Рішення № 98023710, 16.06.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4050/21

Провадження № 2/522/5829/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

16 червня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування фізичних осіб, третя особа: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Єрьоменко Л.В. звернулася в інтересах позивача – ОСОБА_2 до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Фонду гарантування фізичних осіб, третя особа – Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування арешту.

Позов обгрунтований тим, що 13 вересня 2007 року між ОСОБА_3 (далі: «Позичальник») та ВАТ«КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ«КБ «Надра» (далі: «Банк») було укладено кредитний договір № 096-МКЦ/2007-840 (далі: «кредитний договір»), відповідно до умов якого Позичальник надані кредитні кошти для придбання автомобіля марки Toyota Camry, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 40500 доларів США із сплатою 12,5 відсотків річних, строком до 12 вересня 2014 року. Поручителем, у відповідності до умов самого договору виступала ОСОБА_4 .

13 вересня 2007 року між ОСОБА_2 (далі: «Поручитель») та Банком було укладено договір поруки у відповідності до якого Поручитель поручилась перед Банком за належне виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору № 096-МКЦ/2007-840 від 13 вересня 2007 року.

Посилаючись на невиконання Позичальником умов кредитного договору, 02 липня 2013 року Банк звернувся із позовом про стягнення заборгованості за договором «Автопакет» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , як до поручителів за вищевказаним кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси по справі №520/8289/13-ц позов ПАТ«КБ «Надра» про стягнення заборгованості за договором «Автопакет» - було задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в солідарному порядку грошову суму в розмірі 71882,27 доларів США, що в еквіваленті дорівнює суму у розмірі 574554 грн. 98 коп., а також 3441,00 грн. 00 коп., сплаченого судового збору.

Постановою ВП № 42905309 від 06.11.2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/8289/13-ц, який виданий Київським районним судом м. Одеси 11.02.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми було закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою ВП № 47266416 від 29.12.2015 року виконавчий документ№ 520/8289/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» повернуто стягувачу.

ОСОБА_1 оскаржила рішення Київського районного суду м. Одеси № 520/8289/13-ц від 20.01.2014 року про стягнення з неї заборгованості по вказаному рішенню суду.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14.05.2014 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2014 року було залишено в силі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 лютого 2015 року ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14.05.2014 року було скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

23.04.2015 року Рішенням апеляційного суду Одеської області позов ОСОБА_1 до ПАТ «КБ Надра» треті особи – ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання поруки такою, що припинена – задоволено частково.

Поруку ОСОБА_2 за укладеним нею з ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» , договором поруки від 13 вересня 2007 року визнати такою, що припинена відносно зобов`язань, які існували з 13 вересня 2007 року по 01 січня 2013 року за договором «Автопакет» № 096-МКЦ/2007-840, укладеним 13 вересня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 . Рішення суду набрало законної сили.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» в особі Одеського регіонального управління , третя особа – Перший Суворовський відділ державної виконавчої службі м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування арешту – задоволено. Скасовано арешти, накладені постановами № 42905309 від 10.04.2014 року та № 47266416 від 21.12.2015 року.

При зверненні позивача до нотаріуса з приводу продажу належного їй нерухомого майна, було встановлено, що існує ще одна постанова про заборону здійснювати відчуження будь-якого майна.

Таким чином позивач вважає на даний час на належне позивачу майно безпідставно накладено арешт, чим порушені її майнові права щодо розпорядження власністю та просить суд захистити своє порушене право щодо розпорядження власністю шляхом постановлення рішення про скасування арешту.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Науменко А.В.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 25.03.2021 року на підставі вищевказаної позовної заяви відкрито провадження по справі в порядку позовного провадження з викликом сторін та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Єрьоменко Л.В. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечувала проти постановлення рішення за відсутністю представників відповідача та третьої особи (заочне), просила розглянути справу за її відсутності.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутністі відповідача, згідно ст.ст 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуючи інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Судом встановлено, що 13 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ«КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ«КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 096-МКЦ/2007-840, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредитні кошти для придбання автомобіля марки Toyota Camry, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 40500 доларів США із сплатою 12,5 відсотків річних, строком до 12 вересня 2014 року. Також, 13 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір поруки у відповідності до якого позивач поручилась перед відповідачем за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору № 096-МКЦ/2007-840 від 13 вересня 2007 року.

Посилаючись на невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору, 02 липня 2013 року відповдіач звернувся із позовом про стягнення заборгованості за договором «Автопакет» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , як до поручителів за вищевказаним кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси по справі №520/8289/13-ц позов ПАТ«КБ «Надра» про стягнення заборгованості за договором «Автопакет» - було задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в солідарному порядку грошову суму в розмірі 71882,27 доларів США, що в еквіваленті дорівнює суму у розмірі 574554 грн. 98 коп., а також 3441,00 грн. 00 коп., сплаченого судового збору.

Постановою виконавця ВП № 42905309 від 06.11.2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/8289/13-ц, який виданий Київським районним судом м. Одеси 11.02.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми було закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою виконавця ВП № 47266416 від 29.12.2015 року виконавчий документ № 520/8289/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» повернуто стягувачу.

Позивач ОСОБА_1 оскаржила рішення Київського районного суду м. Одеси № 520/8289/13-ц від 20.01.2014 року про стягнення з неї заборгованості по вказаному рішенню суду.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14.05.2014 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2014 року було залишено в силі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 лютого 2015 року ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14.05.2014 року було скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, Рішенням на підставі якого був виданий виконавчий лист було скасоване.

23.04.2015 року рішенням апеляційного суду Одеської області позов ОСОБА_1 до ПАТ «КБ Надра» треті особи – ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання поруки такою, що припинена – задоволено частково.

Поруку ОСОБА_2 за укладеним нею з ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» , договором поруки від 13 вересня 2007 року визнати такою, що припинена відносно зобов`язань, які існували з 13 вересня 2007 року по 01 січня 2013 року за договором «Автопакет» № 096-МКЦ/2007-840, укладеним 13 вересня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 . Рішення суду набрало законної сили.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» в особі Одеського регіонального управління , третя особа – Перший Суворовський відділ державної виконавчої службі м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зобов`язання скасування арешту – задоволено. Зобов`язано Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області скасовати арешти, накладені постановами № 42905309 від 10.04.2014 року та № 47266416 від 21.12.2015 року на рухоме майно.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 14.05.2018 року Перший Суворовський ВДВС м. Одеси повідомив, що в 2014 році до Першого Суворовського ВДВС ОМУЮ надійшов виконавчий лист № 520/8289/13-ц від 11.02.2014 року виданий Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_6 боргу на користь ПАТ КБ «Надра» в розмірі 574554,98 грн. В рамках вказаного виконавчого провадження постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, № ВП№ 42905309 від 10.04.2014 року накладено на все майно боржника.

Перевіркою журналу обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю встановлено, що вищевказане виконавче провадження закінчено у 2014 р.

Відповідно до вимог Порядку роботи з документами в органах Державної виконавчої служби, строк зберігання виконавчих проваджень переданих до архіву складає три роки.

У 2015 році до першого Суворовського ВДВС ОМУЮ на виконання надійшов виконавчий лист №520/8289/13-ц від 11.02.2014 року виданий Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ "КБ "Надра"в розмірі 574554,98 грн. В рамках вказаного виконавчого провадження постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №47266416 від 21.12.2015 року накладений арешт на все майно боржника.Перевіркою журналу обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю встановлено, що вищевказане виконавче провадження закінчено у 2015 р.

У відповідності до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права власності, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

За частиною 2 статті 19 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, підставою для реєстрації обтяження є в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про безпідставність накладення арешту на належне позивачу майно та просити суд захистити порушене право позивача щодо розпорядження власністю шляхом постановлення рішення про скасування арешту.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду. Відповідно до ч.2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до п.3 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 05.01.2-17р.) у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Однак в порушення зазначеної норми арешт не був знятий.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 05.01.2-17р.) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У разі прийняття рішення про зняття арешту з майна арешт знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч. 2 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Таким чином, оскільки рішення суду на підставі якого був виданий виконавчий листвід 11.02.2014 року скасовано, а порука ОСОБА_2 за кредитним договором припинена, то суд вважає що позов підлягає задоволенню.

Суд, на підставі сукупності зібраних по справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження» ст. ст. т. ст.1, 2, 5, 10-13, 19, 76-81, 141, ч.1 ст. 223, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування фізичних осіб, третя особа: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про скасування арешту – задовольнити.

Скасувати постанови № 42905309 від 10.04.2014 року та № 47266416 від 21.12.2015 року Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Южненським МВ ГУМВС України в Одеській області 14 квітня 2009 року РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 29.06.2021 року.

Суддя А.В. Науменко

16.06.21