Ухвала суду № 98026766, 30.06.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 450/1357/17

У Х В А Л А

24 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова в колегіальному складі:

головуючої – судді Луців-Шумської Н.Л.

суддів Свірідової В.В., Білінської Г.Б.

секретар Хрупа Б.А.

з участю прокурора Мотрука Н.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників Гуменецького І.І., Суслікової Н.М., Манукян М.А., Островського Ю.М., Блонського М.А., Капури А.Й.

представника потерпілих Рабіновича М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у кримінальному провадженні № 12017140000000197 від 20.02.2017р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 - п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 -п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27-ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України

клопотання прокурора Мотрука Н.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , обвинуваченому ОСОБА_2 , обвинуваченому ОСОБА_3 , обвинуваченому ОСОБА_5 , обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

клопотання захисника Гуменецького І.І. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу,

клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну йому запобіжного заходу,

в с т а н о в и в :

На розгляді Шевченківського районного суду м. Львова перебуває вказане кримінальне провадження.

Обвинувачені у справі знаходяться під вартою.

Прокурор Мотрук Н.В. подав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи, що строк їх тримання під вартою спливає 02 липня 2021 року і завершити розгляд даного кримінального провадження до цього часу неможливо.

У клопотаннях зазначає, що обґрунтованість пред`явленого їм обвинувачення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування як письмовими доказами, так і показаннями свідків, які вже досліджені судом. Також у клопотаннях прокурор вказує на те, що продовжують існувати ризики, які були підставою для застосування і продовження такого запобіжного заходу обвинуваченим, зокрема ризики можливого переховування обвинувачених від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, яка, враховуючи тяжкість інкримінованих злочинів, передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, ризики незаконного впливу обвинувачених на потерпілих та свідків.

З урахуванням визначених ст.178 КПК України обставин щодо кожного з обвинувачених, прокурор вважає виправданим продовження тримання обвинувачених під вартою, неможливість запобігти існуючим ризикам в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів. Також зазначає про подальшу наявність суспільного інтересу у даному кримінальному провадженні. Враховуючи, що інкриміновані злочини спричинили загибель кількох людей, просить не визначати обвинуваченим заставу.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Гуменецький І.І. подали клопотання, в яких просять змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт або на заставу у розмірі 1 440 000 грн. У клопотаннях наголошують на відсутності доказів обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та на фальсифікацію матеріалів кримінального провадження, відсутність достатніх ризиків для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тривалість строку перебування ОСОБА_1 під вартою, яка не може вважатися розумною за даних обставин, та можливість застосування щодо ОСОБА_1 застави або домашнього арешту за місцем проживання його фактичної дружини ОСОБА_6 - АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_4 у своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт вказав на необґрунтованість обвинувачення, відсутність доказів, які доводять його провину «поза розумним сумнівом», звернув увагу на тривалість його перебування під вартою – чотири роки вісім місяців у Львівській УВП (№19) ДПС України, що за "Законом ОСОБА_7 " складає дев`ять років і шість місяців. Крім того, вказав на відсутність передбачених ст.177 КПК України ризиків, зокрема неправомірного впливу на свідків, оскільки усі свідки сторони обвинувачення вже допитані в суді. Вважає застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою несправедливим з огляду на те, що йому єдиному з п`яти обвинувачених не інкримінується ст. 263 КК України - володіння, носіння, застосування вогнепальної зброї чи інших засобів, здатних спричинити загибель людини, а потерпілі у даному кримінальному провадженні згідно висновків експертиз загинули внаслідок вогнепальних поранень. Просить колегію суддів застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його постійного проживання в АДРЕСА_2 .

Ознайомившись з поданими клопотаннями, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу щодо цих клопотань, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченим застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою, суд враховує такі обставини.

Згідно положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За ч.4 цієї статті якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При вирішенні заявлених сторонами кримінального провадження клопотань суд застосовує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В межах даного кримінального провадження до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався судом у встановленому законом порядку протягом тривалого часу. Цей строк завершується 02.07.2021 року. До цього часу неможливо завершити розгляд даного кримінального провадження, оскільки не досліджено докази сторони захисту, не допитано всіх свідків, не вирішено ряд заявлених клопотань.

