Рішення № 98025990, 24.06.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1746/20

Провадження №2/157/84/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Фесь Т.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Федчика С.В.,

перекладача, який володіє технікою

спілкування з глухонімими - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Камінь-Каширський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17 червня 2010 року на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 відсотків від його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття старшої дитини, встановивши їх у розмірі 50 відсотків від його заробітку (доходу) щомісячно на утримання трьох дітей до повноліття старшої дитини без здійснення перерахунку розміру аліментів у відповідності до абзацу 2 ч. 2 ст. 182 СК України, якою визначено розмір аліментів по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину або у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. на трьох дітей щомісяця до досягнення повноліття старшою дитиною без здійснення перерахунку розміру аліментів у відповідності до абзацу 2 ч. 2 ст. 182 СК України, якою визначено розмір аліментів по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, а також звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, що була нарахована на підставі рішення суду від 17 червня 2010 року за період із вересня 2018 року по день набрання рішенням законної сили. В обґрунтування вимог зазначає, що рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17 червня 2010 року ухвалено стягувати з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , дочки ОСОБА_5 , та дочки ОСОБА_6 у розмірі 50 відсотків від його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття старшої дитини на користь ОСОБА_3 , починаючи з 2 червня 2010 року. Виконавчий лист у цій справі перебуває на виконанні у Камінь-Каширському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). До вересня 2018 року аліменти за вказаним виконавчим листом стягувалися із його прибутків у вигляді пенсії та державної соціальної допомоги як особі з інвалідністю з дитинства 1 групи. Таким чином, заборгованість зі сплати аліментів до вказаного моменту була відсутня. Однак, у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII від 03 липня 2018 року змін до ст. 182 Сімейного кодексу України щодо гарантованого розміру аліментів на одну дитину в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, отримувані ним доходи перестали покривати аліменти на утримання дітей. Із зазначених підстав згідно з розрахунком заборгованості із сплати аліментів, ВП 22012431, за період з вересня 2018 року по листопад 2020 року у нього виникла заборгованість в сумі 39073 грн. 25 коп. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної (експертної) комісії серії ВЛН № 0095299 від 20 грудня 2011 року він має першу групу інвалідності (інвалід з дитинства), яка встановлена довічно, при цьому він потребує постійного стороннього догляду і допомоги. Він являється абсолютно непрацездатним та об`єктивно не має можливості отримати прибутки від будь-якої праці. Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації № 1262 від 15 грудня 2020 року на даний час отримує державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства 1 групи в розмірі 1712 грн. щомісяця. Також, відповідно до довідки про доходи № 0334613125977314 від 15 грудня 2020 року Камінь-Каширського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 1055 грн. 22 коп. щомісяця. Таким чином, його сукупний дохід складає 2767 грн. 22 коп. (без урахування відрахувань) в місяць, а сума аліментів, які підлягають до стягнення на даний час, - 2318 грн. в місяць. Крім того, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 6 лютого 2011 року, він 6 лютого 2011 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 , і від цього шлюбу у нього є троє дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та у зв`язку із народженням трьох дітей змінився його сімейний стан, що потягло за собою зміну в матеріальному стані, оскільки у нього виник обов`язок щодо утримання зазначених дітей, які нарівні із дітьми від першого шлюбу мають право на соціальний захист та належний рівень життя. При цьому, його дружина ОСОБА_11 також має інвалідність 3 групи з дитинства, а тому не має змоги своєю працею отримати такий розмір доходу, який би забезпечив утримання дітей без допомоги чоловіка. Відповідно до довідки про доходи № 3451404530281447 від 23 листопада 2020 року Камінь-Каширського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області ОСОБА_11 отримує соціальну пенсію у розмірі 1712 грн. щомісяця. Також, згідно з довідкою Камінь-Каширської міської ради № 7685 від 15 грудня 2020 року про склад сім`ї, він не має у користуванні земельних ділянок, від яких міг би отримувати додатковий дохід. Відповідної до цієї довідки та будинкової книги на даний час він проживає спільно зі своїми трьома дітьми від другого шлюбу, тобто фактично опікується ними, а тому з об`єктивних причин не може сплачувати аліменти на утримання дітей від першого шлюбу у розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. Крім того, стягнення аліментів у зазначеному розмірі порушує аналогічні права дітей на належний рівень життя та соціального забезпечення від другого шлюбу. Таким чином, з об`єктивних причин він не може сплачувати аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , дочки ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_6 у розмірах, передбачених ч. 2 ст. 182 СК України. Справедливим у цьому випадку буде розподіл всіх його доходів на дві рівні частини, одна із яких буде виділятися для утримання трьох дітей від першого шлюбу, друга - для надання можливості йому утримувати трьох дітей від другого шлюбу, без урахування вимог ч. 2 ст. 182 СК України, якою визначено розмір аліментів по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. Також, справедливим буде звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, що були нараховані на підставі рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17 червня 2010 року за період із вересня 2018 року по день набрання рішенням суду законної сили, оскільки нараховану суму заборгованості він сплатити об`єктивно не в змозі ні на даний час, ні в майбутньому.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_12 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з викладених у позовній заяві підстав і просили їх задовольнити, позивач ОСОБА_1 пояснив, що не працює і інших доходів, окрім соціальних виплат не має.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивач має змогу сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі, оскільки працює по найму, отримує, окрім соціальних виплат, додатковий дохід та підстави для звільнення останнього від сплати заборгованості по аліментах відсутні, а діти, у свою чергу, часто хворіють і потребують матеріального утримання, яке вона самостійно належним чином забезпечити не може.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Камінь-Каширського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Склезь С.С. у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив і пояснив, що нарахування аліментів на утримання дітей проводиться згідно з вимогами діючого законодавства у мінімальному гарантованому законом розмірі, однак у зв`язку з недостатністю коштів, які позивач отримує, виникла заборгованість по аліментах.

Заслухавши пояснення позивача його представника, відповідачки, третьої особи, свідків, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17 червня 2010 року, яке набрало законної сили 29 червня 2010 року, з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 відсотків від його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття старшої дитини на користь ОСОБА_3 , починаючи з 2 червня 2010 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII викладено ч. 2 ст. 182 СК України в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

У постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зазначається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Таким чином, зміст ст. 192 СК України свідчить, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.

Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Тобто, законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18).

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить зменшити розмір аліментів таким чином, щоб не застосовувалась норма ст. 182 СК України, якою встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Однак, гарантований мінімальний розмір аліментів на дитину встановлений законом, і зменшення у судовому порядку такого розміру аліментів чинним національним законодавством не передбачено, а лише визначено порядок та умови звільнення платника аліментів від заборгованості за аліментами.

З урахуванням вищезазначеного та беручи до уваги, що з ОСОБА_1 стягується мінімальний гарантований законодавством розмір аліментів на одну дитину, механізм зменшення якого у судовому порядку не передбачено законом, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову у частині визначення розміру аліментів менше мінімального гарантованого законом розміру.

В той же час, ч. 2 ст. 197 СК України встановлено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості по аліментах. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за аліментами на підставі судового рішення.

З довідки до акта огляду МСЕК серії ВЛН № 0095299 від 20 грудня 2011 року вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи з дитинства, інвалідність йому встановлена довічно, та він потребує постійного стороннього догляду і допомоги (а.с. 8).

Встановлено також, що відповідач не працевлаштований і його доходи склаються з державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства І групи, розмір якої згідно з довідкою Камінь-Каширського районного управління соціального захисту населення від 15 грудня 2020 року № 1262, за червень 2020 року склала 1638 грн., за липень - листопад 2020 року - по 1712 грн., а всього за шість місяців 10198 грн. (а.с. 21), а також з пенсії в разі втрати годувальника, розмір якої, відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 15 грудня 2020 року № 0334613125977314, за червень 2020 року становив 1019 грн. 46 коп., за липень - листопад 2020 року – по 1055 грн. 22 коп., а всього за шість місяців - 6295 грн. 56 коп. (а.с. 22).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

З розрахунків заборгованості зі сплати аліментів ВП 22012431 вбачається, що з вересня 2018 року (дата, з якої позивач просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментах) по березень 2021 року включно (тобто по час нарахування заборгованості по аліментах) розмір заборгованості ОСОБА_1 по аліментах становить 75931 грн. (а.с. 50-53, 68).

Вищенаведене свідчить про те, що отримувані позивачем доходи, які складаються з соціальних виплат, є не достатніми для виконання ним у повному обсязі аліментних зобов`язань, які визначені рішенням суду, у зв`язку з чим виникла заборгованість з незалежних від позивача причин.

Таким чином, заборгованість за аліментами виникла не з вини позивача, а у зв`язку з істотними обставинами, а саме його непрацездатністю та недостатнім розміром його пенсії та соціальної допомоги, що позбавляє його можливості виконати аліментні зобов`язання у повному обсязі, а тому суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, які стягуються на користь позивачки на підставі виконавчого листа № 2-289/10, виданого Камінь-Каширським районним судом Волинської області 14 жовтня 2010 року, і нараховуються у гарантованому законом мінімальному розмірі, за період з вересня 2018 року по березень 2021 року включно у розмірі 75931 грн.

Однак, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині звільнення від заборгованості по аліментах на майбутнє, оскільки така заборгованість ще не виникла, докази про таку заборгованість у матеріалах справи відсутні.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи відповідачки ОСОБА_3 про те, що позивач ОСОБА_1 має можливість працювати та отримувати доходи для погашення заборгованості по аліментах, працює по найму не підтверджені жодними допустимими та належними доказами.

Пояснення у судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , згідно з якими вона бачила як ОСОБА_1 чистив автомобіль на території двору ОСОБА_14 , не свідчать про зайнятість позивача на роботі та отримання ним від такої роботи доходу.

Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , у нього ОСОБА_3 не працює і не працював, та оплату за виконання роботи він йому ніколи не здійснював.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 77-81, 263-265, 352-354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Камінь-Каширський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: вул. Шевченка, 62, м. Камінь-Каширський, Волинська область, ЄДРПОУ - 34836888) про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами, – задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах у розмірі 75931 грн., що утворилась за період з вересня 2018 року по березень 2021 року включно.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Дата виготовлення повного тексту рішення – 29 червня 2021 року.

Головуючий: О. В. Антонюк