03.2019, посилаючись на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2020 у справі № 240/10388/19.

Судом враховуються роз`яснення, викладені у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» про те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Так, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Отже, під моральною шкодою розуміється втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.

Слід зазначити, що згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому доказуванню під час вирішення спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Обов`язок доказування в цивільному процесі встановлений статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Позивач обґрунтовує завдання йому моральної (немайнової) шкоди посиланням на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2020 у справі № 240/10388/19, якою визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру викладену в листі №Х-1298/0-1152/0/22-19 від 04.04.2019, зобов`язано ГУ Держгеокадастр розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2015 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, однак саме по собі визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастр, викладену в листі від 04.04.2019, жодним чином не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.

Суд не бере до уваги посилання позивача на практику Європейського Суду з прав людини як підставу для відшкодування моральної шкоди, оскільки вітчизняний правовий інститут моральної шкоди суттєво відрізняється від інституту «справедливої сатисфакції», передбаченого статтею 41 Європейської конвенції, відповідно до якої, якщо Європейський Суд з прав людини визнає факт, що мало місце порушення Європейської конвенції або Протоколів до неї, а внутрішнє право Високої Договірної Сторони допускає можливість лише часткового відшкодування, Суд у разі необхідності надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.

Необхідно зазначити, що Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод не розкриває сутності використаного в ній поняття «справедлива сатисфакція», що дає ЄСПЛ

змогу в силу наданої йому компетенції тлумачити зазначене поняття самостійно.

При цьому, практика Європейського Суду з прав людини щодо відшкодування моральної шкоди у зв`язку з порушенням Високої Договірної Сторони положень Європейської конвенції або Протоколів до неї вказує на автономне тлумачення ЄСПЛ поняття моральної шкоди, відмінне від його визначення у національному законодавстві країн-учасниць Європейської конвенції, що зокрема, відрізняється загальною презумпцією спричинення моральної шкоди, визначенням поняття моральної шкоди, умов і критеріїв компенсації, що жодним чином не можна ототожнювати з підходами до питання відшкодування моральної шкоди, що застосовуються у внутрішньому праві країни-учасниці Європейської конвенції.

ОСОБА_1 , заявляючи про завдання йому моральної шкоди відповідачем - 1, вказує, що вона полягає у порушенні його нормальних життєвих зв`язків, виникненні негативного для нього явища, що відобразилось на його психоемоційному стані, а також спричинило інші негативні наслідки, зокрема необхідності неодноразового повторного звернення на встановлення істини в справі та доказування для вирішення питання протиправної бездіяльності. При цьому, в порушення статті 81 ЦПК України позивачем не доведено завдання моральної шкоди, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Позивач вважає, що стягненням моральної та матеріальної шкоди з відповідачів, які неналежно розглянули його звернення від 04.03.2019, заподіяно шкоду державному органу під час виконання посадовими особами трудових обов`язків, тому просив зобов`язати ДКС України здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Житомирській області заподіяної шкоди в сумі 161 972 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідальність державних службовців настає за порушення законності та службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання ними посадових обов`язків. Державні службовці несуть відповідальність за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника, тому, на думку суду, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДКС України здійснити заходи щодо відшкодування шкоди посадовими особами ГУ Держгеокадастру заподіяної державному органу під час виконання трудових обов`язків.

Також позивач просив доручити ДКС України стягнути з рахунків ГУ Держгеокадастру в Житомирській області судових витрат, які складаються з 950 грн., витрачених на подання і розгляд заяви від 04.03.2019 та 1022 грн., витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви. При цьому посилався на час та матеріальні ресурси, витрачені на підготовку матеріалів до суду з даним позовом, зокрема збитки, пов`язані з поданням і розглядом позовної заяви щодо оскарження не повного надання відповіді на заяву від 04.03.2019, витрати часу на вивчення нормативних актів, перевірку наявності права на подання заяви та повноти матеріалів для її обґрунтування, підготовку, реєстрацію та облік, підготовку внутрішніх документів та складання та позовної заяви через електронний суд, аналіз та узагальнення відзиву на позовну заяву, складання відповіді на відзив та подання відзиву через електронний суд, тощо.

Слід зазначити, що згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що за наслідком розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення відповідачем будь-яких судових витрат у справі, суд дійшов висновку, що підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, –

ВИРІШИВ :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державної Казначейської служби України, третьої особи – Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про відшкодування моральної шкоди, зобов"язання вчинити певні дії.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

Головне управління Держгеокадастру

у Житомирській області,

місцезнаходження за адресою:

10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45

код за ЄДРПОУ 39765513

Відповідач :

Державна Казначейська служба України

місцезнаходження за адресою:

01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6,

код за ЄДРПОУ 37567646

Cуддя О. П. Сингаївський