Під час вирішення клопотань щодо доцільності продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, можливості зміни такого на більш м`який, судом неодноразово досліджувалось питання як обґрунтованості підозри і обвинувачення, так і обґрунтованості ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор, про відсутність яких зазначає сторона захисту.

Відповідно до ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є суттєвим обмеженням права на свободу. Проте, у тій самій статті Конституції України йдеться про можливість такого обмеження за неухильного дотримання встановленого порядку і процедури.

За змістом ст.29 Конституції України для такого суттєвого обмеження, як тримання під вартою, необхідна сукупність таких умов : наявність підстав, дотримання порядку обрання запобіжного заходу, встановленого чинним КПК, та вмотивоване рішення суду.

Отже, право на свободу і особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежено на підставах і в порядку, визначених законом. Обмеження конституційного права на свободу має переслідувати легітимну мету, бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним і обґрунтованим. Воно має забезпечити можливість оптимального досягнення легітимної мети.

Суд враховує наявність у цьому кримінальному провадженні обставин, які можуть переконати неупередженого спостерігача, що обвинувачені особи можливо вчинили інкриміновані їм злочини, що за позицією ЄСПЛ в п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» є обґрунтованою підозрою.

Водночас, Європейський суд зазначає, що для продовження тримання особи під вартою повинні бути винятково вагомі причини.

При вирішенні клопотань суд виходить із принципу забезпечення захисту інтересів суспільства, які переважують правило поваги до особистої свободи, оскільки життя людини є найвищою цінністю, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 обвинувачуються, в тому числі, у вчиненні вмисного вбивства трьох осіб, замаху на вбивство інших осіб. У даному кримінальному провадженні справжній суспільний інтерес не зменшується.

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).

Згідно з практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Європейського суду з прав людини «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, визначені у ст.178 КПК України.

При вирішенні заявлених клопотань щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зміни обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який, суд враховує те, що вказані особи обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі або довічного позбавлення волі. Досудовим слідством зібрані докази обґрунтованості обвинувачення у скоєнні інкримінованих злочинів. При цьому суд враховує, що існування обґрунтованої підозри чи обґрунтованого обвинувачення передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване» залежить від усіх обставин справи. Факти, які дають підставу для підозри і висунення обвинувачення, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи. У цьому випадку достатніми є докази, які об`єктивно зв`язують обвинуваченого з певним злочином, і не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для висунення звинувачення.

Наведені прокурором у клопотаннях докази на підтвердження факту і обставин вчинення злочинів, причетності обвинувачених до їх скоєння свідчать про подальше існування обґрунтованого їх обвинувачення у вчиненні інкримінованих злочинів.

Щодо оцінки тривалості перебування під вартою, то наявність підстав для залишення обвинувачених під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, можливості зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який, суд вважає, з врахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченим злочинів і суворості покарання, яке може бути призначено судом в разі доведення їх винуватості, що ризик втечі та переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ризик незаконного впливу на інших обвинувачених, потерпілих, свідків і надалі є значними та не зменшився з плином часу.

Суд вважає доцільним продовження обвинуваченим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На переконання суду, застосування щодо обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам, гарантувати належну процесуальну поведінку та виконання покладених на них обов`язків. Твердження цих обвинувачених та їх захисників про необґрунтованість пред`явленого обвинувачення, відсутність доказів винуватості, неправильність правової кваліфікації їх дій, суд констатує передчасними. Ухвали суду про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою були предметом апеляційного оскарження і не скасовані в апеляційному порядку. Доводи на користь обвинувачених не перевищують суспільного інтересу у справі, який також полягає і у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у передбачені законом строки, встановленні істини у справі, забезпеченні виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків. При цьому подальше перебування даних обвинувачених під вартою є важливою гарантією прав потерпілих на забезпечення їх захисту від незаконного впливу з боку обвинувачених.

