Рішення № 98025880, 30.06.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 495/1725/21

Номер провадження 2/495/1663/2021

30 червня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Братків І. І.,

із участю секретаря судового засідання Коліниченко Н. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Білгород – Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

УСТАНОВИВ:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, відповідно до якого просить суд: стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого відшкодування в сумі 89614,40 грн., та судовий збір в сумі 2270,00 грн..

Так, вимоги позивача обґрунтовані тим, що 06.10.2016 о 13-30 в Одеській області на а/д між с.Санжейка та м.Чорноморськ сталася ДТП за участю автомобіля Renault, яким керував водій ОСОБА_1 та автомобіля FORD, під керуванням водія ОСОБА_2 / ОСОБА_3 .. Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль FORD, д.н.з. НОМЕР_2 та завдано шкоди власнику зазначено транспортного засобу. Згідно вироку Овідіопольського райсуду від 30.01.2018/ справа № 509/4666/16-к/, ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Renault на момент ДТП застрахована не була. Потерпіла особа, власник автомобіля FORD, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до Наказу № 7755 від 10.0.2018 розмір регламентної виплати склав 87 600,400,що повністю було виплачено на корить потерпілої особи. Розрахунок вираховувався різницею між вартістю транспортного засобу до та після ДТП,що становило 87 600,40 грн. Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди зазначеного страхового випадку становив 2014 грн.

З наведених вище підстав позивач і звернувся з позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлялась, причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до частини третьої статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно із частиною п`ятою статті 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідності до пункту 2 частини першої статті 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Судові повістки про виклик до суду у цивільній справі відповідачу направлялись за його зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_2 ), однак повертались на адресу суду без вручення із незалежних від суду причин.

Відповідно до частини першої та другої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Як визначено частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що відповідач, належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибуває на виклики у судові засідання, про причини неявки суду не відомі; правом подачі відзиву не скористався; позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у заочному порядку на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали справи, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно 06 жовтня 2015 року приблизно 13-30 год, ОСОБА_1 , керуючий технічно справним автомобілем марки «Renault Espace”, д/н НОМЕР_3 та рухаючись по а/д між с.Санжійка та м.Чорноморськ, не переконавшись,що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не дотримуючись безпечної швидкості грубо порушивши вимоги п.п. 10.1., 11.3, 12.1., 13.3 ПДР та допустив виїзд свого транспортного засобу на зустрічну смугу руху, по якій в цей же час рухався автомобіль марки FORD, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , допустив зіткнення лівою боковою передньою частиною свого автомобіля з лівою передньою кутовою частиною автомобіля FORD, д.н.з. НОМЕР_2 , водію якого внаслідок ДТП були спричинені тілесні ушкодження.

Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.01.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік

У відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи встановлено, згідно Централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault Espace”, д/н НОМЕР_3 на момент вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ,вважається, що особа має чинний договір страхування обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, якщо інформація про чинність на відповідну дату такого договору щодо транспортного засобу міститься в єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, власник автомобіля «FORD», д.н.з. НОМЕР_2 , 15.10.2016 року звернувся до моторно-транспортного страхового бюро України із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та згодом надав заяву про виплату йому матеріального відшкодування від 22.08.2017 року.

Згідно проведенго ТОВ «Делфи груп» звіту № 18-11/1 незалежної оцінки визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «FORD, д.н.з. НОМЕР_2 становить 299833,09 грн, в той же час вартість матеріального збитку, спричиненого ОСОБА_6 з ДТП склала 164 480,40 грн, а ринкова вартість даного КТЗ, визначеного за порівняльним підходом, може складати 76880 грн.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно розрахунку вартості КТЗ марки «FORD, д.н.з. НОМЕР_2 , ринкова вартість КТЗ до ДТП становила 164480 грн, вартість КТЗ в пошкодженому стані – 76880 грн. Таким чином різниця вартості КТЗ до та після ДТП складає 164480-76880=87600,40 грн

Відповідно до Наказу Моторного /транспортного/ страхового бюро України № 7755 від 10.08.2018 року « Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 », наказано фінансовому управлінню сплатити на рахунок ОСОБА_4 87600,40 грн.

Факт підтвердження сплати розміру регламентної виплати встановлено платіжним дорученням № 992337 від 13.08.2018 року.

Відповідно до п.п. «а» п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходять право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону; { Підпункт 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином враховуючи, що відповідачем було здійснено дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджено вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.01.2018 року, якою встановлена вина ОСОБА_1 а також прийнявши до уваги, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність КТЗ, яким керував відповідач не була застрахована при використанні транспортного засобу «Renault Espace”, д/н НОМЕР_3 , враховуючи той факт, що позивачем було відшкодовано вартість матеріального збитку, нанесенного власнику автомобіля «FORD, д.н.з. НОМЕР_2 , то суд приходить до висновку, що відповідачем має бути відшкодовано в регресному порядку шкоду понесену МТСБУ за відшкодування регламентної виплати, а отже позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Що ж стосується заявлених Моторним (транспортним) страховим бюро України позовних вимог до відповідача про стягнення витрат на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 2014,00 грн., то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З матеріалів справи не вбачається, що МТСБУ було залучено аварійного комісара, відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та у зв`язку з чим були понесені витрати в розмірі 2014,00 грн.

Крім того, ці витрати не є збитками, заподіяними у зв`язку із знищенням або пошкодженням майна, а випливають із правовідносин з приводу виконання позивачем покладених на нього Законом зобов`язань щодо страхування цивільно-правової відповідальності, а тому належать до його звичайної господарської діяльності і не підлягають стягненню в порядку регресу з особи, відповідальної за спричинену шкоду, а тому правові підстави для їх задоволення відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 2 223,81 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов МТСБУ підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188 ЦК України, , ст. 30,38,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265,280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що була виплачена регламентною виплатою потерпілому у розмірі 87600,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 223,81 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 30.06.2021.

Суддя І. І. Братків