Ухвала суду № 98026980, 29.03.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3338/15-ц

Провадження № 2/210/4/21

У Х В А Л А

іменем України

"29" березня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ступак С.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Доценко В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ОСОБА_3 , третя особа: Акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Рукавіцина Н.В. про визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна такими, що не відбулися, визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у липні 2015 року звернувся представник ОСОБА_4 з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна такими, що не відбулися, визнання права власності.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2015 року вказана справа надійшла до провадження судді Костенко В.В. (а.с.19)

Ухвалою суду від 03 вересня 2015 року відкрито провадження по вказаній справі. (а.с.24)

Ухвалою суду від 14 липня 2016 року, у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника, цивільну справу за вказаним позовом залишено без розгляду. (т.1, а.с. 68-70)

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2016 року ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 липня 2016 року скасовано, а справу направлено до того ж суду для продовження судового розгляду. (т. 1, а.с. 116)

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2016 року вказана справа надійшла до провадження судді Чайкіної О.В. (т. 1, а.с. 121)

Ухвалою суду від 07 листопада 2016 року вказану справу суддею Чайкіною О.В. прийнято до провадження. (т.1, а.с. 122)

Відповідно до розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи за № 128 від 12.09.2017 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа надійшла до провадження судді Ступак С.В. (т.1, а.с.148, 149)

Ухвалою суду від 13 вересня 2017 року вказану цивільну справу суддею Ступак С.В. прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду. (т.1, а.с.150)

Ухвалою суду від 30 жовтня 2018 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Раййфайзен Банк Аваль», як третю особу, яка не заявляє самостійні вимог щодо предмета спору. (т.2, а.с.15)

Ухвалою суду від 13 березня 2019 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_6 та судом визнано обов`язкову явку сторін: позивача ОСОБА_1 для дачі особистих пояснень, в судове засідання. (т.2, а.с.63)

У судове засідання 29 січня 2020 року з`явився позивач по справі ОСОБА_1 , однак, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_6 судом було оголошено перерву у розгляді справи та призначено наступну дату судового засідання на 26.03.2020 року на 12 годину 00 хвилин.

Про день та час призначення розгляду справи на 26.03.2020 року на 12 годину 00 хвилин позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи. (т.2, а.с. 136)

Однак, в судове засідання призначене на 26 березня 2020 року учасники по справі не з`явились, у зв`язку з чим судом було відкладено розгляд справи на 21 травня 2020 року на 10 годину 30 хвилин.

21 травня 2020 року у судове засідання не з`явився позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 , про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника судом було відкладено розгляд справи на 28 липня 2020 року.

28 липня 2020 року у судове засідання не з`явився позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 , про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим направленням, яке повернулось на адресу суду з відміткою «За закінченням строку зберігання». (т.2, а.с.156-157)

Поза межами судового засідання, а саме 27 липня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 21 вересня 2020 року.

21 вересня 2020 року у судове засідання не з`явився позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 , про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим направленням, яке повернулось на адресу суду з відміткою «За закінченням строку зберігання» та розпискою представника позивача ОСОБА_4 наявною в матеріалах справи. (т.2, а.с. 162, 167-168)

Крім того, 10 вересня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_7 на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника та поданого представником відповідача клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 25 листопада 2020 року.

У судове засідання призначене судом на 25 листопада 2020 року повторно не з`явились позивач та його представник, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи Довідками про доставку SMS. (т.2, а.с. 171-172) У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника судом було відкладено розгляд справи на 03 лютого 2021 року.

Однак, 03 лютого 2021 року позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується Довідками про доставку SMS, з яких вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримали повідомлення 27.11.2020 року та поштовим направленням яке було адресовано ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та повернулось на адресу суду з відміткою «За закінченням строку зберігання». (т.2, а.с.184-186, 195-196)

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача та його представника, судом було відкладено розгляд справи на 29 березня 2021 року.

Однак, 29 березня 2021 року позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується Довідками про доставку SMS, з яких вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримали повідомлення 15.02.2020 року та поштовим направленням яке було адресовано ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та повернулось на адресу суду з відміткою «За закінченням строку зберігання». (т.2, а.с.193, 194, 201-202, 208 -209)

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частин першої та другої статті 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Однак, позивач та його представник з 26 березня 2020 року по 29 березня 2021 року жодного разу в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомляли.

Як зазначено в ст.10 ЦПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим статтями 223, 257 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно ч.5 ст.223, п.3 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Згідно п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк.

Аналогічні висновки викладені в Постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №759/6512/17, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 02 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц.

Відповідно до §23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У зв`язку із наведеним вище, враховуючи, що позивач та його представник три рази поспіль не з`являлись у судові засідання, повідомлялись судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, із заявою про розгляд справи у їх відсутність не зверталися, суд приходить до висновку про те, що поданий позов підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 13, 43, 44, 121, 131, 211, 223, 253, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ОСОБА_3 , третя особа: Акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Рукавіцина Н.В. про визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна такими, що не відбулися, визнання права власності – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: С. В. Ступак