Рішення № 98025992, 24.06.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/994/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Франчука В. С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначила, що є власником 42/100 частики житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований відповідач, але не проживає в ньому. Факт реєстрації місця проживання відповідача у згаданому житловому приміщенні ставить їй перешкоди в користуванні будинком, оскільки позивач вимушена сплачувати за відповідача комунальні послуги, якими не користується. Крім того, повноцінно скористатись субсидією по оплаті комунальних послуг не має змоги.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд позбавити відповідача права користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

У засідання належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи учасники справи або їхні представники не з`явились, у зв`язку з чим розгляд здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_4 подала заяву, в якій просить проводити розгляд справи заочно без участі сторін за наявними матеріалами у справі; позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити (а.с. 41).

Третя особа ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку направила письмові пояснення, у яких зазначила, що відповідач з 2004 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі; розгляд справи просить проводити без її участі за наявними у справі матеріалами (а.с. 36).

Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області про час та місце розгляду справи сповіщалась належним чином (а.с.40); пояснень щодо позову або відзиву не надала.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим у зв`язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою (а.с. 34-35, 38-39). Крім того, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 31).

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін і ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки з розташованим на ній об`єктом нерухомого майна № 1746 від 29.12.2020 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0149 га та 42/100 ід. частки житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-9).

Пунктом 1.5 договору передбачено, що співвласником 58/100 частки житлового будинку є ОСОБА_3 (зворот. стор. а.с.7).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 239216658 від 29.12.2020 року ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 42/100 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 1841 від 02.10.2017 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 24.07.2004 року по теперішній час (а.с. 5).

Зі змісту довідки № 183 від 24.03.2021 року виданої Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області вбачається, що в житловому будинку за ажресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 5 (п`ять) осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 12).

Відповідно до акту опитування сусідів від 24.03.2021 року № 139 ОСОБА_2 з 2004 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачене право власника житлового будинку, квартири використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Частиною 2 статті 405 ЦК України визначено, що член сім`ї власника житла втрачає право користування даним житлом у випадку відсутності члена сім`ї без поважних причин більш ніж один рік, якщо інше не встановлено угодою між ним та власником житла або законом.

У постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі N 6-2931цс16, від 29 листопада 2017 року у справі N 753/481/15-ц (провадження N 6-13113цс16), від 09 жовтня 2019 року у справі N 695/2427/16-ц, (провадження N 61-29520св18), від 09 жовтня 2019 року у справі N 523/12186/13-ц (провадження N 61-17372св18) зазначено, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не належать до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що тривале не проживання відповідача, який не пов`язаний спільним побутом з позивачем, у належному останній житловому приміщенні, має істотне значення, оскільки створює перешкоди позивачу у здійсненні права користування та розпоряджання майном, у зв`язку з чим, дослідивши питання дотримання балансу між захистом права власності позивача та захистом права відповідача на користування будинком, вважає за потрібне визнати останнього таким, що втратив право користування належним позивачу житловим будинком що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також суд, з огляду на положення ст. 141 ЦПК України, вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача 908,00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141, 280 ЦПК, ст. 391, ч. 2 ст. 406 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.07.2021 року.

Суддя О. М. Дубовік