Ухвала суду № 98026367, 14.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14563/21

Провадження №: 1-кс/752/5036/21

У Х В А Л А

Іменем України

14.06.2021 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О.,

за участю секретаря судових засідань Петріченка І.М.,

прокурора Ковченка Д.С.,

захисника Гошка В.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Кузьмича Віталія Вікторовича, погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Ковченком Дмитром Сергійовичем, про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджану, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021100010001413, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2021р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Кузьмича В.В., погодженого прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Ковченком Д.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100010001413 від 12.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінгечаур, Республіки Азербайджан, громадянина Азербайджану, не працюючого, не одруженого, без місця реєстрації та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого (зі слів).

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 12.06.2021 року, приблизно о 04:50 год., потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував поруч з будинком за адресою: АДРЕСА_2 , де його помітили ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У цей час в ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з корисливих мотивів виник спільний злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розподілили ролі між собою, відповідно до яких ОСОБА_1 має підійти до ОСОБА_2 та спровокувати конфлікт, внаслідок якого має відбутись штовханина, у ході якого ОСОБА_3 користуючись тим, що ОСОБА_1 відволікає увагу ОСОБА_2 , витягне з правої кишені штанів потерпілого мобільний телефон та інше належне йому майно, після чого підозрювані мали покинути місце вчинення злочину.

Так, ОСОБА_1 у продовження свого злочинного умислу, діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану з ОСОБА_8 , підійшов до ОСОБА_2 та почав з ним розмовляти. Згодом, у розпалі словесного конфлікту, ОСОБА_1 підійшов ближче до ОСОБА_2 та штовхнув останнього, від чого ОСОБА_2 впав на землю, а ОСОБА_1 почав тримати ОСОБА_2 , обхопивши його за руки.

У цей момент ОСОБА_3 , скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_2 перебуває у безпорадному стані та не зможе завадити його діям, діючи умисно, відповідно до відведеної йому ролі, правою рукою дотягнувся до правої передньої кишені штанів потерпілого, звідки відкрито, для потерпілого, заволодів банківською карткою АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_1 , яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, а також мобільним телефоном марки «XiaomiRedmi2003J15SG» вартістю 5 400 гривень.

У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не маючи наміру повернути взяті ними речі, утримуючи їх при собі, почали бігти з місця вчинення злочину та мали намір розпорядитися майном на власний розсуд, однак не довели свій умисел до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками поліції.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно спливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник просив застосувати до підозрюваного домашній арешт, посилаючись на те, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, так як він проживає разом з двоюрідним братом.

Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.

12.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, відповідальність за яке встановлена у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.06.2021р., протоколом допиту потерпілого від 12.06.2021р., протоколом огляду місця події від 12.06.2021р., протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2021р., протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2021р., протоколами допиту свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 12.06.2021 року, протоколом допиту підозрюваного від 12.06.2021р.

Віповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача,що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У рішенні №14310/88 від 23.10.1994року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років, а також те, що він не має постійного офіційного місця роботи, місця реєстрації, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків. Також варто відзначити, що усвідомивши невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Тому слідчий суддя вважає, що даний ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Щодо ризику впливати на свідка в цьому кримінальному провадженні, то при встановленні наявності цього ризику слідчим суддею враховано встановлену законом процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих, у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить те, що ОСОБА_1 не має постійного офіційного місця роботи, а, отже, відсутнє постійне джерело доходів, не має місця реєстрації, не має стійких соціальних зв`язків.

Разом з тим слідчий суддя вважає, що посилання прокурора на ризик, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є формальним, недоведеним, а відтак не може покладатись в основу рішення про обрання запобіжного заходу.

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі вік, обставини вчинення злочину та його наслідки, а також інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави саме такого розміру, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, що виключає собою можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 183, 194, 369-372, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Кузьмича Віталія Вікторовича, погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Ковченком Дмитром Сергійовичем, задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджану, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах досудового розслідування, тобто до 11.08.2021р. включно.

Початком відліку строку дії запобіжного заходу вважати з моменту фактичного затримання, тобто з 12.06.2021р.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 25 (двадцять п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 56 750,00 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят грн. 00 коп.) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача - UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

4. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

5. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити підозрюваному 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

6. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

7. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

8. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

9. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

10. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.О. Ольшевська