Рішення № 98023872, 01.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м.Одеса Справа № 522/12279/21

Провадження №2-а/522/304/21

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Кузнецової В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовомГоловного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області 01.07.2021 року звернулось до суду з адміністративним позовом до громадянина Афганістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

В обґрунтування позову вказує, що відповідач на території України знаходиться не законно, а також, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове повернення, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач та його представник позов не визнали та просили відмовити у задоволенні позову.

Будь-яких клопотань щодо залучення додаткових доказів до матеріалів справи відповідач не надавав, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенн з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.02.2017 року під час проведення оперативно-профілактичних заходів з виявлення нелегальних мігрантів працівниками ГУ ДМС України в Одеській області було виявлено особу, який назвався громадянином Афганістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В результаті проведеної перевірки відібраних пояснень у Відповідача було встановлено, що громадянин Афганістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців в Україні – ухилився від виїзду після закінчення терміну перебування.

Також встановлено, що громадянин Афганістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув на територію України у 2011 році нелегально з метою визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Проведеною перевіркою було встановлено, що 28.01.2013 року ОСОБА_1 звертався з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до ГУ ДМС України в Одеській області.

Рішенням Державної міграційної служби України від 12.03.2016 року № 148-16 ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 по справі № 815/2105/16 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в наданні статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту та зобов`язання вчинити певні дії, яку ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року залишено без змін.

06.02.2017 року ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Афганістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано його покинути територію України у термін до 07.03.2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

У визначений термін відповідач з території України не виїхав.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2017 року по справі № 522/3412/17 було відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення від 06.02.2017 № 7 про примусове повернення, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 року.

Також, Постановою Верховного суду від 02.03.2018 року постанову Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 року залишено без змін.

01.07.2021року громадянина Афганістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повторно виявлено співробітниками УСБУ, МІПОЛ в Одеській області, ГУ ДМС України в Одеській області.

У відповідача відсутній паспортний документ обов`язкова наявність яких визначена ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої іноземці в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом або іншими міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи. У ГУ ДМС України в Одеській області є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухиляється від виконання рішення про примусове повернення, та існує ризик його втечі.

01.07.2021 року за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 005137 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 01.07.2021 року ПР МОД № 005137 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн.

Також судом встановлено, що 01.07.2021 року ГУ ДМС України було подано адміністративний позов до Відповідача про примусове видворення.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ, рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, під час проведення процедурних заходів було встановлено, що у відповідача відсутній дійсний паспортний документ у зв`язку з чим є обґрунтовані підстави вважати, що рішення про примусове повернення відповідачем виконане не буде.

Згідно до п. 14 ст. 1 Закону вищезазначеного Закону нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Згідно до частини 3 статті 3 розділу I Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 стаття 9 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Проаналізувавши всі обставини перебування Відповідача на території України було встановлено наступне:

1. Відомості про перебування на території України на законних підставах у Відповідача відсутні, що вказує на грубе порушення з боку відповідача норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

2. ОСОБА_1 прибув на територію України в 2011 році. З моменту потрапляння на територію України відповідач не вчинив жодних спроб для легалізації власного становища.

3. Відповідач був затриманий працівниками ГУ ДМС України в Одеській області за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме - проживав без документів на право проживання в Україні.

4. Після прийняття рішення від 06.02.2017 року № 7 про примусове повернення відповідач не вчинив жодних дій направлених на виконання зазначеного рішення та не залишив територію України.

На даний час у Відповідача відсутні будь-які документи на право проживання в Україні, обов`язкова наявність яких визначена ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої іноземці в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом або іншими міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі…».

Беручи до уваги той факт, що Відповідач проживає на території України без документів на право проживання в Україні, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, у нього відсутній паспортний документ, який надає право здійснити виїзд з території України, які визначені ст.. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої в`їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення.

У відповідних положеннях статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що:

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом,:

f) "законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції».

З огляду на це, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

«Затримання особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції» у відповідності до другої частини статті 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, як наголошено в § 164 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 р. у справі "А. та інші проти Сполученого Королівства" буде виправдано до тих пір, поки йде процес депортації або екстрадиції. Якщо така процедура не виконується з належною ретельністю, затримання особи перестає бути допустимим відповідно до статті 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Частиною 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Відповідно до частини 11 статті 289 (яка є спеціальною нормою) строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно пункту 27 частини 1 статті Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:

- стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення;

- стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

- затриманих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством України;

- затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Частиною 2 ст. 101 КАС України (яка є загальною нормою) передбачено, що процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками.

Слід зазначити, що ГУ ДМС України в Одеській області не зверталось з клопотанням про зобов`язання відповідача внести заставу та з клопотанням про взяття даної особи на поруки підприємства, установи чи організації, в звязку з тим, що внесення застави полягає у внесенні іноземцем, особою без громадянства або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто існує імперативний обовязок Кабінету Міністрів прийняти такий Порядок.

На даний час, Кабінетом Міністрів України, на виконання ст. 289 КАС України не прийнято порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування судом застави як заходу до іноземця, який застосовується адміністративним судом в порядку КАС України.

Вказане свідчить про відсутність механізму реалізації судом положень ст. 289 КАС України при застосуванні до іноземця застави, тобто про неможливість практичного застосування судом застави до іноземця.

Враховуючи наведене в сукупності з тим, що коли інші, менш жорсткі заходи (порука та застава), були розглянуті та визнані такими, що не можуть бути застосовані до даної ситуації, суд вважає, що до громадянина Афганістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід застосувати найбільш суворий захід, передбачений ч. 11 ст. 289 КАС України, як затримання з поміщенням останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України до 01.01.2022 року.

Водночас, статтею 371 КАС України визначено перелік судових рішень, які виконуються негайно, проте положеннями статті негайне виконання рішення суду про затримання іноземця не передбачено.

З огляду на те, що відповідач не має законних підстав для перебування на території України, є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухиленням від добровільного виїзду, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, а саме в частині затримання громадянина Афганістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 01.01.2022 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 289 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,- задовольнити частково.

Затримати громадянина Афганістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 01.01.2021 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом десяти днів.

Суддя В.В. Кузнецова