Ухвала суду № 98025576, 01.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10832/21

Провадження№ 1-кп/127/434/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шлапака Д.О.,

за участю секретаря Пилявець І.О.,

прокурора Ковтуна А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Корнійчука Д.А.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12021020040000143 по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 28.04.2021 кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 призначене до підготовчого судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2021 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання ОСОБА_1 вказаних документів.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. В провадженні наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведені досудового розслідування не встановлено. На підставі викладеного, просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Також прокурор заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою у зв`язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілих та свідків, які ще не були допитані та вчиняти нові кримінальні правопорушення, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.

Захисник обвинуваченого – адвокат Корнійчук Д.А. заперечив щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, подав до суду письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в зв`язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та відповідно до ч. 2 ст. 303 України звернувся до суду із скаргами на дії прокурора та слідчого, в яких просив: визнати протиправною бездіяльність прокурора Вінницької окружної прокуратури Ковтуна А.Ю. під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12021020040000143 за ознаками вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яке полягає у відмові отримати клопотання про проведення перехресного допиту 24.04.2021; визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Щербатого А.В. під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12021020040000143 за ознаками вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у встановлений КПК України строк; визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Щербатого А.В. під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12021020040000143 за ознаками вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яка полягає у протиправній відмові в задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту; визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Щербатого А.В. під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12021020040000143 за ознаками вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яка полягає у протиправній відмові у задоволенні клопотання про проведення допиту понятих; визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Юнак С.М. під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12021020040000143 за ознаками вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яка полягає у не розгляді клопотання захисника у 3-х денний термін, у встановлений КПК України спосіб через винесення вмотивованої постанови; визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Щербатого А.В. під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12021020040000143 за ознаками вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яка полягає у не розгляді клопотання захисника у 3-х денний термін встановлений КПК України.

Також подав письмове клопотання про витребування доказів, а саме повних відомостей з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 12021020040000143 від 10.03.2021 та № 12021025040000155 від 10.03.2021, призначення слідчого, прокурора та групи прокурорів, руху кримінального провадження, повідомлення про підозру та відкриття матеріалів досудового розслідування, за обвинуваченням ОСОБА_1 , оскільки вказана інформація являється інформацією з обмеженим доступом. Окрім того, подав письмове клопотання про виклик до суду свідків, для їх допиту в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження.

Щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою заперечив, зазначив, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим та безпідставним, поданим з порушенням встановленого КПК України порядку. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора з підстав викладених в письмових запереченнях. Крім того, подав письмове клопотання про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час відпали, а нові ризики, прокурором недоведені. ОСОБА_1 довгий час перебуває під вартою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, у нього є постійне місце проживання, за яким він характеризується позитивно, постійне неофіційне місце роботи, міцні соціальні зв`язки та на його утриманні перебувають матір інвалід ІІІ-ї гр., яка потребує піклування, а також цивільна дружина з дитиною. Намірів ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків, а також перешкоджати встановленню істини по справі ОСОБА_1 не має, а тому підстав для продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою наразі немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні повністю підтримав позицію та клопотання свого захисника.

Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Вислухавши думку учасників судового провадження, виконавши вимоги ст.ст. 342- 345 КПК України, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, за наступних підстав.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

Необхідності для виклику перекладача чи спеціаліста обвинувачений не потребує, оскільки достатньо розуміє державну мову, якою ведеться судочинство.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору, задоволенню не підлягає, факти на які посилається захисник в своєму клопотання, не знайшли свого підтвердження під час дослідження обвинувального акту. Таким чином, суд вважає, що обвинувальний акт складений без порушень вимог ст. 291 КПК України, які б мали своїм наслідком повернення обвинувального акту прокурору.

Враховуючи, що угоди про примирення, визнання винуватості до суду в порядку ст.ст. 468-475 КПК України не надійшло, підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акту немає, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області, клопотань про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 в закритому судовому засіданні не надійшло, проти відкритого судового розгляду провадження учасники судового провадження не заперечили, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, з метою не затягування розгляду кримінального провадження, суд вважає за недоцільне складання досудової доповіді.

Вирішуючи клопотання захисника обвинуваченого про витребування документів, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Однією із засад діяльності прокуратури згідно з пунктом 9 частини першої статті 3 Закону 1697-VII є прозорість, що включає надання на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 11 Закону № 2657-XII кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

В абзаці першому частини першої статті 24 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Наведеним критеріям відповідають відомості про можливу протиправну діяльність особи, одержані органом досудового слідства у порядку реалізації своєї правоохоронної функції, задокументовані і внесені до ЄРДР.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України встановлено, що досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У частині другій статті 214 КПК України, зокрема, передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Таким чином, інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження, зокрема і адвокат, та інші особи.

Враховуючи викладене, за для не порушення права обвинуваченого на захист, а також з метою усунення будь - яких сумнівів та протиріч, для всебічного та об`єктивного розгляду даного кримінального провадження суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню.

Щодо скарг захисника обвинуваченого на дії прокурора та слідчого суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 КПК України під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті, а саме 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

При цьому, Судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» № 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, роз`яснила, що рішення, дії, бездіяльність, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, але не можуть бути предметом оскарження на стадії підготовчого судового засідання. Водночас рішення, дії, бездіяльність слідчого чи прокурора, які не визначені у ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути оскаржені під час підготовчого судового засідання. Як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише 2 різновиди рішень: 1) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; 2) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

Положеннями статей 314-316 КПК України передбачено, які рішення має право прийняти суд у підготовчому судовому засіданні, а також положеннями ст. 315 КПК України визначено, які питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, повинен вирішити суд. При цьому, розгляд судом під час підготовчого судового засідання скарг на дії прокурора та слідчого щодо незаконності внесення змін до процесуальних документів; визнання слідчих дій такими, що вчинені з порушенням чинного законодавства, нормами статей 314-316 КПК України не передбачено.

Таким чином, суд, розглянувши зазначені скарги приходить до висновку, що оскільки вони заявлені захисником на стадії підготовчого судового засідання і доводи, викладені у скаргах повно, всебічно та об`єктивно можуть бути досліджені судом тільки під час безпосереднього судового розгляду та дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, які на даній стадії відсутні у суду і не можуть бути долучені стороною обвинувачення до обвинувального акту, дані скарги та доводи у них заявлені передчасно, у зв`язку з чим такі скарги розгляду не підлягають. Разом з тим, суд вважає за доцільне долучити вказані скарги до матеріалів кримінального провадження та суд дасть їм належну оцінку під час їх дослідження в нарадчій кімнаті ухвалюючи остаточне рішення по справі.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

З приписів ст. 315 КПК України та рішення ЄСПЛ «Чанєв проти України» вбачається обов`язок суду вирішити питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу саме в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Оцінюючи зазначене суд виходить з того, ОСОБА_1 згідно обвинувального акту, обвинувачується, серед іншого, у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працює, у нього відсутні соціально стримуючі фактори та міцні соціальні зв`язки, що свідчить про те, що перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, ОСОБА_1 може не з`являтися на виклики суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження шляхом впливу на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення та в подальшому уникати відповідальності. Вказане доводить існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.

Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Крім того, врахувавши, що ОСОБА_1 обвинувачується серед іншого, у вчиненні тяжкого злочину, обставини кримінального правопорушення, відсутність у ОСОБА_1 соціально стримуючих факторів та міцних соціальних зав`язків, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило.

Ні обвинувачений, ні його захисник не навели суду підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, тому клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за недоцільне при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати розмір застави.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 303, 314, 315, 370-372, 395 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання захисника обвинуваченого адвоката Корнійчука Д.А. про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України – призначити до судового розгляду в залі Вінницького міського суду Вінницької області на 09 липня 2021 року о 10 годині 00 хвилин.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.

У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати: прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілих та свідків згідно із заявленим стороною захисту клопотанням.

Клопотання захисника обвинуваченого адвоката Корнійчука Д.А про витребування доказів (документів) – задовольнити.

Зобов`язати Офіс Генерального прокурора надати повні відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 12021020040000143 від 10.03.2021 та № 12021025040000155 від 10.03.2021 повні відомості , призначення слідчого, прокурора та групи прокурорів, руху кримінального провадження, повідомлення про підозру та відкриття матеріалів досудового розслідування, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України.

Скарги захисника обвинуваченого адвоката Корнійчука Д.А. про визнання протиправною бездіяльність прокурора в частині відмови у розгляді клопотання про проведення перехресного допиту; про визнання протиправною бездіяльність слідчого щодо допиту понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; про визнання протиправною бездіяльність слідчого щодо розгляду клопотання про проведення слідчого експерименту та клопотання допиту свідків; про визнання протиправною бездіяльність слідчого щодо допиту свідків – приєднати до матеріалів кримінального провадження.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Строк дії ухвали суду, в частині запобіжного заходу, 60 днів до 29.08.2021 включно.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.

Ухвала, в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя