Ухвала суду № 98023958, 22.06.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10797/21

Провадження №2/523/4053/21

У Х В А Л А

"22" червня 2021 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (місце знаходження: м. Одеса, Думська площа, буд.1) про визнання права власності на спадкове майно та визнання дій незаконними, -

ВСТАНОВИВ:

Від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради про визнання права власності на спадкове майно та визнання дій незаконними, звернувся представник позивача адвокат Караштефан Олександр Васильович.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була власником 1/3 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду Асоціації «МІАР-ТС» від 12.04.2007 року. Представник позивача зазначає, що після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець до майна померлої звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва, однак отримав відмову нотаріуса, з підстав неналежного підтвердження правовстановлюючих документів щодо майна. На підставі викладеного, представник позивача просить, визнати незаконним дії приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пашичевої Галини Леонідівни та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно ст.ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2021 року з 01 січня встановлений у розмірі 2270 гривень.

Як зазначено у ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Слід зазначити, що позовна заява містить дві вимоги з яких, одна вимога немайнового характеру: визнати незаконним дії приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пашичевої Галини Леонідівни та одну вимогу майнового характеру: визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно до п.1.1) ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 11 350 грн. 00 коп.

Згідно до п.1.2) ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна та п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази проведення оцінки майна, щодо якого позивач просить визнати право власності, а саме: 1/3 частини житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, позивачу слід вказати ціну позову згідно грошової оцінки вартості майна на час звернення до суду, яку необхідно надати суду. Оскільки відсутня ціна позову, у суду відсутня можливості здійснити правильне нарахування суми сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру, а тому позивачу необхідно надати оцінку вартості майна щодо якого порушено питання про визнання права власності.

Відповідно до п. а п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вартості майна, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» до суду подано не було.

Крім іншого, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача щодо кола осіб визначених у позові предметом розгляду якого зокрема, є: визнання незаконними дій приватного нотаріуса. У позовах предметом розгляду яких є оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення, належними відповідачами є: нотаріуси та або нотаріальні контори, дії або бездіяльність яких оскаржується.

Щодо клопотання позивача про відкладення оплати судового збору до винесення рішення по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 136 ЦПК України передбачено відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати де зазначено про таке:

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

У клопотанні про відстрочення (розстрочення) сплати збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо. Клопотання подається разом з позовною заявою або викладається в прохальній частині позовної заяви. В іншому випадку у суду не буде підстав для відстрочення або розстрочення і він зобов`язаний буде залишити позовну заяву без руху. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява залишається без розгляду. Натомість, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення, витрати стягуються за судовим рішенням у справі.

Відстрочення – це перенесення строку виконання обов`язку сторони щодо сплати судового збору на інший час. Фактичною підставою для відстрочення або розстрочення є майновий стан сторони. Коли майновий стан особи є таким, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк. Іншими словами, суд вправі постановити ухвалу про відстрочення або розстрочення, враховуючи незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони.

Суд не вправі вирішувати питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору з власної ініціативи, позивач або його представник шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання звертається до суду з цим питанням.

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; НОМЕР_2 ) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, враховуючи викладене, суддя зазначає, що представником позивача до клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви не надано доказів на підтвердження обставин, які зазначені у статті 8 Закону України «Про судовий збір», та відповідно до клопотання не надано доказів на підтвердження незадовільного майнового (матеріального) стану сторони позивача, що позбавляє суд можливості постановити ухвалу про відстрочення оплати судового збору тощо.

З урахуванням викладеного, на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачу, необхідно надати суду: - платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі: 908 грн., за позовну вимогу немайнового характеру, за платіжними реквізитами, які зазначені на офіційному веб-сайті Суворовського районного суду м. Одеси (веб-сайт: https://sv.od.court.gov.ua) або докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору. На виконання вимог ст.176 ЦПК України надати докази на підтвердження вартості майна щодо якого порушено питання про визнання права власності. На виконання вимог ст. 42 ЦПК України, та враховуючи предмет заявлених вимог, визначитись з повним колом учасників цивільного провадження. На виконання вимог ст. 136 ЦПК України, відповідно до заявленого клопотання, надати докази на підтвердження відстрочення сплати судового збору, з урахуванням вимог ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, необхідно дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на спадкове майно та визнання дій незаконними - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням вимог викладених в ухвалі суду, а саме:

-надати суду: - платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі: 908 грн., за позовну вимогу немайнового характеру, за платіжними реквізитами, які зазначені на офіційному веб-сайті Суворовського районного суду м. Одеси (веб-сайт: https://sv.od.court.gov.ua) або докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору;

-надати суду докази на підтвердження вартості майна щодо якого порушено питання про визнання права власності, відповідно до положення ст. 176 ЦПК України;

-на виконання вимог ст. 42 ЦПК України, з урахуванням предмету заявлених вимог, визначитись з повним колом учасників цивільного провадження;

- надати суду докази на підтвердження відстрочення сплати судового збору, з урахуванням вимог ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про залишення заяви без руху щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: