Вирок № 98022925, 02.06.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1549/20

Провадження № 1-кп/456/185/2021

ВИРОК

іменем України

02 червня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Нечипір А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Стрия Львівської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого в МК «Стрий», із середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше судимого 10.09.2019 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за частиною 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.ст. 75, 76 1 України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 ст. 185, частиною 3 ст. 15, частиною 2 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Кіїв М.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Волоховського О.І., –

встановив:

ОСОБА_1 27.01.2020 близько 01:30 год., будучи в стані алкогольного сп`яніння, з території стоянки для службових транспортних засобів Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, що за адресою: м. Стрий, вул. Коссака, 11, Львівської області, яка частково огороджена, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись, що його дій ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав із службового транспортного засобу марки «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває на балансі ГУ НП у Львівській області, світлову акустичну панель «Стріла 118-54Led-150-ВR-12V», вартістю 15 730 гривень без ПДВ, після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 27.01.2020 близько 02:15 год., будучи в стані алкогольного сп`яніння, з території стоянки для службових транспортних засобів Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, що за адресою: м. Стрий, вул. Коссака, 11, Львівської області, яка частково огороджена, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись, що його дій ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, таємно, повторно із службового транспортного засобу марки «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_2 , намагався викрасти, шляхом відгинання світлову акустичну панель «Стріла 118-54Led-150-ВR-12V», вартістю 15 730 гривень без ПДВ, однак під час цього був виявлений та зупинений громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і доставлений в Стрийський ВП ГУ НП у Львівській області, тому з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_1 , передбачена:

частиною 2 статті 185 КК України – крадіжка (таємне викрадення чужого майна), вчинена повторно;

частина 3 ст. 15, частина 2 ст. 185 КК України – не закінчений замах на крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину по пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 ст. 185, частиною 3 ст. 15, частиною 2 ст. 185 КК України, не визнав, суду пояснив, що він дійсно на стоянці вирвав із службового автомобіля поліції панель «Стріла», яку приніс і віддав своїм знайомим однак, умислу на викрадення даного майна не мав, нікому не пропонував його купити, а вчинив так тому, що був у стані алкогольного сп`яніння і вирішив так пожартувати. Щодо повторного замаху на викрадення панелі «Стріла», пояснив, що вдруге прийшов на стоянку автомобілів для того, щоб сфотографуватися на цьому місці і відшукати навушники, які загубив під час попереднього виривання з автомобіля панелі «Стріла». Щиро розкаявся у вчиненому, просить суворо його не карати та не позбавляти волі, оскільки він зрозумів неправильність своєї поведінки одразу після отверезіння. Вартість ремонту двох світлових сигналів службових автомобілів він відшкодував в сумі 2500 грн. про що надав суду відповідний товарний чек.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 ст. 185, частиною 3 ст. 15, частиною 2 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

показаннями представника потерпілого ОСОБА_5 , за змістом яких по АДРЕСА_2 було пошкоджено маяки на службовому автомобілі марки «Рено», яка перебувала на стоянці відділення поліції, яка загороджена частково. Шкода не відшкодована. При вирішенні міри покарання покладається на розсуд суду;

показаннями свідка ОСОБА_6 , за змістом яких близько 10 години вечора йому зателефонував ОСОБА_1 , після чого вони зустрілися, порозмовляли і розійшлися. ОСОБА_1 пішов в сторону поліції. Він пізніше його побачив, коли той ніс мигалки (синьо-червоного кольору) з поліцейської машини. Лико пропонував ОСОБА_7 чи потрібні йому мигалки і той відповів, що не потрібні. Перед подією обвинувачений вживав алкоголь;

показаннями свідка ОСОБА_8 , за змістом яких близько 23 години від привіз знайому на АДРЕСА_2 . Йому подзвонив ОСОБА_9 та повідомив, що в нього є «синьо-червоні». Коли він підійшов до нього на АДРЕСА_2 , то побачив у руках в ОСОБА_10 , питав чи хоче він їх взяти та чи потрібні вони йому, придбати не пропонував, говорив, що не знає, що має з ними робити, хотів їх поламати. Він забрав ОСОБА_11 та зателефонував своєму товаришу, який працює в поліції, щоб повернути мигалки. Під час того як він чекав знайомих, побачив на території поліції Ростислава. Прийшли ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . На території поліції Лико затримали;

показаннями свідка ОСОБА_3 , за змістом яких в січні, ввечері він, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 перебували в центрі міста Стрия. До ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_15 і повідомив, що хочуть розбити ОСОБА_11 . Коли їхали до ОСОБА_15 , бачили біля стоянки поліції якусь особу, яку затримали і завели в поліцію.