З цих підстав неможливою є зміна обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , документи, що його характеризують, відомості про його стан здоров`я, сімейне становище, приймаючи до уваги що ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження такого, існують на даний час і не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність лише у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, до нього застосовані судом заходи безпеки, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які в даному провадженні не допитані, тому суд дійшов висновку, що йому слід продовжити строк тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2 , те, що ризики, які стали підставою для обрання і продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не минули та не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, до нього застосовані судом заходи безпеки, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які ще не допитані судом, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не минули та не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які ще не допитані судом, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , документи, які характеризують його особу, те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не минули та не зменшилися, існують на даний час, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які ще не допитані судом, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та клопотання обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_4 , на відміну від інших обвинувачених, не інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України ( незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Усі свідки сторони обвинувачення, які могли свідчити про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів, судом допитані. Відтак не підтверджується покликання прокурора на можливий незаконний вплив обвинуваченого ОСОБА_4 на цих свідків.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, він забезпечений житлом, має постійне місце реєстрації та проживання, на час інкримінованих йому дій він був студентом вищого навчального закладу, йому виповнилося лише 20 років, суд приймає до уваги і тривалість перебування ОСОБА_4 під вартою - чотири роки дев`ять місяців, що відповідно до норми ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII) може бути зараховано судом у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

З врахуванням наведених обставин, характеристики особи обвинуваченого ОСОБА_4 , його способу життя, соціальних зв`язків, колегія суддів дійшла висновку про те, що прокурором всупереч ч.1 ст.194 КПК України не доведено недостатність застосування більш м`яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Покликання прокурора в обґрунтування продовження строку тримання під вартою на те, що з врахуванням проживання ОСОБА_4 в м.Борщів Тернопільської області, здійснення контролю за виконанням обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків в разі застосування до нього домашнього арешту буде ускладнено є безпідставним та не ґрунтується на законі. Прокурором не вказано у клопотанні яким іншим чином, не перебуваючи під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 зможе перешкоджати цьому кримінальному провадженню.

Відповідно до норми ч.4 ст.294 КПК України колегія суддів вважає, що за таких обставин є підстави застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання обвинуваченого під вартою, та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 і ч.6 цієї статті.

Обрання більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 , запобігти ризикам переховування від суду, незаконного впливу на інших обвинувачених, потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню чи вчинення інших кримінальних правопорушень, на які вказує прокурор.

У справі «Манчіні проти Італії» ЄСПЛ зазначив, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

У відповідності до п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд вправі при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки обвинуваченим інкримінується вчинення злочину із застосування насильства та який спричинив загибель людей, суд вважає за недоцільне при продовження строку тримання під вартою визначати обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заставу.

Керуючись ст.ст.176-178,180,182,183,194,196,331,376 КПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 03 липня 2021 року по 31 серпня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Чернівці, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 03 липня 2021 року по 31 серпня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 03 липня 2021 року по 31 серпня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Ленінград (СРСР), громадянину Російської Федерації, росіянину, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, 03 липня 2021 року по 31 серпня 2021 року включно.

Відмовити прокуророві у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю м. Борщів Тернопільської області, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці з 03 липня 2021 року по 02 вересня 2021 року включно.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , крім обов`язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, такі обов`язки:

- не залишати місце проживання АДРЕСА_2 цілодобово;

- не відлучатися із населеного пункту м.Борщів Тернопільської області без дозволу суду;

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання;

- не спілкуватися зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи (при наявності), що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну:

- носити електронний засіб контролю (за наявності).

Строк дії покладених судом на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків становить два місяці – 03 липня 2021 року по 02 вересня 2021 року включно.

У задоволенні клопотання захисника Гуменецького І.І. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу або домашній арешт - відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Копії ухвали для виконання скерувати в Львівську УВП (№19) Державної пенітенціарної служби України за місцем утримання обвинувачених та в ГУНП у Тернопільській області, прокурору у даному провадженні для контролю.

Копії ухвали вручити обвинуваченим, прокурору.

Ухвала суду може бути оскаржена у встановленому порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова в семиденний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченими з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 30.06.2021 року о 16,00год.

Головуюча суддя Н. Л. Луців-Шумська

Судді В. В. Свірідова

Г. Б. Білінська