показаннями свідка ОСОБА_16 , за змістом яких він був на чергуванні коли троє чоловіків привели ОСОБА_1 , який зізнався, що викрав мигалки від поліцейського автомобіля. В автомобілі Рено мигалки були відсутні, а в іншому – пошкоджені. Чув запах алкоголю з рота ОСОБА_17 ;

показаннями свідка ОСОБА_2 , відповідно до яких з друзями каталися на автомобілі, на площадці поліції побачили, що ламають авто. Зупинилися, зробили зауваження і особа втекла. Пізніше знову побачили ту особу, затримали його, ним виявився обвинувачений ОСОБА_18 знайшов мигалки і вони їх забрали. ОСОБА_19 повідомив про маячки, казав, що ОСОБА_9 пропонував йому купити чи продати;

витягом з ЄРДР №12020140130000098 від 27.01.2020, в якому визначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення за частиною 1 ст. 185 КК України;

витягом з ЄРДР №12020140130000474 від 14.04.2020, в якому визначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення за частиною 3 ст. 15, частиною 2 ст. 185 КК України;

постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 22.04.2020, якою матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12020140130000098 від 27.01.2020 року та №12020140130000474 від 14.04.2020 року об`єднано в одне провадження;

постановою від 22.04.2020, якою перекваліфіковано кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №120201401300000098 від 27.01.2020 з ч. 1 ст.185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України;

заявою ОСОБА_8 , якою він видав працівникам поліції проблисковий маячок, який 27.01.2020 забрав у ОСОБА_20 та невідомого йому хлопця, які хотіли розбити його;

протоколом огляду місця події від 27.01.2020, який проведено в АДРЕСА_2 , під час якого вилучено проблисковий маячок та фототаблиці до нього;

довідкою про вартість майна №24 від 06.02.2020, яка підтверджує, що вартість світло акустичної панелі «Стріла» становить 15730 грн.;

протоколом огляду предметів від 24.02.2021, відповідно до якого оглянуто DVD-R диск з відео. При відкриванні вказаного відео встановлено, що таким зафіксовано 27.01.2020 о 00:53:25 стоянку, що за адресою: АДРЕСА_2 . З території автостоянки виїжджають службові автотранспорти. О 01:12:13 з лівої сторони відео йдуть 2 особи, які направляються в сторону центральної дороги, одна з осіб йде в сторону магазину «Рукавичка», а інша залишається біля воріт, що ведуть на стояку службових ТЗ. Особа заходить на територію, де о 01:20:50 з території стоянки виходить дана особа. О 01:21:58 на територію заходить особа, між два крайні службові транспортні засоби. В подальшому 01:33:32 год. вищевказана особа виходить з території автостоянки в руках у якої знаходиться проблисковий маячок з яким направляється в сторону ВПУ. Після чого повертається назад та йде попри стоянку. В подальшому дана особа повертається на автостоянку, підходить до автомобіля «Пежо», після чого направляється до ОСОБА_21 , де пробує пошкодити маячок, однак до воріт підїзжає транспортний засіб, в ході чого особа біжить в сторону виходу із стоянки в сторону ВПД, де за ним біжить двоє осіб, зупиняють та ведуть до адміністративної будівлі Стрийського ВП. Через деякий час з проблисковим маячком заходить свідок;

протоколом огляду місця події від 26.03.2020, яким оглянуто світло акустична панель «Стріла» на транспортному засобі марки «Рено Дастер», р.н.з. НОМЕР_1 та фото таблицею до протоколу;

листом-повідомленням ТОВ «Сигнал-Авто» від 01.04.2020, відповідно до якого вартість «Світлова акустична панель «Стріла 118-54Led-150-BR-12V» складає 19195 грн без ПДВ;

товарним чеком від 29.01.2020, відповідно до якого ремонт світлових сигналів у кількості 2 шт. становить 2500 грн.

Оцінюючи здобуті у кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази суд зазначає, що вищевикладені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 21.10.2011 року у справі «Коробова проти України», відповідно до якої, при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», який ґрунтується на достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновках.

Досліджені документи є процесуальними джерелами доказів відповідно до вимог частини 2 ст. 84 КПК України, отримані в порядку, передбаченому КПК України.

Зазначені докази не викликають сумнівів у своїй достовірності, оскільки містять інформацію, яка відповідає дійсності.

Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку, встановленому КПК України. У своїй сукупності ці докази є достатніми та взаємопов`язаними між собою.

Аналізуючи наявність складу злочину, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна.

Майно, це предмети матеріального світу, які перебувають у власності суб`єкта права (фізична особа, юридична особа, держава, територіальна громада, Український народ), у тому числі: окрема річ, сукупність речей, майнові права та обов`язки, гроші і цінні папери, а також майнові права на них.

Об`єктом крадіжки є відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Об`єктивна сторона крадіжки включає такі ознаки: дію, яка полягає у таємному, незаконному безоплатному, поза волею власника вилученні чужого майна; наслідок, який полягає у переході чужого майна до володіння чи розпорядження іншої особи; причинний зв`язок між дією та наслідками; спосіб вчинення злочину, що характеризується таємністю.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).

Суб`єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Обвинувачений ОСОБА_1 є суб`єктом даного злочину, враховуючи його вік та відсутність у матеріалах справи будь яких даних, які б вказували про його неосудність чи обмежену осудність як під час вчинення злочину, так і на час ухвалення вироку.

Суб`єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Корисливим мотивом є отримання матеріальних благ для себе чи інших осіб, без понесення матеріальних витрат чи обов`язків.

Кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, є вчинення крадіжки повторно, тобто вчинення злочину особою, яка раніше вчиняла будь який із злочинів передбачених ст.ст. 185-187 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 КК України, замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Покликання сторони захисту на постанову Верховного Суду у справі №234/1145/19 від 25.01.2020, як на підставу для постановлення виправдувального вироку, не спростовують висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 ст. 185, частиною 3 ст. 15, частиною 2 ст. 185 КК України, оскільки стосуються обставин, які за своїм змістом є відмінними від обставин кримінального правопорушення, яке розглядається судом. Зокрема, згідно фактичних обставин справи №234/1145/19, обвинувачений демонтував хвіртку з метою проходу по вимощенню, вчинив вказані дії відкрито і залишив хвіртку у підвалі будинку для того, щоб повернути її власнику. Наведені обставини слугували підставою для констатації судом відсутності у обвинуваченого корисливого мотиву. Натомість у справі, що розглядається ОСОБА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, на території стоянки для службових транспортних засобів Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, переконавшись, що його дій ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав із службового транспортного засобу марки «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває на балансі ГУ НП у Львівській області, світлову акустичну панель «Стріла 118-54Led-150-ВR-12V», вартістю 15 730 гривень без ПДВ. Крім цього, в цей же день, таємно, повторно із службового транспортного засобу марки «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_2 , з метою вчинення крадіжки, намагався демонтувати, шляхом відгинання частини світлової акустичної панелі «Стріла 118-54Led-150-ВR-12V», вартістю 15 730 гривень без ПДВ, однак під час цього був виявлений та зупинений громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і доставлений в Стрийський ВП ГУ НП у Львівській області.

Наведені обставини свідчать про корисливий мотив у обвинуваченого, оскільки ОСОБА_1 вчинивши кримінальне правопорушення, розпорядився викраденим майном, намагаючись його реалізувати, а також повторно намагався викрасти світлову акустичну панель «Стріла 118-54Led-150-ВR-12V», однак був затриманий на місці вчинення злочину.

Корисливий мотив при вчиненні злочинів проти власності полягає в прагненні винного протиправно використати чуже майно на свою чи іншої особи користь або отримати майнову вигоду без обернення чужого майна на свою користь.

25 червня 2015 року Верховний Суд України у справі №5-96кс15 вказав, що крадіжка вважається закінченою з моменту вилучення майна і реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним: продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби та інше. Якщо такої можливості у винуватого не було, то вчинене повинно розцінюватись як замах на крадіжку.

Крадіжка є злочином із матеріальним складом. Згідно з абз. 1 п. 4 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6 листопада 2009 р. № 10, крадіжка вважається закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним (наприклад, сховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо). Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Однак крадіжка буде закінченою тоді, коли винна особа вилучила майно, але була викрита і у зв`язку з цим позбавилася цього майна (наприклад, викинула викрадений предмет).

Корисливий мотив - це одна з кваліфікуючих обставин, що випливає на кваліфікацію злочинів.

Мотив - це внутрішнє спонукання, рушійна сила вчинку людини, що визначає його зміст і уявлення про бажаний результат, якого прагне особа, що визначає спрямованість діяння.

Корисливий мотив злочину – це внутрішнє спонукання суб`єкта злочину задовольнити особисті потреби матеріального характеру; корислива мета – це спрямованість діяння суб`єкта злочину на збагачення, одержання майнової вигоди для себе чи для інших.

Однак, не в кожному випадку викрадення чи іншого протиправного заволодіння чужим майном йдеться про прагнення особи збагатитись за рахунок цього майна. Наприклад, винний з певних спонукань викрадає у потерпілого якусь річ і одразу ж викидає її у смітник, мотив викрадення в цьому випадку поєднується з метою позбавити потерпілого певного майна, а не з метою власного збагачення.

В даному випадку, заподіюється шкода власності як об`єкту кримінально-правової охорони. Залишення такого діяння без кримінально-правової оцінки означатиме нехтування законними інтересами потерпілої особи – власника, для якого істотного значення немає – чи скористався винний її майном, чи просто викинув його.

Розпорямдження — можливість визначати фактичну і юридичну долю речі. Визначення фактичної долі речі полягає в можливості зміни її фізичної суті аж до повного знищення. Юридична доля речі може бути визначена шляхом передачі права власності іншій особі або шляхом відмови від права на річ.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 таємно викравши майно ОСОБА_22 , позбавив його власності. Після чого розпорядився ним, запропонувавши це майно свідку ОСОБА_15 , який забрав його для повернення його власнику. Крім цього обвинувачений ОСОБА_1 намагався повторно таємно викрасти мано потерпілого, однак був виявлений та затриманий в процесі реалізації своїх намірів і доставлений у відділ поліції.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності і взаємозв`язку суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 :

крадіжки (таємне викрадення чужого майна), повторно, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 185 КК України;

не закінченого замаху на крадіжку, повторно, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 15, частиною 2 ст. 185 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає добровільне відшкодування завданої шкоди та щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_23 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння (п.13 ч.1 ст. 67 КК України), що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №13 від 27.01.2020.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні злочини, які відповідно до статті 12 КК України є нетяжкими злочинами (ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України). Дані злочини вчинені з корисливих мотивів та внаслідок їх вчинення заподіяна шкода потерпілому, яка відшкодована.

Обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога Стрийсько ЦМЛ не перебуває, скарг та заяв на його поведінку від сусідів за місцем проживання не поступало, раніше судимий за злочин проти власності. Вчинення обвинуваченим злочинів повторно характеризує його з негативної сторони.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції частини 2 ст. 185, частини 3 ст. 15, частини 2 ст. 185, з врахуванням вимог ст.ст. 70, 71 КК України.

Зважаючи на ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, а також беручи до уваги особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочини проти власності, вчинення ним злочинів під час іспитового строку, суд не знаходить правових підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст. 75 КК України (а саме: звільнення його від відбування покарання з випробуванням).

Призначення обвинуваченому такого виду покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Доказів понесення сторонами судових витрат по кримінальному провадженні суду не надано.

З огляду на те, що запобіжного заходу обвинуваченому не обиралося і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому відсутні правові підстави для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 373, 374 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 ст. 185, частиною 3 ст. 15, частиною 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

за частиною 2 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

за частиною 3 ст. 15, частиною 2 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

Відповідно до частини 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до частини 1 ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.09.2019, та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Речові докази, а саме:

проблисковий маячок, який добровільно видав гр. ОСОБА_8 , проблисковий маячок, який знаходиться на службовому автомобілі «Renault Dokker» н.з. НОМЕР_2 (постанова про визнання предметів речовими доказами від 27.01.2020) – повернути Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області;

DVD диск (постанова про визнання предметів речовими доказами від 24.02.2020) – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя В. М. Бораковський